Колишній міністр оборони Британії та великий прихильник України Бен Воллес вважає, що США втрачають засоби тиску на Україну, оскільки тепер розвідка доступна від багатьох недержавних інституцій. І союзники та неурядові організації можуть допомогти Україні отримати те, що потрібно.
Президент Трамп отримає неприємний сюрприз наступного разу, коли спробує залякати Володимира Зеленського, погрожуючи припинити розвідувальне співробітництво, але не зможе. Ми живемо в іншому світі, де поширення точності й доступності даних означає, що держава та традиційні великі оборонні підрядники програють на кожному кроці. Українські збройні сили показали, що рішення Заходу інвестувати у витончені платформи, що коштують мільярди, було помилковим.
Ми були настільки переконані, що наші вороги турбуються про втрати так само, як і ми, що припускали, що виснаження не буде серйозною перешкодою і все закінчиться за кілька тижнів. Наші запаси боєприпасів були справжньою ознакою проблеми. Країни НАТО купували автомобілі Формули-1, які не могли собі дозволити обслуговувати, не кажучи вже про те, щоб втратити. Тільки США зі своїм трильйонним бюджетом могли дозволити собі такі покупки, і навіть американці зараз переосмислюють свою стратегію.
Якщо ви фанат Формули-1, як і я, то знаєте, що автомобіль навіть не може запуститися без команди висококваліфікованих інженерів і що після приблизно 2000 км його треба повністю перебудувати. Така техніка чудова для гонки з 60 колами, але погана для тривалої війни на виснаження. У спробі "не відставати від Джонсів" за Атлантикою ми перестали зосереджуватися на результатах і стали одержимі структурою.
Те, що показала Україна – це новий спосіб ведення війни. Тепер вони вчителі. Коли надводний дрон вартістю $80 000 може потопити російський військовий корабель або збивати літаки і гелікоптери за сотні кілометрів у морі, тоді ми не повинні ухилятися від наслідків.
Нові, прості платформи неймовірно смертоносні через дані, якими вони живляться. Дані – це нова нафта. Зараз є компанії зі штучного інтелекту, супутникові й навіть рекламні компанії, які продають дані. Єдине, що об'єднує всі ці компанії – це те, що вони не є державними. Це приватні компанії, і багато з них є життєво важливими для нових способів ведення війни та розвідки. Не так давно шпигунські супутники та здобування даних були прерогативою урядів. Потім з'явився Google Earth. Раптом все перестало бути секретним.
Комерційні супутники роблять більше, ніж просто спостерігають. Starlink Ілона Маска – це не NASA: він напрокат. Комерційний світ тепер має дані, ШІ та засоби збору інформації, які можуть конкурувати з будь-якою державою. З правильними знаннями та експертизою індивідуальні можливості можна поєднати, щоб створити грізний режим розвідки, спостереження та наведення. Ви буквально з полиці можете придбати розвідувальне агентство – якщо знаєте, де робити покупки.
У березні пан Трамп стверджував, що відключив обмін розвідувальними даними США як спосіб змусити Зеленського сісти за стіл переговорів. Його сміливі заяви, хоча й завдали короткострокової шкоди, але й виявили його невігластво у сучасній війні. Союзники та компанії, що підтримують Україну, незабаром заповнили прогалину. Якщо Tesco може змінити постачальників за лічені години, то й армії можуть це зробити. Генерал сер Нік Картер казав, коли був начальником штабу оборони, що сучасне поле бою – це приховування та пошук. Виклик України не в тому, щоб знайти росіян. Проблема в тому, щоб мати достатньо снарядів, дронів, ракет та "ефектів" для боротьби з ними. І я вірю, що Європа та Велика Британія можуть це забезпечити, якщо США відмовляться.
Україна всіх нас навчить, але цікаво, чи готові наші військові лідери та політики діяти відповідно до цього уроку.
Джерело: The Telegraph