За багатомільйонними обіцянками допомоги ховається таємна закупівля обладнання радянських часів і озброєння, схоже на військовий Аргос, але чи всього цього достатньо?
Про це йдеться в статті The Sunday Times.
В польському аеропорті Жешуві, який став епіцентром процесів Заходу щодо озброєння України.
Раніше комерційне летовище тепер оточене батаерями ППО і саме сюди транспортують зброю для України: таємно і відкрито.
Аеропорт охороняють Patriots. Туди їх стягнули через кілька тижнів після російського вторгнення. До них приєдналися Sky Sabre. Ці батареї тут, тому що Жешув за два роки перетворився на величезний міжнародний логістичний центр, який допомагає переправляти в Україну десятки мільярдів доларів західної військової допомоги. Оскільки рф знову досягає успіхів на північному сході України, її західні союзники почали діяти.
Минулого тижня зі США почала надходити перша зброя з пакету військової допомоги вартістю 61 мільярд доларів.
Британія і Данія також пообіцяли виділити сотні мільйонів доларів на зброю.
Злітна смуга польского летовища обслуговувала близько 100 пасажирських рейсів на тиждень.
Наразі там приземляється військова та вантажна авіація. Активність військової авіації зросла на 167%, а британські літаки приземляються чи не найактивніше, після літаків зі США. Подробиці того, як Британія та її західні союзники переміщують летальний вантаж в Україну, залишаються засекреченими, але Жешув є ключовим вузлом.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну – ЗСУ покладалися на щедрість своїх союзників.
По-перше, Україна зіткнулася з дефіцитом важкого озброєння: перед війною росія мала втричі більше реактивних систем залпового вогню, гаубичної артилерії та бойових танків. Західні військові внески допомогли трохи скоротити цей розрив.
У грошовому еквіваленті Британія була щедрим донором, надавши 5,7 мільярда доларів військового обладнання – це третє місце серед інших країн, поступаючись лише Німеччині і США.
Але з поправкою на розмір її економіки внесок Британії – 0,2% ВВП – значно скромніший, ніж країни на кордоні з НАТО, такі як Фінляндія та Естонія. Обладнання було надано з оборонних запасів або куплених у виробників зброї.
Проблема доставки зброї в Україну полягає в іншому, адже порядка в 1000 км на захід від Жешува, розташовано ще один важливий гвинтик логістики – німецький Штутгарт.
В казармах армії США, офіційні особи західних країн провели останні два роки, працюючи з українськими військовими планувальниками, щоб зібрати, отримати та доставити зброю, яка потрібна Києву. Цей міжнародний центр був створений Британією на початку війни.
"Англійські оборонні джерела порівнюють центр, відомий як Міжнародна координаційна група донорів (IDCC), з військовою Амазонкою. Українські логістичні команди ефективно переглядають бази даних, щоб знайти потрібну зброю, тоді як їхні західні колеги беруться за роботу. Коли озброєння знайдено і країна-союзник погодиться на передачу, IDCC організовує транспортування повітрям, землею та морем", – пише видання.
Британські інсайдери кажуть, що більша частина британської військової допомоги пробирається до українського кордону двома маршрутами.
За останні два роки прямими рейсами було транспортовано мільйони боєприпасів, а також стрілецької зброї, ракет великої дальності та протитанкової зброї з Великої Британії до Польщі. Більш важке озброєння, наприклад, броньовані машини, танки, артилерію переправляють через Ла-Манш, а потім потягом перевозять по Європі.
Через IDCC уряд Великої Британії планує свої пожертви Україні, які потім офіційно оформляються та оголошуються офіційною двосторонньою допомогою на щорічній основі. Окрім прямих пожертвувань, Британія також зіграла величезну роль у спонуканні інших країн до дії.
У Міністерстві оборони в Лондоні чиновники адмініструють Міжнародний фонд для України. Його метою, як кажуть інсайдери, є "підштовхнути" інші країни приєднатися до коаліції.
І по третій, менш розголошений шлях, яким Лондон допомагає озброювати Київ, тоді як західні союзники зосереджувалися на модернізації українських збройних сил і приведенні їх у відповідність до НАТО, україна як і раніше сильно залежить від радянських систем і озброєнь, запаси яких швидко вичерпалися під час війни.
Аби допомогти поповнити українські запаси, частина двосторонньої допомоги Британії була використана для закупівлі російської зброї з усього світу. Ця робота зберігалася в цілковитій таємниці, частково через те, у кого Британія її закуповує, і хто займається постачанням.
"Багато з цього купується таємно", – сказало одне джерело з питань оборони, зазначивши, що частина зброї закуплена прийшла з країн, чиї уряди прагнуть зіграти свою роль, але не хочуть, щоб про це знали росіяни.
У деяких із цих угод Велика Британія фактично виступала в ролі "контрабандиста", купуючи обладнання, а потім допомагаючи організувати його передачу в Україну.
"До нас зверталися торговці зброєю, усілякі посередники та дивні люди. Постачання російського обладнання та інших запасів з усього світу здійснюється багатьма суб’єктами та шляхами", – сказало одне з джерел.
Зрозуміло, що до цих переміщень часто залучені офіцери британської розвідники, хоча МО країни ніколи не визнає цього публічно.