У вступі до чергового тижневого огляду війни Дональда Гілла Том Купер "критично аналізує" міжнародну політичну ситуацію, зокрема "мирні переговори" Трампа щодо України. Дональд Гілл зі свого боку констатує: попри інтенсивні атаки, лінія фронту практично не змінилася.
Вступ Тома Купера. Оскільки я отримую так багато відповідних запитань (також і від українських ЗМІ знову і знову), дозвольте мені безсоромно зізнатися: так, я повністю відмовився навіть від самої ідеї "намагатися стежити" за "мирними переговорами" Дампфа з Пуддінгом. Я сміюся, коли вмикаю телевізор, а потім, абсолютно випадково, відкриваю один з новинних каналів і читаю заголовки на кшталт: "Миротворчі зусилля Трампа…"
Уся ця "драма" – така очевидна акція з відволікання уваги від того, як Дампф і друзі (Маск, Тіль та ін.) збагачуються за рахунок усіх інших, за допомогою того, що зазвичай називають інсайдерськими угодами, граючи на ринках, а також надаючи великі контракти корпораціям Маска та іншим корпораціям, що належать друзям. Вільно під девізом: "Якщо ви всі настільки дурні, що наполегливо закриваєте на це очі, тим краще для нас, ги-ги…"
Якщо є сумніви: що ж, аматорське використання незахищених каналів зв'язку купкою дилетантів у Білому домі не є чимось новим. Просто зараз це краще висвітлюється, ніж у випадку з деякими попередніми адміністраціями. Новим є те, що американська адміністрація настільки тупа, що відправила до Москви свого спеціального посланця, який не володіє російською мовою і не має власних перекладачів: тобто, поставила його в залежність від Пуддінга і його приятелів…
Залишається зробити висновок щодо України: з якими б нездійсненними мріями Дампфа не намагалися домовитися "Зеленський & Co KG GesmbH" (читай: Єрмак), що б вони не підписували та таке інше, країні й народу не потрібно мати жодних ілюзій: вони не отримають жодної подальшої допомоги від США. Крапка.
Що, так, погано. З одного боку. З іншого, це насправді добре.
Погано тому що тепер Україні слід очікувати ще кількох критичних місяців, наприклад, з жовтня 2023 року до квітня-травня 2024 року, коли саме Конгрес США заблокував постачання американської допомоги. Це погано, тому що Україна тепер залежить від європейців, які мають збільшити свою допомогу, а вони, як і раніше, вміють лише організовувати великі зустрічі, саміти та робити гучні заяви. Але, насправді, роблять дуже мало.
Тому що, знаєте: у нас так багато інших, більш важливих справ.
Але це також добре. Добре, тому що зараз і Україна, і європейці (тобто Європа, включно з Україною) змушені діяти, змушені рухатися до самодостатності.
Самодостатність у веденні цієї війни, а отже, практично у всьому, що вони (читай: ми) роблять. Це не лише розбудова власної індустрії озброєнь, але й пошук технократів-стратегів; це реорганізація системи освіти, щоб вона почала "виробляти" людей, здатних працювати в сучасній індустрії озброєнь (зараз ми маємо величезний дефіцит таких людей… а наші діти, так зване покоління Z, схоже, зайняті тусовками й прагнуть стати інфлюенсерами); реорганізація і розвиток не лише оборонки, а й усього ІТ-сектору (досі ІТ-корпорації уникали, наприклад, ЄС, бо "там забагато правил"); повна перебудова наших спецслужб, щоб вони могли діяти самостійно (без США) тощо.
…все це може відбутися лише за умови, що наші (у тому числі український) уряди будуть готові визнати це – всі ці потреби й вимоги – перед собою першою чергою, потім один перед одним, а потім перед громадськістю всередині країни й за кордоном. Чого… зітхання… поки що, схоже, не відбувається. А якщо і робиться, то вкрай нерішуче, і завжди з надією на щось на кшталт "сподіваюсь, що Дампф таки порозумнішає". Принаймні так, що наразі всі наші уряди все ще обмежуються зустрічами та балаканиною з метою моделювання чергового набору пропозицій для Дампфа…
Передусім тому, що їм – урядам, політикам – платять за те, що вони не можуть, а не тому, що ми всі не можемо.
…все це грає прямо на руку Дампфу, тому що чим більше вони відволікаються від того, що він насправді робить, тим більше грошей тече в його кишені. І чим більше всі вони, від "добрих людей США" до всіх "добрих людей Європи", засмучуються всіма діями Дампфа, тим більше його підтримують його власні виборці MAGA. Вони в захваті від того, що вони бачать, як істеблішмент засмучується. Їм байдуже, скільки шкоди завдають їм самим нісенітниці Дампфа. Важливо лише те, що інші засмучуються через це. А чим більше, тим веселіше…
Це набуває таких масштабів, що подібні рухи продовжують ставати дедалі популярнішими й у Європі. Яке ж здивування, коли місцевий політичний ландшафт тут організовує щось подібне (і насправді, неважливо, в якій саме європейській країні):
- класичні центристські/консервативні, злегка праві партії: теревенять про турботу про всіх, а керують в інтересах надбагатих;
- класичні центристські, злегка ліві партії: теревенять про турботу про суспільство, а керують в інтересах своїх багатіїв;
- класичні ліві партії: не мають жодних ідей, як виплутатися з проблем, в які вони вляпалися (настільки, що навіть не можуть зрозуміти, що втратили народну підтримку саме через те, що не дбають про суспільство), і
- класичні та/або нові праві партії: наживаються на всьому цьому, залучаючи виборців все більшими обіцянками, а насправді прагнуть до реалізації власних проєктів (як правило, це поєднання адміністрування в інтересах надбагатих і встановлення диктатури).
…а більшість виборців все ще віддають свої голоси за кольором партій, або за кольором очей топ-політиків… що завгодно, тільки не тверезо інформуючи себе про те, що ці політики насправді роблять.
Найкраще в цій історії те, що ті ж самі виборці все ще очікують зовсім інших результатів…
Десь неминуче напрошується висновок, що так: ми всі отримуємо уряди, на які заслуговуємо. Ні більше, ні менше.
Ось чому, можливо, як це не парадоксально, надія на те, що принаймні українці зможуть дати корумпованому та некомпетентному урядові копняка під зад достатньо високо, щоб він почав діяти, хоч і слабенька, але все ж таки залишається. Своєю чергою, своєрідно просуваючи подібні реформи далі на захід. Просуваючи країну до самодостатності, що, відповідно, підштовхне або змусить решту Європи рухатися в тому ж напрямку. Що є єдиним виходом зі скрутного становища, в якому ми всі опинилися.
Можливо, частина цієї Європи вже робить це. Проблема в тому, що такі зусилля здебільшого ігноруються великими світу цього: навіщо комусь у Парижі, Лондоні чи Берліні перейматися тим, що роблять в Осло, Стокгольмі, Гельсінкі, Таллінні, Ризі, Вільнюсі… іноді навіть у Варшаві… – коли набагато зручніше провести черговий славний саміт, а отже, мати ще більше можливостей для яскравих прес-конференцій…
Отже, залишається сподіватись, що вільні духом люди та підприємці (як в Україні, так і далі на Заході) продовжуватимуть знаходити шляхи в обхід корупції та некомпетентності – заради та в інтересах усіх нас (і не розвиваючи при цьому власні мегаломанічні проєкти). Як, наприклад, коли українське виробництво БПЛА продовжує страждати від дефіциту оптичного обладнання, тому що СБУ (незаконно і силою) взяла під контроль найбільшого виробника, і тепер десятки дрібних компаній намагаються знайти рішення… Але це не має значення. СБУ так добре вміє відволікати увагу вбивствами чергових або топ-генералів Пуддінга.
Погляньте, будь ласка: відколи вас, містер і місіс Повсякденні Люди, має цікавити, як насправді ведуться війни..?
Ось таке резюме бардака, в якому ми всі живемо… і за виживання якого воюють українці…
Курська область. росія змогла відтіснити Україну ближче до кордону, але біля Басівки ніякого руху не було. Україна обстріляла Гуєво. росіяни стверджували, що українці "порушили перемир'я" і захопили монастир. У будь-якому випадку, росіяни бомбардували його і обстрілювали ракетами, артилерією і безпілотниками перед тим, як знову окупувати його.
Україна встановила мережу доріг, захищених від безпілотників сітками в Сумській області. росія стверджує, що ці сітки позначають українські логістичні маршрути. З іншого боку, якщо російські безпілотники можуть бачити сітки, що покривають дороги, то вони можуть бачити будь-які транспортні засоби, що їздять цими дорогами.
Логістична база була виявлена безпілотником Shark (вгадайте, що це за безпілотник…) і атакована.
- будинок у Тьоткіно використовувався росіянами для запуску дронів, і в повідомленні говорилося, що 20 росіян було вбито.
- російський штурмовий автобус, знищений у Курську, був не першим випадком використання автобуса.
- деякий час росіяни використовували скутери на захід від Бахмута, а тепер їх використовують у Курську.
Бєлгородська область. росія взяла Демидівку, а потім продовжила наступ через ліс на захід, але 225-й полк показав загиблих росіян, які намагалися перетнути дорогу. Попівка була сильно обстріляна ракетами, артилерією, безпілотниками та авіаударами, але Україна все ще утримує її.
За 500 метрів на схід від Миропільського росія застосувала термобаричні ракети поблизу кордону. За 1700 метрів на північ від села росіяни скинули бомбу та ще 5 бомб ближче до села.
Вовчанськ. За шість кілометрів від лінії фронту український БПЛА, ймовірно, виявив танк Т80, коли той був на відкритій місцевості, і відстежив його до прихованого й частково захищеного укриття. Інший український безпілотник зміг пролетіти повз підвісні сітки й вразити танк.
Куп'янськ. Як і Курилівка зазнав удару російської авіації. Територіальних змін не відбулося, лише сильні обстріли.
У лісі на захід від Кругляківки безпілотник зафіксував російського солдата. Він пройшов на південь 2 км, щоб здатися в полон.
Терни. російський авіаудар по будинку в Зарічному, в якому, імовірно, перебувала ще одна група операторів БПЛА. Ще один авіаудар по селу нібито знищив ще одну групу операторів безпілотників. З відеозаписів неможливо визначити, хто саме це був, але, судячи з російських повідомлень, безпечніше було б, якби це був штурмовий піхотинець. В авіаударі по Рідкодубу немає жодної згадки про команди БПЛА.
Будинок у Торському був уражений, ймовірно, керованим артилерійським снарядом. Інші два удари, вірогідно, були завдані неподалік.
Сіверськ. Під час невдалої атаки з боку Золотарівки знищено три БТРи.
По Серебрянці завдано удару реактивною артилерією.
росія втратила два БТРи під час атаки на Васюківку.
Часів Яр. Часів Яр та Шевченко були обстріляні з "Градів".
За 4 км від лінії фронту росіяни заявляють про пускову установку БПЛА та буксирувану гаубицю з артилерійськими снарядами.
Три безпілотники Vampire на нічних місіях і ще один Vampire на цьому відео перехоплені російськими БПЛА. Зрештою, цей "Вампір" був збитий сіткою.
Торецьк. 49-й окремий штурмовий батальйон за роботою в місті. Український авіаудар по центру Торецька. Українці в броньованій машині потрапляють під удар безпілотника, але відбуваються струсом мозку. росія обстрілює Суху Балку перед тим, як увійти в неї. росіяни здійснили невелике просування між Тарасівкою і Торецьком, і це, ймовірно, продовжиться найближчими днями.
Покровськ. Всі просування російських військ минулого тижня відбувалися на флангах. В результаті атаки в напрямку Надіївки було знищено 4 БМП та легковий автомобіль. На схід від Успенівки безпілотники 59-ї бригади переслідують автомобілі та мотоцикли з двома людьми.
Одна з доріг, що веде до Шевченкового, атакована обстрілом ТОС. 25-та повітряно-десантна бригада полює на цілі на південь від Лисівки. росіяни проводять обстріл ТОСом на північ від Лисівки.
Над Водяним Другим знищено український БПЛА "Вампір". FPV уразив його перед тим як мавік з мотузкою встиг його обплутати. Під Тарасівкою підбитий і покинутий М113, а росія просувається в південну частину села.
Десятихвилинне відео з англійськими субтитрами показує основні моменти чергових атак 414 полку безпілотників за тиждень. На позначці 0:30 оптоволоконний дрон влітає у відчинені двері складу, а потім у відчинені двері автомобіля всередині складу. Мадяр стверджує, що за 6431 виліт було знищено 1246 цілей, що становить трохи більше ніж 5 безпілотників на одну знищену ціль, і це співвідношення залишається незмінним протягом двох років. З цих вильотів 2818 були здійснені безпілотниками Mavic, 2266 – FPV, 931 – нічними бомбардувальниками.
Серед знищених цілей – 18 танків, 29 БТР/БМП, 3 РСЗВ, 5 САУ, одна система ППО, 25 буксируваних артилерійських установок, 13 вантажівок, 74 мотоцикли, 8 мінометів, 78 антен, 11 одиниць засобів зв'язку, 4 камери, 12 одиниць інженерного обладнання, 26 складів, 392 укриття, 181 бліндаж, а також перехоплено 27 розвідувальних БПЛА "Ланцет" і "Молнія".
Їхня мета – вбивати по 100 росіян на день, і за перші два тижні квітня їм вдавалося вбивати по 75-77 осіб на день. За 22 дні вони повідомили про 1516 вбитих, тобто в середньому по 69 в день. Мадяр пояснює, що російський батальйон налічує 600 осіб, 200 з яких – штаб і допоміжний персонал, тож 1500 – це штурмова піхота чотирьох батальйонів, або однієї бригади.
Андріївка. Новоукраїнка та Олексіївка потрапили під обстріл. У Багатирі знищено українську вантажівку. За 2 км на південь від Богатиря (і за 2 км від лінії фронту) 15 мотоциклів були обстріляні з артилерії та касетними снарядами. За 2 км на південний схід від Костянтинополя 9 цивільних автомобілів з клітками та піхота були атаковані безпілотниками та касетними снарядами. росія скидає десять бомб на село, а російська артилерія зосереджується на його південній частині.
Комар. Чотири бомби були скинуті на лісосмугу в 600 метрах на захід від Зеленого Поля. Ще три були скинуті на лісосмугу в кілометрі на північ від села. У Вільному Полі помічено український рух, що викликало артилерійський вогонь. Три російські танки "Черепаха" були знищені біля Привільного. Комар накрили ракетами. Єдиним здобутком росіян стала невелика смуга в селі Дніпрянка, яка вже кілька разів переходила з рук в руки.
Запоріжжя. Перехоплено багато російських БПЛА. російські ракети обстрілюють Малу Токмачку. Це кадри великої російської атаки два тижні тому. Місцевість не переходила з рук в руки.
Похмура погода перешкоджає використанню безпілотників, тому російська команда зі збору жертв може виконувати свою роботу. Вони просять солдатів нести сумки з записками, які допоможуть ідентифікувати їхні тіла. "Ніхто не хоче повертатися в такому стані, але що поробиш? Принаймні так ти швидше вийдеш звідси".
Крим. Будинок, в якому проживав чеченський депутат Мурад Саїдов, був атакований дроном.
Чорне море. 20-річне судно, яке раніше називалося Xin Long Zhou 155, Vera 777, Victoria, а тепер – Anka, було зареєстроване під прапором Китаю, Панами, Коморських островів, Камеруну, Палау, Монголії, наразі й Танзанії, і, вірите чи ні, було частиною тіньового флоту росії. Невдовзі після виходу з Молдови він був затриманий Україною за перевезення 5 000 тонн українського зерна. Судно конфісковано поблизу українського порту Рені, а екіпаж заарештовано.
Джерело: частина 1 та частина 2