Реакція бумерангу. Стратегічна поразка росії в харківській наступальній операції – Філліпс О’Брайен

У традиційному тижневому огляді війни відомий історик та дослідник війни Філліпс О’Брайен аналізує російський наступ на Харківщині з точки зору стратегії. Він робить висновок, що росія зазнала стратегічної поразки в ньому: оскільки наступ застопорився і не досяг яких-небудь відчутних результатів, союзники зі свого боку дозволили Україні використовувати їхню зброю для ударів по росії, а деякі з них відправляють до України свої війська для певних завдань.

Нещодавно ми з Миколою записали новий епізод подкасту "Ukraine-Russia War Talk". У ньому ми обговорюємо рішення адміністрації Байдена дозволити українцям стріляти (в обмеженій можливості) по росії. Я коротко розповім про це в оновленні, але я подумав, що міг би написати щось більш аналітичне в цілому. Зокрема, я подумав, що можу повернутися до того, як ми аналізуємо Харківську наступальну операцію, яку росія розпочала понад 3 тижні тому (почалася 10 травня). Було дуже цікаво спостерігати за тим, як змінювалися репортажі ­– спочатку велика драма і приреченість щодо російського "успіху". Потім період розгубленості, коли російський успіх, здавалося, спіткнувся. Тепер про нього зрідка згадують.

Бойові дії українських артилерійських сил у Харкові, 19 травня. Джерело

Насправді, якщо поміркувати, російський наступ на Харків має всі ознаки стратегічного провалу і тактичного безладу, але поки що ніхто не наважився про це повідомити. Можливо, вони були настільки захоплені драматичним наративом про домінування росії, з якого почався наступ.

Тому я вирішив спробувати. Крім того, буде деяке обговорення рішення США дозволити Україні стріляти по росії (в дуже обмеженому обсязі).

Харківський наступ – це поки що стратегічний провал росії. Які його наслідки

Висвітлювати війну важко. Війна заплутана, її важко інтерпретувати, і вона може розвиватися повільно. І через це я з великою симпатією ставлюся до тих, хто береться за цю нелегку справу. З іншого боку, оскільки висвітлювати війну дуже складно, ті, хто це робить, повинні намагатися показати певну перспективу, коли пишуть свої репортажі, особливо коли починається нова військова операція, і ніхто не знає, що відбувається і як вона буде розвиватися.

Це було не так, коли росіяни розпочали Харківську операцію. З моменту початку вторгнення репортажі тяжіли до сенсаційності та оціночності. У цьому випадку всі судження були односторонніми. Це було ознакою російської військової розвідки та успіху, а також провісником реальних проблем для України – навіть можливості колапсу. Варто повернутися до деяких з цих історій.

Деякі з них були відверто приреченими, як, наприклад, ця стаття у британському ЗМІ.

У ній один з аналітиків стверджував, що моральний дух України справді "падає" і що нова американська допомога не матиме реального впливу до серпня (до речі, вона починає допомагати вже зараз). Якщо українці були в жахливому стані (ще одне слово, яке широко використовувалося в той час), то росіяни демонстрували надзвичайну стратегічну далекоглядність, як свідчать звіти та аналіз. Стверджувалося, що наступ мав до 3 переваг для росії.

"По-перше, відкрити новий фронт, який більш тонко розподілив українську оборону вздовж фронту, … По-друге, створити буферну зону для обмеження українських транскордонних атак і дозволити росіянам загрожувати Харкову артилерією…. І, по-третє, посилити тиск на українські позиції навколо стратегічно важливого міста Куп'янськ".

Пам'ятайте про ці три пункти – адже жоден з них не був виконаний, сталося навпаки, і російська територія стала менш безпечною через Харківську наступальну операцію.

Газета Financial Times була майже такою ж похмурою і писала про те, що росія всього за кілька днів досягла принаймні часткового успіху у виведенні українських військ з Донбасу. Питання полягало не в тому, чи була ця операція успішною, а в тому, якою мірою вона була успішною.

Американська преса була ще більш панікерською. Кілька тижнів тому я писав про те, що New York Times, здавалося, втратила перспективу у своїх репортажах про наступ. NYT писала про те, що російські війська "прорвалися" через кордон. Більше того, вони створили карту (яка, що цікаво, в наші дні, здається, отримує набагато менше уваги), на якій росіяни просуваються вперед по всій території України.

На думку аналітиків, на яких спиралася NYT, росіяни знову діяли хитро – вони намагалися відволікти українські сили, щоб захопити Часів Яр, нібито життєво важливе стратегічне місто.

Безумовно, якщо ви читали пресу і те, що говорила аналітична спільнота, це виглядало дуже похмуро для України. росія розпочала операцію зі справжнім стратегічним розумінням, українці були відкинуті назад, їхній бойовий дух був під питанням, і війна, безумовно, рухалася в бік росії. Ось низка статей New York Times про Україну за період з 12 по 14 травня. Україна висіла на волосині.

А потім раптово російський наступ зупинився, схоже, майже повністю зупинився в районі Харкова. Ось карта Deep State станом на 22 травня.

І ось вона з суботнього ранку.

Помітили якусь суттєву різницю? Я не помітив.

Отже, по суті, харківський наступ став для росії статичним, з майже нульовими здобутками після перших кількох днів.

Однак це лише частина картини. російські втрати під Харковом (і навколо нього) за цей період стали екстремальними. Розвиваючи наступ у Харкові та навколо нього, росіяни піддали ризику свої війська і техніку, і результатом цього стало помітне збільшення кількості заяв про втрати. Українські оцінки втрат росіян (які зараз виглядають досить достовірними, якщо розглядати їх як вбитих і поранених) також виглядають більш точними, ніж багато хто припускав. Ось вчорашнє оновлення розвідданих Міністерства оборони Великої Британії. російські втрати за травень були надзвичайними (а загальні втрати росіян становлять півмільйона).

До речі, ось що я маю на увазі, коли кажу про те, що оцінки української розвідки зараз збігаються з оцінками західної. Такою була українська оцінка 31 травня, коли була оприлюднена британська оцінка в півмільйона. Вона також становить трохи більше півмільйона.

Таким чином, російський наступ на Харків зупинився, а російські втрати зросли до найвищих за всю війну. Варто зазначити, що українські повідомлення про наступ починають відображати цю реальність, навіть якщо це не обговорюється за межами України. Ось цитата зі щойно опублікованої статті в Kyiv Independent. Вона виважена і розсудлива.

Починаючи з 10 травня, довгоочікуване відкриття Москвою цього нового фронту на півночі було зустрінуте зі страхом і занепокоєнням в Україні, особливо в самому Харкові, який опинився під загрозою знову опинитися в зоні досяжності російської артилерії.

Проте Київ відреагував швидко: кілька загартованих у боях українських бригад і найкращі підрозділи безпілотників були відправлені на підкріплення в регіон, на додаток до тих, що були перекинуті в Харківську область кількома тижнями раніше в очікуванні такої атаки.

Після швидких початкових успіхів наступ незабаром почав вичерпувати себе.

Але зачекайте – всі розумні аналітики кажуть, що це могло бути хитрістю, щоб відволікти українські війська з Донбасу і дозволити захопити Часів Яр. До речі, я не вірю в цю ідею, адже росіяни зазнають серйозних втрат на Харківщині. Це не робиться заради виверту.

Що ж, давайте подивимося на фронт у Часовому Яру в суботу вранці.

І ось він у день початку російського Харківського наступу.

За весь цей час росіяни просунулися вперед приблизно на 1-2 кілометри. І важко стверджувати, що місто зараз ближче до падіння, ніж було тоді. Зверніть увагу: кілька місяців тому люди говорили, що путін хотів взяти Часів Яр до 9 травня для своєї останньої коронації. Схоже, від цієї ідеї відмовилися.

Звісно, ще однією нібито стратегічною вигодою кампанії для росії було те, що вона обмежить українські напади на росію. Якщо це і було передбачуваною вигодою, то це, мабуть, був найбільш катастрофічний стратегічний прорахунок з моменту провалу першого вторгнення.

Те, що росія зробила з харківським наступом, відкрило росію для атак американських систем у спосіб, який раніше був би немислимим. Дійсно, наступ був настільки грубо спланований, щоб скористатися страхами США, і росіяни посилили це своїми терористичними атаками на Харків, що викликали реакцію бумеранга. Цього тижня адміністрація Байдена зробила вольове обличчя і схвалила українські атаки на росію з використанням американської зброї.

Це зробить харківський наступ ще більш важким тягарем.

Крім того, варто зазначити, що США також надали українцям можливість зірвати будь-який наступ на Суми – цього разу до того, як росіяни перетнуть кордон. Черговий наступ росіян на цій ділянці обговорюється регулярно – тепер така операція буде набагато складнішою для росіян. Однією з головних причин перших скромних успіхів росіян під Харковом було те, що українці не могли завдати такого удару за допомогою американських систем. Тепер вони можуть – ще одна російська мета.

Тож де ми стоїмо? Харківська наступальна операція зробила наступне:

  • по суті, зупинилася після кількох днів невеликого просування вперед;
  • призвела до величезних втрат російських солдатів і важкої техніки;
  • не призвела до взяття Часового Яру чи будь-якої іншої важливої території на Донбасі;
  • втягнула в м'ясорубку російські сили, які могли б допомогти в цих операціях;
  • зруйнували одну з найбільш вигідних для уряду США червоних ліній, яка допомагала росії, утримуючи Україну від обстрілів росії;
  • Харківська наступальна операція не тільки не убезпечила Бєлгород, але й поставила його в набагато більшу небезпеку;
  • ускладнила будь-який подібний російський наступ навколо Сум, оскільки Україна тепер може вести вогонь по цих силах на російському боці кордону.

Якщо скласти все це разом, що ми отримаємо? Тактичний нуль для росії, який викликає стратегічні проблеми. Харківська наступальна операція за звичайними військовими/стратегічними стандартами до цього моменту була головною невдачею для росії.

Однак, саме тут висвітлення подій справді зазнає невдачі. Замість того, щоб намагатися виправити минулі помилки – повідомлення про Харківський наступ просто мають тенденцію до затухання. Це стає дещо незручним – тож, напевно, краще продовжувати висвітлювати інші теми.

Якщо, звісно, росіяни не досягнуть чергового успіху – тоді репортажі повернуться. Однак наразі ознаки того, що росіяни досягли значного успіху під Харковом, здаються обмеженими. Український бойовий дух не впав. Американська допомога починає надходити до українців. Більше того, європейська підтримка України, якщо і посилюється, то лише завдяки тому, що французькі війська, як повідомляється, вже на шляху до відкритого розгортання в країні (що, ймовірно, отримало додатковий імпульс через російську харківську операцію).

Дозвіл обстрілів росії від адміністрації Байдена. Тим часом французькі війська прямують в Україну?

Харківська наступальна операція, схоже, мала значний вплив на союзників України і це ще одна важлива новина тижня. Найбільшою з них було рішення адміністрації Байдена дозволити Україні обмежені обстріли території росії.

Дійсно, це рішення, здається, містить в собі можливість ще більших змін. Вже було роз'яснено, що українці можуть зірвати будь-який російський наступ на Суми, а держсекретар Блінкен натякнув, що на нас чекають ще більші зміни.

Ось що він сказав:

Відповідаючи на запитання, чи відкриті двері в США, щоб дозволити Україні завдати подальшого удару по росії, Блінкен сказав, що США продовжуватимуть "адаптуватися і пристосовуватися", рухаючись вперед. "Ми хочемо переконатися, що ми діємо свідомо, а також ефективно", – сказав Блінкен.

У той час як США перетинають одну велику червону лінію щодо України, Франція, схоже, стоїть на порозі перетину іншої. Хоча надходили повідомлення про те, що війська НАТО таємно перебувають в Україні, допомагаючи з базовою підготовкою, публічно про це ніколи не повідомлялося. Тепер французи все ближче і ближче до того, щоб відкрито відправити війська в Україну. Дипломати кажуть, що французька заява з цього приводу все ближче – і це буде зовсім інша справа. Це набагато більш відчутне зобов'язання, і воно майже напевно відкриє двері для інших європейських держав, які наслідуватимуть його приклад.

Отже, протягом останнього тижня партнери України (повільно, але неухильно) беруть на себе більш відчутні зобов'язання допомогти Україні перемогти у цій війні. Це, безумовно, кращий стан, ніж приреченість і похмурість 3 тижні тому.

Джерело

Останні новини

Високий представник ЄС розповів деталі 14-го пакета санкцій проти росії

Фото: Українська правда Санкції спрямовані на те, щоб уряду путіна було важче вести агресивну...

путін пригрозив Південній Кореї наслідками у разі передачі зброї Україні

Володимир Путін. Фото: qha.com Передача Україні зброї Південною Кореєю буде "дуже великою помилкою", -...

Наруга над могилами бійців у Києві. Затриманій повідомлено про підозру

Жінці, яка вчора, 20 червня, пошкодила могили українських бійців у Києві, повідомлено про підозру. Про це повідомляє РБК-Україна...

США все ще забороняють Україні бити по військових цілях в оперативному та глибокому тилу Росії, – ISW

Політика США все ще забороняє українським силам завдавати ударів по військових цілях із наданої США зброї в оперативному...