Фото: Михайло Гема / iPress.ua Як раніше писали німецькі ЗМІ, Мінфін ФРН повідомив колег із Міноборони, що нові пакети допомоги Україні залишаться непрофінансованими.
Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки всередині федерального уряду Німеччини.
Про це повідомляє видання Bild.
Як раніше писали німецькі ЗМІ, Мінфін ФРН повідомив колег із Міноборони, що нові пакети допомоги Україні залишаться непрофінансованими.
У відповідь на запит BILD у фінансовому відомстві заявили, що «готові вивчити надання додаткових коштів у короткі строки», якщо про них буде «конкретно та прозоро повідомлено», але «Міністерство фінансів поки що не отримало будь-якої конкретної доповіді щодо матеріальних потреб, тому ні розгляд, ні рішення не можуть бути здійснені».
Джерела журналістів у федеральному уряді ФРН звинувачують у кризі канцлера Олафа Шольца. За їхніми словами, саме чиновники з його канцелярії «заборонили» Міноборони надсилати підготовлені документи щодо фінансових вимог до Мінфіну.
У Міноборони ФРН, своєю чергою, звинувачують у проблемі колег із Мінфіну. За словами військових, через тих «не можуть бути реалізовані понад 30 заходів, які були високопріоритетними для України, на загальну суму понад 3 млрд євро».
За інформацією Bild, ще в середині травня Міноборони запросило 3,87 млрд євро на «додаткові витрати» для допомоги Україні – зокрема, 1,3 млрд на запчастини, 600 млн на боєприпаси для артилерії і по 500 млн млрд на дрони і бронетехніку.
За даними Bild, яким би не був результат суперечки всередині уряду Шольца, шкоди Україні все одно буде завдано — адже значна частина техніки і боєприпасів, необхідних для запитаних Міноборони ФРН у травні постачань, вже продана іншим клієнтам.
17 серпня німецька газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung із посиланням на джерела повідомила, що в оновленому проєкті бюджету Німеччини на 2025 рік збільшення розміру військової допомоги Україні не передбачено.
За даними газети, нові запити від Міністерства оборони Німеччини більше не затверджуватимуть через суворі обмеження з боку канцлера Олафа Шольца і Міністерства фінансів.