Том Купер опублікував допис, повний гіркоти та сарказму, які стосуються як поведінки зазомбованих лідерів та політиків на Заході, так і поведінки політичного та військового керівництва України. Йдеться про допомогу чи радше її відсутність для України, щоб перемогти путіна та про піар-рішення політичного та військового командування України, ціною в тисячі життів. Ганьба. Саме так Купер називає те, що зробило українське керівництво із 72-ою мехбригадою.
Поки всі чекають на ізраїльську "відплату" Ірану і зручно ігнорують бомбардування ВПС Ізраїлю цивільних у сунітських районах Бейрута (де ніколи не було Хезболли), давайте "повернемося до України".., де мало що про "стратегію" є настільки ж зрозумілим, як стратегія Байдена-Нетаньяху на Близькому Сході.
Це тим більше, що хтось запитав мене про те, що потрібно Україні для перемоги у цій війні, що, вибачте, але коли я думаю про можливі відповіді, це викликає у мене лють, яка, своєю чергою, змушує мене гірко саркастично віджартовуватися.
Отже… ну, ви вже знаєте, що це означає…
Один з неминучих висновків, який напрошується сам собою, полягає в тому, що адміністрація Зеленського в Києві страждає від кількох дуже серйозних ілюзій. Наприклад, що вона може вразити зомбованих ідіотів на Заході "вражаючими" наступальними операціями, "мирними планами"і чим завгодно іншим: що вона може змінити їхню думку, переконати їх у важливості серйозної підтримки України, зробити її здатною перемогти росію та іншими, подібними фантазіями.
Ні, дорогі українці: зомбованих ідіотів нічим не вразиш. Вони так і будуть "бурмотіти і безцільно тупцювати на місці". Або, якщо ви думаєте, що можете: невже ви не звернули увагу на те, що "Захід" не може вразити навіть сам себе, програючи одну війну за іншою.
Ви вважаєте, що це не так? А як же Лівія, Ірак, Сирія, Малі, Афганістан і Ємен? Як щодо війни проти (квазі) "ісламістського" екстремізму (так звана "війна з тероризмом")?
Насправді: чи є хоч один конфлікт за останні, скажімо, 20 років, в якому "Захід" здобув би однозначну перемогу (не лише у військовому, але й у політичному сенсі)?
Якщо ви ще не зрозуміли: відповідь негативна. І причина в тому, що для "Заходу" "всі ці війни", і між тим, і ця війна в Україні – не тільки "дуже далекі", але й не мають жодного негативного впливу. Вони "просто не мають значення", бо "не зменшують прибутки". Навпаки: всі ці війни чудово слугують збагаченню олігархії, допомагають їй відволікати власну публіку, отримуючи при цьому непогані прибутки, і вони допомагають їй підривати плюралізм у себе вдома. Відповідно, ці війни та їхній результат були цілком прийнятними такими, якими вони були. І/або залишаються такими. Тож чому Захід має перейматися, якщо "він" програє ще одну війну – "навіть якщо" це буде війна в Україні?
Наступний пункт… а, ви маєте на увазі: "Захід" збирається врятувати Україну з таких причин, як "цивілізація" і "права людини"?
Типу "Захід" рятує цивілізацію і права людини, порушуючи всі свої власні "закони" і "правила" і щиро підтримуючи мирний, цивілізований, дипломатичний, плюралістичний і гуманітарний американо-ізраїльський геноцид палестинських цивільних терористів, а заодно і ліванських цивільних терористів, тому що вони з середньовіччя, ви маєте на увазі?
Дійсно, "половина" України не тільки підтримує, але й радіє тому, як, наприклад, "Ізраїль виконує Резолюцію РБ ООН 1701".
Ага. А хто збирається виконувати Резолюцію ООН 181? Або Резолюцію РБ ООН 242…?
А якщо ні… ну, тоді чому Захід повинен підтримувати Україну, коли хтось порушує Статут ООН, плюс з десяток різних міжнародних договорів і угод, вторгається в неї і веде війну на винищення?
До речі, інша половина України вимагає путіна в Гаагу, при цьому зручно ігноруючи свого "найголовнішого союзника", так само як і свого "вірного союзника", який не визнає МКС у Гаазі. Дійсно, ще з часів Кусая (Хусейна – iPress) Буша в США чинним законодавством у цій сфері є Акт про вторгнення. Інший "союзник" вважає МКС "антисемітським". І все ж таки, ви очікуєте, що ці дві сторони допоможуть вам привезти Пуддінга в Гаагу..?
А якщо ні, то чому? Тому що МКС і Резолюції ООН/РБ ООН – це такі собі витратні матеріали в продуктовому магазині: щось, що можна вибрати на власний розсуд, або проігнорувати, якщо хочеться. "Будь ласка, упакуйте мені 500 грамів цієї резолюції, а потім 120-грамовий шматочок тієї резолюції, але ні-ні: нічого з МКС, це не кошерно…"
Справді: невже в Україні ніхто не розуміє, що саме така поведінка призвела до всесвітнього краху західного "верховенства права і порядку", в тому числі, і між іншим, пропонуючи путіну прецедент для його вторгнення і війни на знищення України, а ООН перетворилася на зграю беззубих гавкаючих собак?
Якщо не це, то хоча б це: чому тоді українці очікують, що "Захід", який підтримує геноцид, прийде і врятує Україну від геноциду Пуддінга?
…особливо коли половина зомбованих ідіотів тут, на "Заході", вважає Зеленського "небезпечнішим" за Пуддінга. Особливо актуально для тих, хто має фашистську ідеологію, яка виявилася досить ефективною, щоб зробити Трампа, Орбана, AfD і FPÖ такими ж успішними…
Наступний пункт… а, дивіться: як умову "безперервного надання допомоги" з боку "Заходу" (хо-хо), адміністрація Зеленського була змушена видати закон, згідно з яким іноземці тепер можуть вільно "інвестувати в Україну" – через купівлю нерухомості.
Звісно, насправді закон, про який ідеться, звучить дещо інакше і повинен мати дещо інші наслідки, але суть у тому, що є: українці не мають грошей. Вони є у "Заходу". Тож, скільки України тепер буде продано "Заходу" в обмін на допомогу, яка ніколи не надійде?
… і чому б не укласти мир, продавши ту ж саму нерухомість путіну?
Наступний пункт… "мирний план" Зеленського..?
Я б, дійсно, від щирого серця, хотів би дізнатися про деталі "плану", який передбачає закінчення цієї війни. Війни, в якій є тільки одна сторона – тільки одна, і ніхто інший, яка може її закінчити. Прямо зараз, у будь-який час доби. І ця сторона – не Україна. І точно не "Захід".
Це Пуддінг.
(Альтернативно: так, Україна теж може покласти цьому край, прямо зараз. Звісно, капітулювавши).
Справа в тому, що Пуддінг поклав усі свої яйця в кошик знищення України. Свої збройні сили, свою економіку, майбутнє всієї російської федерації і своє власне. Ніщо інше для нього не має значення, тому що ніщо інше не є настільки ефективним для утримання його при владі і забезпечення його позицій. Все, що він має, зараз вкладено у знищення України.
(…а це приблизно 0,02% того, що має "Захід"…).
Але Зеленський впевнений, що зможе… Що саме? Розвинути надздібності лицаря-джедая, які дозволять йому переконати Пуддінга відмовитися від усього цього, припинивши його війну на знищення України? Можливо, одним поглядом своїх очей чи рухом руки, якщо він тільки отримає можливість підійти до нього досить близько..?
Це не можна назвати навіть "науковою фантастикою".
Те ж саме можна сказати і про поїздку до США, щоб "презентувати цей мирний план" старезним апаратникам на кшталт Байдена і Трампа. Чи варто нагадувати, що Україна колись була частиною СРСР? Тому принаймні моє покоління українців має пам'ятати, як це – жити під владою геріатричних апаратників на кшталт Брежнєва.
Зверніть увагу: Брежнєв помер у 75 років. Черненко, його наступник, – у 73.
Ось, дивіться: Трампу – 78, Байдену – 81. Сюрприз, сюрприз…
І так само, як Брежнєв був частиною своєї системи, так і обидва американці вже все своє життя є частиною системи правління, в якій домінує корупція, ухиляння від сплати податків, отримання прибутку та олігархія. Але чи збирається Зеленський їх "переконати"? Змінити їхню думку? І він піде до Rammstein і вимагатиме зброю.., продаючи нерухомість, я так розумію..?
Будь ласка, дайте мені перерву з усім цим. Те, що не працювало останні 10 років, не спрацює і зараз. І це зауваження для тих, хто ще не зрозумів – підтримка невдач на війні – це дорога з одностороннім рухом.
Той, хто все ще плекає такі ілюзії, нехай краще звільнить місце для того, хто не плекає таких ілюзій.
Факт залишається фактом: що б не заявляли США, що б не заявляли в ЄС, на "Заході" немає ні інтересу, ні політичної волі допомогти Україні перемогти у цій війні, а отже, немає узгодженої стратегії, а отже, і об'єднаних зусиль для цього. Багато балаканини, мало хто розуміє, що є загроза для всієї системи, але не має повноважень щось змінити, а отже, немає системних, а тим більше – послідовних дій. Звичайно, "приємно" бачити/чути чергове оголошення про "черговий пакет допомоги/зброї". Однак, мало того, що лише невелика частина з того, що анонсується, насправді доходить до України, але саме це також є чітким підтвердженням всього перерахованого вище: Україна весь цей час отримує один (єдиний) пакет допомоги або зброї то тут, то там, можливо, цього місяця, можливо, наступного, замість того, щоб "Захід" гарантував, що Україна може розраховувати на постійний потік зброї та боєприпасів.
Хто-небудь уявляє, який хаос така поведінка спричиняє в українському військовому плануванні?
Як хтось у Києві може планувати операцію, коли він не може бути впевненим, що отримає необхідну зброю і боєприпаси, чи ні?
Наступний момент… Навіть якби "Захід" раптом (можливо, після того, як вдарився лобом об якусь стіну, причому дуже різко) вирішив би серйозно допомогти: ніхто на цьому "Заході" не має уявлення про вплив російських планерних бомб на перебіг бойових дій в Україні. (Так, звісно, дехто з нас попереджає про це вже більше року. Але хто нас слухає?)
"Захід" навіть не уявляє, що означає така зброя, особливо в поєднанні з постійним виснаженням українських запасів ракет класу "земля-повітря" через потоки російських ударних БПЛА в Україні, що запускаються щоночі.
Що ще гірше, схоже, навіть адміністрація Зеленського не усвідомлює цього факту.
Ось чому західні корпорації нарешті прийшли до ідеї почати ("серйозно") інвестувати в український оборонний сектор. І це чудова новина.
Дійсно: ідея чудова, без сумніву. Є лише одна проблема: протиповітряна оборона.
Отже, як усі вони – Зеленський і різні західні корпорації, які зараз інвестують в український оборонний сектор, планують організувати і запустити виробництво? Останнє, що я чув, це те, що це не працює з електрикою… І навіть якщо так, як вони збираються запускати виробництво на об'єктах, що піддаються російським ракетним ударам?
"А, не хвилюйтеся: це спрацює"?
Так, звичайно: якщо ігнорувати загрозу, то вона зникне сама собою. Так само, як вона весь час зникає на фронті… Що ж, чому б нам тоді всім разом не ігнорувати Пуддінга: він зникне сам по собі…
Наразі українські військово-повітряні сили та сили протиповітряної оборони (ПС ЗСУ, я скорочую їх до ППО) не можуть забезпечити ефективну протиповітряну оборону українських міст. Вони не можуть навіть мріяти про те, щоб зробити те ж саме для військ ЗСУ на передовій. А це, своєю чергою, означає, що ГПУ також не може ефективно захистити українську енергосистему.
З огляду на все це, актуальним є питання: який сенс нескінченно обговорювати дрібні, "тактичні" зміни на полі бою – подібні до тих, що домінують у цій "війні" вже майже рівно два роки? …чи підрахунку російських втрат? … ігнорування українських?
Результат цього конфлікту вирішується у звичний спосіб: десь в іншому місці і тими, кому він найбільше вигідний.
Ну, добре, давайте спробуємо, "як би там не було"…
Курська область… Озираючись на два місяці назад, тепер очевидно: Зеленський замовив цю операцію, щоб створити чергову ілюзію "Україна може, якби тільки дати їй ресурси". У (марній) надії, що він зможе вразити західних зомбованих ідіотів.
Можливо, війська ЗСУ досягли успіху, перетворивши операцію на Wildschweinjagd і розгромивши десятки російських підрозділів. Наприклад, бійці 225-го штурмового батальйону ЗСУ відмінно проявили себе, коли 6-7-8 серпня подолали майже 40 кілометрів, щоб дістатися до Корєнєво. У них є всі підстави пишатися собою. На жаль, вони не захопили це місце. А саме там була вирішена доля всієї української операції по входженню в російську федерацію. Бо без контролю над Корєнєвим задіяних сил виявилося недостатньо, щоб зупинити російський контрнаступ, який знову відкрив дорогу на Глушково. А без Глушково вся операція закінчилася… ну, власне, нічим. Вона – тимчасово – дозволила захопити Суджу, але не Глушковський район, який було б легко захищати. Таким чином, найбільший ефект від цієї операції полягав у тому, що вона змусила московських "тупоголових командирів" вивести масу військ звідти, звідки вони також не могли нікуди просунутися: з північної Харківщини.
Потім, через місяць, блискучий Генштаб-У передислокував 225-тий в новий наступ, цього разу далі на захід, через кордон і безпосередньо на Глушково. І знову українські війська зробили все можливе: прорвали прикордонну оборону, перетнули мінні поля і прорвалися в російський тил. На жаль, на той час росіяни мали в цьому районі не лише цілу (хоч і виснажену) бригаду морської піхоти, але й два полки ВДВ, а також перекрили дорогу від Корєнєво до Глушково і, таким чином, перервали потік постачання.
Яке ж було здивування, що цього разу 225-й заряд не спрацював… і ця операція закінчилася нічим. Або те, що росіяни тим часом штурмують Пихово, що на південь від Суджі.
Все це, звісно, неважливо. Важливо те, що половина України може святкувати, бо росіяни не виконали наказ Пуддінга відвоювати цю територію до 1 жовтня…
Яка блискуча перемога… але, що ж, так буває, коли війна ведеться для пропаганди, а не для військових цілей. А потім ще й з метою заспокоєння геріатричних зомбованих ідіотів на "Заході"…
Навколо цього району останні кілька днів всрф, ВКС та ЗСУ також ведуть боротьбу з системами протиповітряної оборони один одного. Українці стверджують, що вивели з ладу радар "Небо-М" та елементи щонайменше двох ЗРК С-400, тоді як росіяни стверджують, що цей потужний вибух, спричинений одним з їхніх авіаударів по Черкаському Поперечному, знищив українську систему протиповітряної оборони. Зверніть увагу на те, що потужна детонація в центрі спричинила щонайменше два "вторинні" вибухи з обох боків…
Північна Харківщина… хоча росіяни вивели так багато своїх сил з цієї частини України, що натомість почали втрачати позиції, насправді ЗСУ не мають достатньо артилерійських боєприпасів та FPV-дронів, щоб знищити тих росіян, які ще тримаються в таких місцях, як Глибоке або вздовж північних околиць Вовчанська.
(…не кажучи вже про те, що Вовчанськ буде повністю зруйнований і стане непридатним для життя протягом наступних 5-10 років…).
Тепер ЗСУ повинні сподіватися, що їм вдасться відвоювати одне-два села шляхом повільних, методичних піхотних атак, крок за кроком, будинок за будинком – і це до того, як наступна хвиля російської мобілізації відновить сили всрф, з якими вони там зіткнулися…
Куп'янськ-Сватове… після того, як росіяни зрозуміли, що не можуть прорвати 115-ту мехбригаду, вони розвернулися і почали наступ на північний захід від Піщаного. На мій превеликий подив, Генштаб-У не тільки почув про цю проблему, але й знайшов це місце на карті, і навіть вчасно перемістив 1-шу омсбр ім. Буревія на блокуючу позицію, так що ця спроба росіян, швидше за все, закінчиться так само, як і 99% інших: ще однією, повністю розгромленою, російською штурмовою групою.
Це теж щось на кшталт "найкращої новини" цього тижня (якщо не місяця).
російська колона наступає на північний захід від Піщаного – за кілька хвилин до того, як вона була знищена мінами та FPV-дронами.
Кремінна.. На жаль, нічого подібного не сталося на північ від Тернів, де виснажена 66-та мехбригада не отримала підкріплення і, таким чином, втратила контроль над Невським. Натомість Генштаб "вирішив" ситуацію (читай: не вирішив зовсім), підлатавши лінію фронту, додавши батальйон звідси і батальйон звідти. Яке ж було здивування, коли три таких батальйони втратили Макіївку, що на північ від Невського…
…ось тут би Генштаб і зайнявся своєю справжньою роботою – написанням нової доктрини ЗСУ, а отже, подбав про покращення підготовки офіцерів ЗСУ в цілому – це було б корисно, бо створило б і стандартизувало процедури, за якими командири батальйонів розрізнених підрозділів навчилися б співпрацювати і координувати дії один з одним…, але, що ж, я вже говорив про це десь 37 разів, і навіть мені вже набридло повторюватися…
Бахмут… добре, що хоч Часів Яр ще тримається.
Торецьк… після перекидання частини сил з району Покровська в цей сектор близько тижня тому, росіяни "несподівано" пішли в наступ і досягли центру Торецька. Як завжди, Генштаб латає лінію фронту, розгортаючи різноманітні батальйони… як відомо, ще з часів Бахмута, це рецепт чергового великого "успіху"…
Покровськ… якщо і є якісь "хороші новини" з цього району, то це те, що північний сектор ЗСУ, в основному утримується. Вже близько тижня. З південним сектором інша історія: звичайно, 15-я бригада "Кара-Даг" утримує Селидове, але знадобилося розгортання 117-ї мехбригади, щоб зупинити російське проникнення і, відповідно, спробу оточення Селидового – на південь від цього міста. російський наступ на Гірник було зупинено лише тоді, коли ЗСУ перекинули 59-ту мехбригаду в цей сектор. Своєю чергою, південні підступи до Курахівки тепер утримує інша купа "незалежних батальйонів"…
Вугледар… Те, що сталося там протягом останнього тижня, не можна назвати інакше, як ганьбою.
Спочатку Генштаб-У, можливо, мав намір, але не вивів те, що залишилося від 72-ї мехбригади. Він залишив рештки повністю виснаженого підрозділу наодинці, частково все ще всередині зруйнованого міста. Судячи з того, як все виглядає зараз (тобто на основі наявної на даний момент інформації), командир 72-ї мехбригади почав організовувати поетапний відхід. Генштаб не подбав про те, щоб допомогти підрозділу убезпечити фланги, але у світлі того, що війська у Вугледарі публікували скарги і прохання про вихід зі зруйнованого міста – звільнив командира 72-ї мехбригади, а потім залишив росіян вбивати війська, які все ще залишалися в місті, скидами FAB-3000 та інші подібніх бомб зі своїх бомбардувальників Су-24 та/або Ту-22М-3 на руїни міста, а також масові війська, які намагалися відступити через відкриті поля на північ від нього, щоб місто не впало, поки Зеленський був (все ще) в США…
Одна з масивних російських планерних бомб, скинутих на Вугледар наприкінці вересня, коли його ще утримувала 72-а…, могла бути ФАБ-1500М-54, могла бути ФАБ-3000М-54… менш ймовірно, що ОДАБ-1500 (без "типової ударної хвилі"), і, звісно, не "ОДАБ-9000", як дехто стверджує.
Приблизно з 27 вересня українська протиповітряна оборона Вугледара була практично відсутня, що дозволило ВКС бомбардувати місто, що призвело до додаткових втрат 72-ї ОМБр.
72-га втратила щонайменше ці дві БМП-2 на додачу до щонайменше 2-4 основних бойових танків під час спроби евакуюватися з Вугледара, після чого була зупинена за наказом згори і залишена (частково) в оточенні та знищена в руїнах міста.
Якщо це правда, а це схоже на правду, то… ну, я не прихильник смертної кари, і моя позиція полягає в тому, що не можна даремно витрачати жодного життя. Тому я б рекомендував і Зеленському, і Єрмаку, і головнокомандувачу ЗСУ, і всім у Генштабі, хто про все це знав, але відмовився звільнятися, переформуватися в роту розмінування і відправитися або на Херсонщину, або східну Харківщину.
Звісно, після відповідного навчання.
Іншого способу зробити після того, що вони зробили тут, у них просто немає, а там на їхні очі, руки та ноги чекає багато роботи.
… і це було б дуже доречним попередженням для тих, хто прийде їм на зміну, щоб їхні наступники навчилися не гратися з життями тисяч інших людей.
Так чи інакше, і що найгірше, виходячи з досвіду останніх двох років, кінцевим результатом всієї цієї історії буде те, що 72-га бригада, яка вистояла під Мощуном, частина, яка вистояла два роки у Вугледарі, і частина, яка була ганебно кинута політичним керівництвом у Києві та всією верхівкою ЗСУ – буде знищена та поповнить зростаючий список українських бригад, які "витрачаються" на ілюзії та фантазії, а потім залишиться розвиватися, щоб бути "канібалізованою" "лояльними" до начальства офіцерами та іншими чинами, щоб Генштаб міг створити ще дві нові бригади, що складаються з недостатньо підготовлених мобілізованих бійців.
Крім того, ЗСУ втратили найкращу оборонну позицію в цій частині України (недарма 72-а бригада трималася у Вугледарі два роки без допомоги Генштабу та решти ЗСУ, а також ПС). Справа не лише в тому, що Богоявленка і Новоукраїнка зараз піддаються подальшому російському просуванню. До кінця цього року росіяни можуть просунутися аж до лінії Велика Новосілка – Покровськ.
Думаю, на сьогодні досить. Принаймні, я виклав усе своє розчарування "на папері"…
Дякую, що дочитали до цього місця.
Джерело