Фото: afp.com За оцінками ЄС, близько половини всіх нелегальних мігрантів у 27 країнах-членах є наслідком прострочених віз. Уряди країн ЄС заробили у минулому році 130 млн євро на відмовах у видачі віз. Про це йдеться у аналізі, опублікованому EUobserver.
Вартість відмов у видачі шенгенських віз у 2023 році склала 130 млн євро, порівняно з 105 млн євро у 2022 році, свідчать дані, зібрані Мартою Форесті та Ото Мантегацца з LAGO Collective.
Ця сума, ймовірно, збільшиться у 2024 році, оскільки 11 червня, згідно з нещодавнім рішенням Європейської комісії, візовий збір для подорожей до ЄС зросте з 80 до 90 євро для дорослих.
Тим часом Велика Британія зібрала 44 млн фунтів стерлінгів (50 млн євро) у вигляді відмов у видачі віз.
Внески не підлягають поверненню, незалежно від результату розгляду візової заявки.
На країни Африки та Азії припадає 90 відсотків витрат, пов'язаних з відмовами у видачі шенгенських віз.
Дані також показують, що відсоток відмов у видачі короткострокових гостьових віз до Європи та Великої Британії вищий для країн з низьким і середнім рівнем доходу. Африканські країни, зокрема, страждають від цього непропорційно сильно: у Гані, Сенегалі та Нігерії рівень відмов сягає 40-50 відсотків.
Згідно з даними, найбільша кількість візових заявок до ЄС надходить з Марокко та Алжиру.
"Візова нерівність має дуже відчутні наслідки, і розплачуються за це найбідніші верстви населення. Ви можете думати про вартість відмов у видачі віз як про "зворотні грошові перекази", гроші, що течуть від бідних до багатих країн. Ми ніколи не чуємо про ці витрати, коли обговорюємо допомогу або міграцію, настав час це змінити", – сказала EUobserver Марта Форесті, засновниця LAGO Collective і старша запрошена наукова співробітниця Інституту закордонного розвитку.
Зі свого боку, за оцінками ЄС, близько половини всіх нелегальних мігрантів у 27 країнах-членах є наслідком прострочених віз.
За останній рік ЄС почав використовувати візові обмеження як політичний інструмент, використовуючи статтю 25а свого візового кодексу 2019 року – положення, яке дозволяє йому застосовувати візові обмеження для країн з низьким рівнем повернення мігрантів.