Фото: nezhnaya-leta.livejournal.com Геополітична ситуація та зміна клімату штовхають країни до конфліктів через скорочення поставок їжі та води.
Про це пише щоденна ділова газета Financial Times.
Посилаючись на заяву гендиректора сінгапурського сільськогосподарського торгового дому Olam Agri Санні Вергезе, видання констатує, що світ рухається до "продовольчих війн", оскільки геополітична напруженість і зміна клімату штовхають країни до конфліктів через скорочення поставок.
"Ми вели багато війн за нафту. Ми будемо вести ще більші війни за їжу і воду", – заявив Вергезе.
Також він зазначив, що торговельні бар'єри, запроваджені урядами для підтримки внутрішніх запасів продовольства, призвели до загострення продовольчої інфляції.
Великих трейдерів сільськогосподарської продукції, які отримали рекордні прибутки у 2022 році після того, як російське вторгнення в Україну спричинило стрімке зростання цін на продукти харчування, звинувачують у посиленні інфляції через націнки, що збільшують прибутки. Вергезе стверджує, що підвищена інфляція була частково результатом державного втручання. Тоді як поширення нетарифних торговельних бар'єрів 2022 року у відповідь на війну створило перебільшений дисбаланс попиту та пропозиції. Як зазначається, багаті країни накопичували надлишки стратегічних товарів, а це призводило до перебільшеного попиту і зростання цін.
"Індія, Китай, всі мають буферні запаси. Це лише загострює глобальну проблему", – додав гендиректор Olam Agri.
Ціни на продукти харчування почали зростати після поширення COVID-19 і різко зросли після вторгнення рф в Україну, адже було заблоковано експорт зерна та добрив. Це поглибило продовольчу небезпеку в бідніших країнах і призвело до того, що споживачі в усьому світі зіткнулися з кризою вартості життя. На тлі такого зростання та зміни клімату, що перешкоджають сільськогосподарському виробництву в усьому світі, уряди все частіше вдаються до протекціоністської політики.
"Це було абсолютно неправильним рішенням. Ви будете бачити це все більше і більше", – стверджує трейдер.
Так, наприклад, 2022 року Індонезія заборонила експорт пальмової олії, щоб захистити місцевий ринок, а торік Індія ввела обмеження на експорт певних видів рису, намагаючись стримати зростання внутрішніх цін напередодні виборів, після того, як нестабільний мусон порушив виробництво.
Щодо впливу зміни клімату на врожайність у світі, Вергезе закликав керівників споживчої індустрії, зокрема керівників Coca-Cola та Associated British Foods, "прокинутися" і вжити більше заходів для боротьби зі зміною клімату. На його думку, уряди повинні стягувати податок на викиди вуглецю.
"Вуглець сьогодні безкоштовний, тому ми забруднюємо без розбору", – зауважив він.