Україна НАТО Джо Байден і його 31 союзник по НАТО мають рацію в тому, що вони повинні робити більше для підтримки України.
Комюніке, яке 32 країни-члени Організації Північноатлантичного договору оприлюднять цього тижня на завершення свого саміту у Вашингтоні майже напевно міститиме якусь версію того, що Державний секретар США Ентоні Блінкен назвав "мостом до членства" для України.
"Міст до членства" України в НАТО не є обіцянкою гарантій безпеки з боку НАТО, як це передбачено статтею 5, в якій йдеться про те, що напад на одного члена Альянсу є нападом на всіх. Тому він не може і не буде стримувати російську ескалацію, а може навіть заохочувати її.
Про це пише Андреас Клут, колумніст Bloomberg Opinion.
Клут повідомляє, що Байден заплутався у двох окремих рішеннях. Одне з них стосується того, скільки озброювати, фінансувати, тренувати та іншим чином підтримувати українців. Тут відповідь має бути такою: стільки, скільки потрібно для того, щоб вони могли себе захистити. США не варто сперечатись про типи танків, літаків чи ракет. Замість цього, вони повинні відправити всю зброю, яку можуть надати.
Інше — це складне питання про членство України в НАТО. Сумна реальність після 2022 року полягає в тому, що союзники не можуть пообіцяти поширити дію статті 5 на будь-яку країну, яка вже веде війну.
У цьому різниця між сьогоднішнім днем і 1955 роком, коли НАТО прийняло Західну Німеччину. Це правда, що статус, територіальність і суверенітет німецької нації в той час був відкритим питанням, як і сьогодні для України. Але принаймні Кремль у ті часи визнавав, хоч і неохоче, демаркаційні лінії між Сходом і Заходом, і активних бойових дій не було.
Нинішній курс на поступове приєднання України до НАТО ймовірно, затягує війну, заднім числом підтверджуючи спотворений наратив путіна про те, що росія веде екзистенціальну боротьбу проти імперіалістичного Заходу, вважає Клут.
"Міст до членства" також ставить під загрозу існуючий Альянс з 32 країн. Будь-яке прийняття України, що не відповідає суворості статті 5, по суті, змушує путіна випробовувати рішучість Заходу на міцність", — пише колумніст.