Позаштатні співробітники Центру аналізу європейської політики, співзасновники сайту Agentura.ru Андрєй Солдатов та Іріна Бороган розповідають про зусилля, які докладають кремль і ФСБ для відновлення сталінської системи репресій в росії. Законопроєкти, що розв'язують гебістам руки, вже на розгляді.
Нове законодавство, що проходить через російський парламент, віщує жорсткі репресії по всій деспотичній державі путіна.
ФСБ росії працює над створенням нового ГУЛАГу. Це відтворення, і гучне відлуння сталінської епохи може ознаменувати момент повернення країни до статусу безсоромної диктатури (якщо вона ще не пройшла цей похмурий рубіж).
Починаючи з лютого, Державна дума готувала три законопроєкти, які, як очікується, будуть прийняті в липні і стануть законом у січні, і які створять новий архіпелаг в'язниць і місць утримання під вартою по всій росії.
Перший законопроєкт був представлений у лютому. Він дозволить ФСБ створювати власні слідчі ізолятори, або, точніше, в'язниці. У російському правовому полі затримані та заарештовані перебувають у в'язницях, а засуджені – у виправних колоніях. В реальності ж і затримані, і засуджені утримуються у в'язницях місяцями й роками.
Навіщо потрібні законодавчі зміни? Адже законних повноважень у ФСБ не бракує. ФСБ очікує різкого посилення репресій. У пояснювальній записці до закону йдеться: "З початком проведення спеціальної військової операції значно збільшилася кількість підозрюваних і обвинувачених у державній зраді, конфіденційному співробітництві з іноземною державою, міжнародною або іноземною організацією, шпигунстві".
російська таємна поліція пройшла довгий шлях. У 1990-х роках в результаті єльцинських реформ ФСБ, головна спадкоємиця КДБ, втратила свою тюремну імперію, включно з її коронною перлиною Лєфортово.
В'язниця набула жахливої репутації в 1930-х роках, коли в її підвалі регулярно відбувалися страти. У післясталінську епоху вона стала місцем, де утримували політичних в'язнів і підозрюваних у шпигунстві. Вбудована в'язниця в штаб-квартирі служби безпеки на Луб'янці була закрита в 1960-х роках.
Єльцин намагався послабити бегемота КДБ, позбавивши його головного наступника як слідчих повноважень, так і контролю над місцями утримання під вартою. Усі слідчі ізолятори КДБ, включно з Лєфортово, були передані Міністерству внутрішніх справ. Але коли з Лєфортово втекли двоє ув'язнених – перший подібний випадок в історії в'язниці – її повернули під контроль ФСБ. Тишком-нишком ФСБ також відновила свій слідчий відділ.
У 1996 році, коли росія вступала до Ради Європи, кремль зобов'язався "переглянути закон про ФСБ з метою приведення його у відповідність до принципів і стандартів Ради Європи протягом одного року з моменту вступу".
Зокрема, росія пообіцяла позбавити ФСБ права керувати слідчими ізоляторами. Європейці наполягали на відокремленні слідчих органів від місць утримання під вартою, щоб запобігти надмірному тиску на ув'язнених.
ФСБ роками чинила опір, і ще більш запеклий після приходу до влади путіна у 2000 році. Але в липні 2005 року, з великою помпою, путін підписав указ про передачу всіх в'язниць ФСБ, включно з Лєфортово, у підпорядкування Міністерству юстиції.
Як і в радянські часи, видимість і реальність не збігалися. Указ був класичною дезінформаційною операцією – йому ніколи не судилося бути реалізованим. Як з'ясували автори цієї статті, тюремний персонал ФСБ був просто переведений до кримінально-виконавчої служби "на тимчасове відрядження". Хоча формально співробітники працювали у кримінально-виконавчій системі, вони залишалися підпорядкованими ФСБ, як так звані прикомандировані співробітники під прикриттям. ФСБ ніколи не підтверджувала і не спростовувала цю інформацію.
З часом система була відпрацьована майже до досконалості. Офіцерів, які служили в Лєфортово, регулярно призначали з ФСБ – часто з її Слідчого управління, штаб-квартира якого зручно розташована в межах тюремного комплексу Лєфортово. Це залишається вірним і сьогодні: Дмітрій Єлькін, призначений начальником Лєфортово у 2022 році, раніше працював у сумнозвісному Першому відділі Слідчого управління, який займається справами про шпигунство. Інакше кажучи, система ніколи не створювала реальних проблем для ФСБ.
Лєфортовська в'язниця, наприклад, повністю зберегла свою особливу атмосферу закладу, призначеного для ворогів держави, про що автори можуть свідчити особисто, оскільки неодноразово були там на допитах протягом 2000-х років.
Згідно з новими планами, ФСБ хоче не лише повернути собі Лєфортово, але й створити нові слідчі ізолятори по всій країні, а також створити нову власну логістичну систему для переміщення затриманих між цими установами.
Один із законопроєктів передбачає, що кримінально-виконавча служба повинна за погодженням із ФСБ розробити проєкт графіка руху спеціальних вагонів, які можуть бути причеплені до пасажирських, поштових і вантажних поїздів. Він також вимагає, щоб кримінально-виконавча служба надавала ФСБ судна й літаки для перевезення засуджених і ув'язнених, які перебувають у слідчих ізоляторах. Ці ув'язнені будуть супроводжуватися новоствореною службою охорони ФСБ.
Інший законопроєкт надає ФСБ повноваження розслідувати і карати власними силами тих, хто створює проблеми в місцях позбавлення волі.
Спеціальні вагони, судна, літаки, право конвоювати підозрюваних, а також повне право дисциплінувати і контролювати ув'язнених – все це розміщується, захищається і контролюється в рамках зростаючої імперії ФСБ – чітко вказує на підготовку до репресій у значно більших масштабах.
Логістична схема, яку розробила ФСБ, безсумнівно, є сталінською. У 1930-х роках саме масштаб репресій спонукав сталінський НКВС створити департамент залізничного і водного транспорту, не кажучи вже про Головне управління шосейних доріг НКВС, яке контролювало всі автошляхи на території величезного Радянського Союзу.
путін, можливо, не наважується ще більше нарощувати військові зусилля, очевидно, побоюючись торпедувати свою економіку, але його улюблена спецслужба без жодних вагань повертається до широкомасштабних репресій.
Джерело: CEPA