F-16 на шляху та потужне комюніке. Підсумки другого дня саміту НАТО і чого ще чекати Україні

Саміт НАТО у Вашингтоні добігає кінця і, схоже, на ньому пролунали основні заяви для України. Проте третій день обіцяє стати не менш цікавим.

РБК-Україна підбиває підсумки другого дня саміту і розповідає, чого чекати сьогодні.

Зміст

  • Що саміт НАТО вирішив щодо України: ключові пункти декларації
  • Хороша новина – F-16 вже на шляху
  • Співпраця в "оборонці" та перший контракт з Данією
  • Анонси додаткової допомоги від партнерів
  • Чого чекати від третього дня саміту НАТО

Що саміт НАТО вирішив щодо України: ключові пункти декларації

Підсумкова декларація містить близько 60 згадок про Україну. Зокрема, йдеться про те, що повномасштабне вторгнення Росії підірвало глобальну безпеку, а самого агресора названо прямою загрозою країнам НАТО.

Союзники схвалили створення Служби допомоги та навчання НАТО у сфері безпеки для України (NTASU). Її мета – поставити допомогу на постійну основу. Нова структура діятиме у країнах Альянсу для підтримки українських зусиль із самооборони. NTASU не зробить НАТО стороною конфлікту, але забезпечить трансформацію Сил оборони України в рамках інтеграції з Північноатлантичним альянсом.

Також оголошено довгострокову допомогу в галузі постачання військової техніки та створення сил, здатних протистояти російській агресії. Країни НАТО зроблять пропорційні внески, щоб на 2025 рік забезпечити базове фінансування на 40 млрд євр .

Зобов'язання поширюються на:

  • закупівлю військової техніки для України

  • матеріальну допомогу

  • обслуговування, логістику та доставку військової техніки

  • військову підготовку Збройних сил

  • інвестиції та підтримку української "оборонки"

  • всі внески до трастових фондів, включаючи нелетальну допомогу

Союзники звітуватимуть двічі на рік. Перегляд внесків країн НАТО буде проводитися на майбутніх самітах НАТО, починаючи з 2025 року.

Крім того, просунувся вперед запуск Спільного аналітичного, навчального та освітнього центру НАТО-Україна (JATEC). А також ухвалено рішення призначити старшого представника НАТО в Україні.

Окремо йдеться про незворотність членства в Альянсі. У комюніке підкреслюється прогрес, досягнутий після саміту-2023 у Вільнюсі.

"Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО", – йдеться у заяві.

Акцент на тому, що запрошення НАТО надішле після того, як будуть виконані умови та досягнуть консенсусу серед союзників. Рішення саміту у комплексі з подальшою роботою утворюють "міст" до членства України.

Польський президент Анджей Дуда вважає, що є надія на запрошення України вже на саміті-2025, який відбудеться у Гаазі (Нідерланди).

Вперше вирішальним чинником, що сприяє війні Росії проти України, названо Китай. НАТО закликає Пекін припинити поставки компонентів озброєнь, обладнання та необхідної сировини для російської військово-промислової бази. Офіційний Пекін вважає звинувачення "провокаційними і такими, що містять явну брехню і наклеп".

Також наголошується, що Росія посилила гібридну агресію проти членів НАТО через акти саботажу, насильства, провокацій на кордоні, кампанії з дезінформації тощо. Якщо вони досягнуть рівня збройного нападу, Альянс готовий застосувати ст.5 про колективний захист.

Хороша новина – F-16 вже на шляху

На полях саміту пролунали новини про багатоцільові винищувачі F-16. За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, перші одиниці для України вже на шляху.

"Я радий оголосити, що поки ми зараз говоримо, ведеться передача F-16 із Данії, з Нідерландів", – зазначив він.

У спільній заяві президента США Джо Байдена та прем'єрів Данії та Нідерландів – Метте Фредеріксен та Діка Схофа – підтверджується, що процес передачі розпочався, і перші F-16 почнуть літати в Україні вже цього літа. Інші деталі не наводяться з міркувань безпеки.

Президент України Володимир Зеленський назвав це чітким сигналом того, що здатність Росії тероризувати українців скорочуватиметься. І F-16 допоможуть захиститися від таких атак, як удар 8 липня по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві.

За його словами, поточні потреби Повітряних сил оцінюються у 128 літаках. І станом на даний момент є рішення щодо 10-20 винищувачів.

Зазначимо, раніше Данія обіцяла передати 19 літаків, Нідерланди – 24, Бельгія – 30. Учора норвезький прем'єр Йонас Гар Стьоре оголосив, що його країна передасть шість винищувачів F-16, причому розпочне ще у 2024 році. Таким чином, йдеться про обіцяні 79 літаки, поставки яких, звичайно, будуть розтягнуті в часі.

Також стало відомо, що саме Україна поставила на паузу питання передачі винищувачів Gripen. За словами міністра закордонних справ Швеції Тобіаса Біллстрема, фокус на F-16 не має нічого спільного з рішенням шведського уряду.

"Україна дійшла висновку, що одночасно мати дві системи винищувачів – і F-16, і Gripen – надто багато", – сказав він і додав, що Стокгольм не закритий для можливих поставок у майбутньому.

Співпраця в "оборонці" та перший контракт з Данією

Президент Зеленський зустрівся із представниками оборонних компаній США. Там порушувалися питання спільного виробництва боєприпасів, систем протиповітряної оборони, артилерії, бронетехніки та дронів, а також ремонту та обслуговування військової техніки.

Міністр оборони Рустем Умєров за підсумками зустрічі із колегами з Данії та Нідерландів оголосив про створення "Оборонного фонду". За його словами, створення спільних підприємств є пріоритетом, тому Україна зацікавлена в інвестиціях у виробництво зброї.

Він також зазначив, що Данія стала першою країною, яка безпосередньо фінансуватиме виробництво в Україні. Як результат – перший контракт уже підписано.

Згідно з повідомленням датського міноборони, Копенгаген розмістив замовлення на 18 самохідних артилерійських установок "Богдана" для Збройних сил. Очікується, що їх буде поставлено найближчими місяцями.

"Це дає очевидні логістичні переваги і допомагає вибудувати оборонну промисловість України. Артилерійські гармати українського виробництва відіграють центральну роль у якості пілотного проекта", – зазначив міністр Троельс Лунд Поульсен і висловив сподівання, що данська модель стане прикладом для інших країн.

Для закупівлі виділено суму 1,2 млрд датських крон. Або 160 млн євро в перерахунку на європейську валюту.

Анонси додаткової допомоги від партнерів

Низка представників країн НАТО також анонсували надання додаткової допомоги. Португальський прем'єр Луїш Монтенегру заявив, що цього року вона досягне 220 млн євро і стільки ж у 2025 році.

На зустрічі з Зеленським прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив військовий пакет на 500 млн канадських доларів (близько 366 млн доларів США). Сторони також обговорили співпрацю у рамках коаліції винищувачів. Передбачається, що канадська сторона приєднається до тренувань українських пілотів на авіасимуляторах.

Нідерланди спрямують 300 млн євро на закупівлю боєкомплектів для F-16, які незабаром отримає Україна. Ця сума передбачена на додаток до 150 млн євро, виділених раніше.

"Боєприпаси для F-16, які ми закуповуємо, можуть допомогти відбити російські атаки. Агресія Путіна не знає кордонів, тому наша підтримка має тривати повним ходом", – наголосив міністр оборони Рубен Брекельманс.

Чого чекати від третього дня саміту НАТО

На третій день саміту НАТО заплановано досить насичену програму. О 17:00 за київським часом розпочнеться засідання Північноатлантичної ради на рівні лідерів країн-учасниць Альянсу, Індо-Тихоокеанського регіону та Євросоюзу.

Потім о 21:00 пройде засідання Ради Україна-НАТО і за дві з половиною години генсек Єнс Столтеберг дасть підсумкову прес-конференцію.

Напередодні на полях саміту Україна підписала угоду про співпрацю у сфері безпеки із Люксембургом. У документі йдеться, що цього року Люксембург виділив 80 млн євро на оборонну допомогу і зобов'язується зберегти динаміку протягом 10 років. Крім того, в рамках ІТ-коаліції надасть можливості провідних навчальних закладів у кіберсфері.

Окремі блоки стосуються залучення інвесторів до української "оборонки", підтримки біженців та зусиль зі звільнення полонених українців та депортованих дітей з Росії. Люксембург, як одна з країн-засновників Альянсу, підтверджує відданість вступу України до НАТО.

Учора президент Зеленський анонсував підписання угоди про безпеку із ще однією країною. Інформації, з якою саме, ще немає, але, ймовірно, новини будуть уже сьогодні.

Очікується, що перед засіданням Ради Україна-НАТО відбудеться його зустріч із президентом США Джо Байденом. Як заявили в Білому домі, вона пройде в конвенційному центрі, де тривають сесії саміту, о 20:30 за Києвом. Це буде третя зустріч лідерів за останні кілька місяців.

Однією з тем, ймовірно, стане дозвіл США на удари по військових аеродромах на російській території. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше анонсував з цього приводу контакти з американськими чиновниками.

Примітно, що недавній противник допомоги Україні спікер Палати представників Майк Джонсон вже виступив за зняття обмежень. За його словами, Сили оборони мають воювати, як вважають за потрібне, і "такою є воля Конгресу". Чи зможе українська делегація досягти свого в рамках нинішньої поїздки до Вашингтона, стане відомо найближчим часом.

Докладніше про інші підсумки саміту НАТО, у тому числі про рішення партнерів щодо передачі додаткових систем Patriot, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

При час підготовці матеріалу використовувалися: текст підсумкового комюніке саміту НАТО, заяви президента України Володимира Зеленського, міністра оборони Рустема Умєрова та західних офіційних осіб.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Останні новини

Байден намагається врятувати кампанію, яку багато союзників вважають завершеною – Bloomberg

з вільних джерел Він вважає себе найкращим кандидатом. ...

Байден оголосив про вихід з виборчих перегонів

Американський президент Джо Байден заявив, що виходить із президентських перегонів. Про це повідомляє РБК-Україна. Новина доповнюється...

РФ атакувала Україну “Іскандерами” та дронами з трьох напрямків: як відпрацювала ППО

Російські війська вдарили по Україні дронами та ракетами, у тому числі "Іскандерами", у ніч проти 21 липня. ППО...