Європейське видання Politico розповідає про те, як розвідувальні служби змінили парадигму своєї підривної роботи. Тепер замість добре підготовлених і натренованих професійних шпигунів, ворожі спецслужби дедалі частіше залучають до розвідки звичайних громадян, подекуди навіть підлітків. Роблять вони це чи то навмисно, заради розваги чи за гроші. І боротися з такими випадками стає складніше.
Високопоставлений нідерландський посадовець у сфері контррозвідки попереджає, що іноземні уряди вербують звичайних європейців для шпигунства та диверсій, пише європейське видання Politico.
За словами директора з питань розвідки та національних загроз у Національному підрозділі розслідувань і спеціальних операцій Нідерландів Юссефа Айт Дауда, іноземні спецслужби, зокрема російські чи іранські, дедалі частіше вербують звичайних громадян європейських країн для здійснення шпигунства і диверсій.
Ця зміна означає, пише видання, що тепер правоохоронці переслідують зовні нічим не примітних цивільних – часто завербованих онлайн обіцянками грошей або просто гострих відчуттів від місії, а не професійних офіцерів розвідки.
"Це не так, ніби заходить "Вітання з росії" або "Вітання з Ірану", – зазначив Айт Дауд. За його словами, іноді все зводиться до простого: "Хочеш щось підпалити за 5 тисяч євро?" Попередження Айта Дауда лунає на тлі вандалізму, шпигунства, диверсій і дезінформації – кампанії Кремля, спрямованої на послаблення Європи.
Як зазначає Politico, хоча втручання росії почалося ще до повномасштабного вторгнення в Україну – наприклад, 2018 року Нідерланди вислали чотирьох агентів російської військової розвідки за спробу зламати Організацію із заборони хімічної зброї, – за чотири роки війни темпи й масштаби цієї діяльності прискорилися.
Айт Дауд очолює нещодавно створену поліцейську команду, якій доручено забезпечувати виконання розширеного нідерландського антишпигунського закону, що робить злочином передачу інформації або предметів іноземним урядам навіть тоді, коли йдеться не про державні таємниці. Він розповів, що дедалі ширше використання завербованих цивільних відображає масштабну зміну у проведенні операцій іноземними спецслужбами, і це ускладнює протидію їм.
"Ще донедавна ви переважно бачили, як самі спецслужби чинять такі дії, – додав він. – Тепер же ми бачимо, що громадяни за гроші, заради пригод чи з якоїсь іншої причини – погоджуються виконувати такі завдання". Він описав це – "злочин як послуга".
Як зазначає Politico, розвідувальні служби по всій Європі вже почали попереджати своїх громадян про ризик вербування. У Німеччині влада у вересні запустила медійну кампанію, застерігаючи людей від того, щоб ставати "одноразовими агентами".
Нідерланди пішли ще далі, наголошує видання, посиливши законодавство і створивши підрозділ Айт Дауда для його виконання. Він зазначив, що іноземні уряди можуть двічі подумати, перш ніж втручатися, бо тепер може виявитися, що для того, щоб вас зупинити, працює ціла команда.
Коли йдеться про іноземне втручання в Європі, зазначає Politico, найбільшу увагу зазвичай привертає росія, однак розвідувальні служби також послідовно попереджають про загрози з боку Китаю та Ірану.
А коли йдеться про транснаціональні репресії, тобто дії урядів, спрямовані проти дисидентів і діаспорних спільнот за кордоном, перелік причетних країн є ще довшим.
З міркувань безпеки Айт Дауд відмовився розповісти, наскільки великим є новий поліцейський підрозділ, розкривши лише, що до нього входить окрема кібергрупа.
Боротьба з іноземним втручанням є менш прямолінійною, ніж боротьба з тероризмом, каже Айт Дауд, який три роки працював у структурах Національного координатора з питань безпеки та боротьби з тероризмом, перш ніж обійняти нову посаду.
"Якщо хтось хоче вчинити теракт, зазвичай він ідеологічно вмотивований, – пояснив він. – Такі люди обертаються у відповідних колах, певним чином розмовляють, шукають вибухівку або вогнепальну зброю. Усе це видно".
Натомість розвідувальні операції, за його словами, відбуваються в "сірій зоні між війною і миром", і значна частина таких операцій відбувається онлайн. Дані розвідки та повідомлення ЗМІ вказують на Telegram, популярну в росії платформу для обміну повідомленнями, як на ключовий інструмент вербування.
У резонансній справі у вересні команда Айт Дауда брала участь в арешті двох 17-річних підлітків у зв'язку з тим, що прокурори назвали організованою росією змовою. Підлітків підозрюють у спробі картографувати інтернет-трафік навколо ключових об'єктів у Гаазі за допомогою пристрою, відомого як "Wi-Fi-сніфер", нібито за наказом пов'язаної з російською державою хакерської групи. За даними нідерландських ЗМІ, серед цілей були посольство Канади та офіси Europol і Eurojust.
Айт Дауд відмовився коментувати цю справу безпосередньо, але сказав, що вона ілюструє ширшу проблему: багато людей, які здійснюють такі операції, – це "не обов'язково закоренілі злочинці чи професійні шпигуни".
Він додав, що молоді люди віком від 12 до 20 років "непропорційно представлені" серед учасників таких злочинів, як наркоторгівля і тероризм, але послався на дослідження, яке свідчить, що підозрювані у справах, пов'язаних із російською гібридною війною, часто старші – зазвичай їм близько тридцяти.
Ще одна проблема для слідчих – зібрати достатньо доказів, щоб домогтися обвинувального вироку. Відповідно до нового антишпигунського закону Нідерландів, прокурори мають довести, що підозрюваний свідомо діяв в інтересах іноземної держави. Цю перешкоду цього тижня особливо яскраво продемонструвало рішення нідерландського суду, який засудив співробітника національного контртерористичного агентства до 20 місяців ув'язнення за викрадення державних документів.
Це рішення стало ударом для прокурорів, які стверджували, що чоловік таємно шпигував на користь Марокко, і просили для нього 12 років ув'язнення у справі, яку називали одним із найбільших скандалів у сфері безпеки за останній час.
Джерело: Politico