Сі Цзіньпін. Фото: AFP Пекін кидає виклик світовому порядку, сформованому США.
У неділю, 31 серпня, стартувала найбільша подія в дипломатичному календарі Китаю цього року — низка світових лідерів зібралися на дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), щоб обговорити майбутнє групи під керівництвом Пекіна, який прагне запропонувати альтернативу світовому порядку, сформованому США.
Про це повідомляє Bloomberg.
До китайського портового міста Тяньцзінь прибув і російський диктатор владімір путін. Також до Китаю з першим за сім років візитом прибув прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який уже провів двосторонні переговориз китайським лідером Сі Цзіньпіном. Серед інших лідерів, які візьмуть участь у саміті, — президент Ірану Масуд Пезешкіан і прем'єр Пакистану Шахбаз Шариф.
Хоча зустріч була запланована заздалегідь, стрімкий розвиток подій у світі надає їй дедалі більшого значення. Такий саміт дасть Путіну можливість безпосередньо обговорити з Сі та Моді результати його зустрічі на Алясці з президентом США Дональдом Трампом і війну рф проти України. Аналітики кажуть, що путін та Сі спробують”узгодити позиції” щодо війни рф проти України. Тим часом український президент Володимир Зеленський напередодні провів телефонну розмову з Моді, висловивши сподівання, що на саміті ШОС до путіна лунатимуть заклики до припинення вогню.
Зустріч також відбувається в той час, коли Індія та Китай поглиблюють співпрацю, щоб подолати економічні наслідки тарифної політики Трампа — Вашингтон запровадив 50% мита на товари з Індії за купівлю Делі російської нафти. Відносини Індії з США значно погіршилися: Нью-Делі бере курс на зближення зі стратегічним суперником — Пекіном.
На саміті Сі готується затвердити стратегію розвитку ШОС на наступне десятиліття й викласти своє бачення глобального управління. Китай докладає чимало зусиль і використовує свій вплив, щоб зробити цей саміт одним з ключових в історії ШОС. Це також є заявою про наміри та демонстрацією зростання авторитету й впливу Пекіна, особливо в контексті конкуренції між США і Китаєм.
Спочатку Захід розглядав ШОС як східну противагу НАТО, але група розширилась за рахунок нових країн, які або далекі від її початкової орієнтації на Центральну Азію, або, як у випадку Індії та Пакистану, самі залучені в конфлікти.
ШОС визначає свої головні цілі в зосередженні на “зміцненні взаємної довіри та добросусідських відносин між країнами-членами”. Однак організація неодноразово не змогла захистити своїх членів, наприклад, під час атак США та Ізраїлю на Іран. Подібний підхід невтручання переважав і під час загострення прикордонних конфліктів між Індією та Пакистаном, а також між Таджикистаном і Киргизстаном.
Попри це, ця організація має центральне значення для Сі, оскільки він використовує її та інші підтримувані Китаєм групи, такі як БРІКС, для зміни світового порядку і допомоги Пекіну в завоюванні лідерської ролі, особливо як захисника країн Глобального Півдня.
З моменту заснування в 2001 році Китаєм, росією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном і Узбекистаном кількість членів ШОС майже подвоїлася. З урахуванням спостерігачів і партнерів по діалогу, таких як Монголія і Саудівська Аравія, ця кількість становить до 26 країн.
Водночас, за словами деяких аналітиків, ШОС часто бракує спільних інтересів і довіри між ключовими членами на тлі історії суперечок, розбіжностей і підозр, тому це робить ШОС малоймовірним об'єднанням у групу, здатну кинути виклик США або Європі.
Паралельно з самітом ШОС відбуваються інші двосторонні зустрічі. У суботу, 30 серпня, Сі також зустрівся з главою хунти М'янми Мін Аун Хлайном. Згідно з заявою уряду М'янми, двоє лідерів обговорили “протидію іноземному втручанню в політику М'янми, позитивну позицію Китаю та майбутні дії для стабільності та миру в країні”. Сі також зустрівся з лідерами Казахстану, Непалу, Мальдівів, Азербайджану та Вірменії.
Деякі гості, включаючи путіна, після саміту ШОС поїдуть до Пекіна, де відвідають великий військовий парад 3 вересня. Загалом на урочистостях у Пекіні, як очікується, будуть присутні близько двох десятків лідерів, серед яких і глава КНДР Кім Чен Ин. Президент Індонезії Прабово Субіанто скасував заплановану поїздку до Китаю через протести, що охопили його країну останніми днями.