На тлі зростання ризику військового удару з боку США верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, за даними The New York Times, фактично передав оперативну координацію державних рішень досвідченому політику та високопосадовцю у сфері безпеки Алі Ларіджані. Той отримав дуже широкі повноваження: від кривавого придушення внутрішніх протестів і ведення ядерних переговорів із Вашингтоном до підготовки сценаріїв управління державою на випадок війни або загибелі вищого керівництва. Паралельно Іран переводить збройні сили у найвищий рівень бойової готовності, розгортає ракетні системи вздовж кордонів і відпрацьовує сценарії блокади Ормузької протоки. Відтак президент Масуд Пезешкіан опинився на маргінесі ухвалення рішень і дедалі більше виглядає номінальною фігурою в системі, де реальна влада зосереджена в руках вузького кола довірених осіб аятоли.
Аятола Алі Хаменеї доручив високопосадовцю з питань національної безпеки Алі Ларіджані забезпечити, щоб Ісламська Республіка витримала будь-які військові атаки та цілеспрямовані вбивства, пише американська New York Times.
Як зазначає видання, Хаменеї звернувся з таким проханням до Алі Ларіджані на початку січня, коли Іран зіткнувся із загальнонаціональними протестами та загрозою ударів з боку Сполучених Штатів. Відтоді 67-річний Ларіджані, досвідчений політик, колишній командир Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) і нинішній секретар Вищої ради національної безпеки, за словами співрозмовників газети, фактично координує управління країною. Його підйом відсунув на другий план президента Масуда Пезешкіана, кардіохірурга, який став політиком: після складного року на посаді він публічно заявляв, що "я лікар, а не політик", і що ніхто не повинен очікувати від нього розв'язання численних проблем Ірану.
Стаття NY Times про зростання ролі Ларіджані та дискусії іранського керівництва на тлі ризику війни з боку адміністрації Трампа базується на інтерв'ю з шістьма високопоставленими іранськими чиновниками (один із них пов'язаний з офісом аятоли Хаменеї), трьома членами КВІР, двома колишніми іранськими дипломатами, а також на повідомленнях іранських ЗМІ. Усі вони спілкувалися на умовах анонімності.
За словами видання, повноваження Ларіджані поступово розширювалися протягом останніх кількох місяців. Він відповідав за придушення нещодавніх протестів із застосуванням летальної сили. Наразі він посилює контроль над інакомисленням, підтримує контакти з потужними союзниками, такими як росія, та регіональними гравцями, такими як Катар і Оман, а також контролює ядерні переговори з Вашингтоном. Він також розробляє плани управління Іраном під час потенційної війни зі Сполученими Штатами, оскільки Вашингтон нарощує сили в регіоні.
"Ми готові у нашій країні, – сказав Ларіджані в інтерв'ю Al Jazeera під час візиту до Дохи, столиці Катару, цього місяця. – Ми, безперечно, сильніші, ніж раніше. Ми готувалися протягом останніх семи-восьми місяців. Ми виявили свої слабкі місця і виправили їх. Ми не прагнемо війни і не розпочнемо її. Але якщо вони змусять нас до цього, ми відповімо".
NY Times пише, що аятола Хаменеї доручив Ларіджані та кільком іншим близьким політичним і військовим соратникам забезпечити, щоб Ісламська Республіка вижила не лише після американських та ізраїльських бомбардувань, а й після будь-яких замахів на вище керівництво, зокрема й на самого аятолу Хаменеї.
Близький до уряду консервативний аналітик Насер Імані повідомив у телефонному інтерв'ю з Тегерана, що аятола Хаменеї має давні та тісні стосунки з Ларіджані, і верховний лідер звернувся до нього в період гострої військової та безпекової кризи.
"Верховний лідер повністю довіряє Ларіджані. Він вважає, що Ларіджані є людиною, яка підходить для цього делікатного моменту, завдяки своєму політичному досвіду, гострому розуму та знанням, – пояснив Імані. – Він покладається на нього в питаннях звітів про ситуацію та прагматичних порад. Роль Ларіджані буде дуже помітною під час війни".
Ларіджані походить з елітної політичної та релігійної родини і й протягом 12 років був спікером парламенту. У 2021 році йому було доручено доручили вести переговори про укладення 25-річної комплексної стратегічної угоди з Китаєм на мільярди доларів.
За словами шести високопоставлених чиновників і членів КВІР, аятола Хаменеї видав низку директив. Він визначив чотири рівні наступності для кожної з військових команд і урядових посад, які особисто призначає. Він також доручив усім, хто обіймає керівні посади, визначити до чотирьох заступників і делегував повноваження вузькому колу довірених осіб, щоб вони могли ухвалювати рішення у разі, якщо зв'язок із ним буде порушено або він загине.
Переховуючись у підпіллі в червні минулого року під час 12-денної війни з Ізраїлем, аятола Хаменеї назвав трьох кандидатів, які могли б стати його наступниками. Їхні імена ніколи не були оприлюднені. Але Ларіджані, за оцінкою видання, майже напевно не входить до їх числа, оскільки він не є високопоставленим шиїтським священнослужителем, що є ключовою вимогою для будь-якого наступника.
Водночас Ларіджані входить до кола довірених осіб аятоли Хаменеї. До нього належать головний військовий радник і колишній головнокомандувач КВІР генерал-майор Яхья Рахім Сафаві; бригадний генерал Мохаммад Багер Галібаф – колишній командир КВІР і нинішній спікер парламенту, якого аятола Хаменеї призначив своїм фактичним заступником для командування збройними силами під час війни; а також начальник його штабу Алі Асгар Хеджазі.
NY Times зазначає, що частина цього планування є результатом уроків, винесених із несподіваного нападу Ізраїлю в червні, який знищив вище військове командування Ірану в перші години війни. Після припинення вогню аятола Хаменеї призначив Ларіджані секретарем Ради національної безпеки і створив нову Раду національної оборони на чолі з адміралом Алі Шамхані для управління військовими справами у воєнний час.
"Хаменеї має справу з реальністю, що стоїть перед ним", – пояснив експерт з Ірану та його шиїтської теократії у Школі передових міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса Валі Наср. За його словами, він очікує, що стане мучеником, і думає: "Це моя система і моя спадщина, і я буду стояти до кінця". Він розподіляє владу і готує державу до наступної великої події – як до спадкоємства, так і до війни, усвідомлюючи, що спадкоємство може стати наслідком війни.
Іран діє, виходячи з того, що військові удари США є неминучими, навіть попри те, що обидві сторони продовжують дипломатичні переговори щодо ядерної угоди. Чиновники і представники КВІР розповіли, що Іран перевів усі свої збройні сили у стан найвищої бойової готовності і готується до запеклого опору.
Країна розміщує балістичні ракетні установки вздовж західного кордону з Іраком – достатньо близько, щоб уразити Ізраїль, – та вздовж південного узбережжя Перської затоки, щоб мати у досяжності американські військові бази та інші цілі в регіоні.
Протягом останніх кількох тижнів Іран періодично закривав повітряний простір для випробувань ракет. Він також провів військові навчання в Перській затоці, на короткий час закривши Ормузьку протоку – важливу морську точку для глобальних поставок енергоносіїв.
Весь цей час, наголошує видання, аятола Хаменеї зберігав жорсткий тон. "Найпотужніша армія світу може отримати такий удар, що не зможе підвестися на ноги", – заявив він у промові минулого тижня. Він також погрожував потопити американські військові кораблі, які зібралися в прилеглих водах.
У разі війни на вулицях великих міст будуть розгорнуті підрозділи спеціальних сил поліції, агенти розвідки та батальйони міліції "Басідж" у цивільному одязі – підрозділу КВІР. Міліція встановить контрольно-пропускні пункти, щоб запобігти внутрішнім заворушенням і розшукувати агентів, пов'язаних із закордонними розвідувальними службами.
Іранське керівництво, зауважує NY Times, готується не лише до військової та безпекової мобілізації, а й до власного політичного виживання. Вище керівництво країни обговорює, зокрема, хто керуватиме державою, якщо аятола Хаменеї та інші ключові чиновники будуть убиті.
Лідери розглядали питання, хто міг би стати "Делсі Ірану", маючи на увазі Делсі Родрігес, віцепрезидентку Венесуели, яка уклала угоду з адміністрацією Трампа про управління Венесуелою після захоплення її президента Ніколаса Мадуро.
За словами трьох чиновників, на чолі списку стоїть Ларіджані. За ним іде спікер парламенту генерал Галібаф. Дещо несподівано до переліку також потрапив колишній президент Хасан Рухані, якого, за словами співрозмовників, фактично витіснили з найближчого кола аятоли Хаменеї.
Як зазначає NY Times, кожен із цих чоловіків має репутацію, яка обмежує їхню прийнятність для частини суспільства, – чи то звинувачення у фінансовій корупції, чи то співучасть у порушеннях прав людини в Ірані, включно з нещодавнім вбивством щонайменше 7 000 неозброєних протестувальників протягом трьох днів.
Директор Міжнародної кризової групи з питань Ірану Алі Ваез заявив, що керівництво країни підготувало плани на випадок надзвичайних ситуацій, але наслідки війни зі Сполученими Штатами залишаються непередбачуваними. За його словами, верховний лідер "менш помітний, більш вразливий, але він все ще є тим суперклеєм, який тримає систему разом, і всі розуміють, що без нього буде важко зберегти її цілісність".
Протягом останнього місяця популярність Ларіджані різко зросла, тоді як популярність Пезешкіана знизилася. Ларіджані відвідав Москву, щоб проконсультуватися з путіним, а також зустрівся з лідерами Близького Сходу між раундами контактів з американськими та іранськими переговорниками з ядерних питань. Він давав багатогодинні телеінтерв'ю іранським та іноземним ЗМІ частіше, ніж президент, і регулярно публікує контент у соцмережах – зокрема фотографії, на яких робить селфі з іранцями, відвідує релігійні святині та махає рукою з дверей літака.
Зі свого боку, Пезешкіан, схоже, змирився з тим, що має поступитися впливом Ларіджані. Президент повідомив на засіданні кабінету міністрів, що він запропонував Ларіджані скасувати обмеження на інтернет, оскільки вони шкодять електронній комерції, повідомили іранські ЗМІ. Це стало показовим сигналом: щоб домогтися рішень, навіть президент, за версією видання, змушений звертатися до Ларіджані.
У січні, на тлі жорстких заходів проти протестів, посланець США на Близькому Сході Стів Віткофф намагався зв'язатися з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі, повідомили два високопоставлені іранські чиновники та колишній дипломат. Трамп заявив, що завдасть удару по Ірану, якщо той страчуватиме будь-яких протестувальників, і Віткофф намагався зв'язатися з Арагчі, щоб з'ясувати, чи плануються страти або чи були вони скасовані, повідомили вони.
За словами двох високопоставлених чиновників, прагнучи запобігти будь-яким непорозумінням, Арагчі зателефонував іранському президенту і запитав, чи може він встановити контакт з Віткоффом. Пезешкіан відповів, що не знає і що для отримання дозволу потрібно зателефонувати Ларіджані.
Джерело: New York Times