Фото: з вільного доступу На позицію Берліна впливають слабкий канцлер і суперечки в коаліції. У середині 2010-х років, коли Європейський Союз хитався від однієї кризи до іншої, була одна константа – Німеччина, зокрема Ангела Меркель. Канцлер була зіркою, навколо якої оберталася решта Європи. Однак відвідавши Брюссель зараз, можна почути лише історії про німецьку бездарність. Про це йдеться у статті The Economist. Зазначається, що дисфункція трипартійної коаліції Олафа Шольца поширюється на Європу, ускладнюючи повсякденні справи, тому що правлячі партії Німеччини постійно сваряться. Здається, що Шольц не має здібностей до терплячого укладання угод, яким відзначалась Меркель. За словами журналістів, неправдиві очікування німецького керівництва не є ані новими, ані легкими для подолання. Коаліції, суди та федеральний устрій країни ускладнюють прийняття рішень. Іноді все таки працює. Також Берлін змінив енергетичну політику. Проте партнери Німеччини частіше залишаються розчарованими. У 2021 році, коли Шольц вступив на посаду, він заявив, що Німеччина несе "особливу відповідальність" за Європу. Це актуально як ніколи, коли в інших місцях бракує лідерства. Франція паралізована після необдуманого рішення Еммануеля Макрона провести дострокові парламентські вибори минулого місяця. Інші лідери мають значення в окремих питаннях, але жоден не може зрівнятися із загальною вагою Німеччини. І без енергійної підтримки Берліна кілька пунктів у списку завдань ЄС зараз ризикують опинитися в підвішеному стані, йдеться у статті. Євроінтеграцію України Шольц визначив як пріоритет для "геополітичної Європи". Проте, щоб запобігти загрузненню в бюрократії, Німеччина повинна боротися з іншими, більш скептично налаштованими урядами. ЄС також доведеться реформувати себе, коли він готується до зростання. Наприклад, потрібно змінити дорогу сільськогосподарську політику та урізати національне право вето. Також висуває великі вимоги до Німеччини створення союзу ринків капіталу – гідного, але важливого проекту, який має стимулювати приватні інвестиції в Європі. Хороша новина, за словами журналістів, полягає в тому, що канцлер добре розуміється на цих питаннях. Він також має корисного союзника в особі Урсули фон дер Ляєн, яка стала одним із найвпливовіших президентів Єврокомісії протягом десятиліть. Будучи колишнім міністром кабінету міністрів Німеччини, пані фон дер Ляйєн тонко відчуває усі процеси в країні. Отримавши другий п'ятирічний термін, вона матиме політичний капітал, який можна витратити. Погана новина полягає в тому, що часу мало. Усі три правлячі партії Німеччини перемогли на виборах до Європарламенту минулого місяця та готуються до парламентських виборів у вересні 2025 року. У партій виникне спокуса відірватися від акселератора в Європі та підкреслити свої розбіжності вдома. В умовах зростання геополітичних ризиків і стагнації європейської економіки це було б недалекоглядним і небезпечним, тому Шольц і Німеччина мають активізуватися, підкреслюють автори.