Британська The Telegraph звертає увагу, що проблема з якою Україні довелося зіткнутися через масовані російські удари дронами, привела до розробки та використання власних безпілотників-перехоплювачів, що може знизити вартість знешкодження ворожих БПЛА. У світі теж активно займаються розробкою подібних систем. І хоча на ринку пропонується низка інших варіантів як от лазерна чи частотна зброя для знищення БПЛА, певні умови середовища роблять дрони-перехоплювачі вкрай незамінним інструментом.
Тоді як путін накопичує найсмертоноснішу повітряну загрозу з часів Другої світової війни, країни НАТО розробляють геніальне рішення, пише британська The Telegraph.
У першій російській атаці безпілотників на Київ у жовтні 2022 року, нагадує видання, брали участь близько 30 "Шахедів" – іранських дронів-камікадзе, які стали основою російської бомбардувальної кампанії. Відтоді гул бензинових двигунів "Шахедів", що наближаються, які коштують від 20 000 до 50 000 доларів, став надто звичним для українських солдатів і цивільних. Тим часом, зграї безпілотників стають дедалі більшими.У ніч на четвер, одразу після того, як Трамп зателефонував путіну з пропозицією припинити вогонь, росія запустила 539 дронів і 11 ракет, здійснивши найбільшу повітряну атаку за всю війну. Українські військово-повітряні сили заявили, що майже всі, 478 з них, були збиті або розбилися в дорозі, ймовірно, в результаті радіоелектронної протидії. Але, наголошує видання, це була лише остання з серії рекордних масових атак БПЛА.
Рекордні удари росії в цифрах
"З середини травня вони встановили рекорд найбільшої атаки "Шахедів" близько шести разів", – стверджує колишній аналітик розвідки армії США та експерт з БПЛА Марсель Пліхта. Він додає, що ці дешеві масові атаки створюють фінансову (а також логістичну) проблему для української ППО. За його словами, звичайна ракета ППО, навіть на порядок дешевша за ракету Patriot, все одно буде втричі або вчетверо дорожчою за один з цих безпілотників. Він наголошує, що в цьому випадку, ППО ніколи не буде економічною, але буде ще дорожче, якщо ви використовуєте деякі з найдорожчих систем.
Кілька ночей, вибраних навмання за останній місяць, вважає The Telegraph, ілюструють масштаб проблеми.
Увечері з 14 на 15 червня ВПС України повідомили, що росія запустила 183 "Шахеди" і макети. Через дві ночі вони запустили 440. Потім, з 22 на 23 червня, ще 352. В ніч з 25 на 26 червня росіяни запустили лише 41, але наступного вечора так званий "ударний пакет" знову збільшився до 363.
А потім, в останню суботу червня ввечері, росія запустила 477 дронів і макетів та понад 60 ракет, встановивши рекорд найбільшої повітряної атаки такого роду, який тримався до нещодавньої атаки, яка відбулася в ніч з четверга на пятницю.
Сергій Бескрестнов, український експерт з питань РЕБ, минулого місяця заявив українським ЗМІ, що він очікує, що кількість російських ударних пакетів зросте до 800 на день, оскільки вони продовжують розширювати виробництво.
За інформацією The Telegraph, високопоставлений український чиновник заявив, що їхня кількість може сягати 1000 на день. Він додав, що звичайні системи ППО занадто дорогі, щоб бути довгостроковим рішенням, і сказав, що електронні засоби протидії просто недостатньо ефективні, щоб забезпечити суцільний захист.
Україна також використовує "мобільні групи ППО" – солдатів з кулеметами Браунінга або ПКМ – для збиття дронів, що пролітають близько до землі (що вони роблять, щоб уникнути українських радарів). Але росія зрозуміла цю тактику і знову почала піднімати їх вище, а також використовувати безпілотники-приманки – без вибухівки на борту, щоб спокусити Україну витрачати ще більше ракет.
Отже, за словами українського високопосадовця, відповіддю мають бути перехоплювачі.
The Telegraph стверджує, що п'ять моделей перехоплювачів – БПЛА, призначених для знищення іншого безпілотника, – наразі схвалені для використання українськими військовими (невідомо, скільки коштує кожна з них за одиницю). Один з них, представлений західним командуванням Повітряних сил ЗСУ цього місяця, – це апарат у формі літаючого крила з рейковим запуском, який трохи схожий на бомбардувальник "Стелс", і який дорослий чоловік може ледь-ледь носити під пахвою. Інші виглядають "трохи як американський футбольний м'яч з крилами", – каже Боб Толласт з Королівського інституту об'єднаних сил. Українська група "Дикі Шершні" має одного під назвою "Жало" з чотирма великими плавниками для полювання на "Шахедів".
Тим часом, зазначає The Telegraph, західні компанії зайняті розробкою власних пропозицій. Компанія MARSS, що базується в Брістолі, рекламує схожу хрестоподібну модель, яка, за її словами, може "перемогти кілька невеликих дронів за одну місію".
Американська компанія Anduril, що спеціалізується на технологіях та озброєнні, продає два перехоплювачі, один з яких називається Roadrunner, а інший – Anvil, який "здійснює автономну навігацію для перехоплення потенційних загроз з боку БПЛА".
Не існує стандартного дизайну, але єдине, що залишається незмінним від Києва до Каліфорнії через Брістоль, – це розмір компаній, що беруть участь у цьому проєкті. "Швидше просуваються в цьому напрямку "технократи", а не оборонні гіганти", – каже Пліхта, маючи на увазі компанії, які займаються цифровими інноваціями й обороною, такі як американські Anduril і Palantir, а також Epirus, яка стоїть за Leonidas – енергетичною зброєю проти рою безпілотників.
Що робить перехоплювача хорошим?
Як зауважує The Telegraph, незалежно від конкретної конструкції, всі безпілотники-перехоплювачі мають долати певні виклики. За визначенням, усі вони мають бути швидшими, а отже, ймовірно, і дорожчими, ніж об'єкт, який вони намагаються збити. Це часто означає, що вони повинні бути невеликими, щоб максимізувати швидкість і дальність польоту.
Вибухова боєголовка збільшує пошкодження, але також додає ваги, тому деякі з них, як пропозиція від MAARS, є просто літаючими таранами, призначеними для того, щоб збивати цілі з неба. Якщо перехоплювачі хочуть мати вищий коефіцієнт ураження, ніж один до одного, вони повинні бути здатні витримувати численні зіткнення і продовжувати політ, тому вони повинні бути міцними.
Нарешті, підкреслює The Telegraph, як показала війна в Україні, потрібно багато дронів і багато пілотів, які ними керуватимуть. "Якщо подумати, вам потрібен щонайменше один безпілотник-перехоплювач на кожен шахед. Але вам також потрібно, щоб ця кількість була розподілена навколо районів, які вони атакують, а це, як правило, Київ, Одеса і міста в центрі країни, або шляхи до них. Крім того, ви повинні враховувати гнучкість, оскільки росіянам досить легко змінювати маршрути польотів", – каже Пліхта.
Чотириста шахедів за ніч, один перехоплювач на шахед і один пілот безпілотника на перехоплювач – навіть якщо ШІ-таргетинг врешті-решт усуне останню частину цього рівняння, логістичний хвіст швидко наростає. Без контролю над витратами розгортання "дешевих" перехоплювачів може швидко стати дорогим.
Олександр Сирський заявив журналістам минулого місяця, що для ефективної роботи командам перехоплювачів також потрібні тактичні міні-радари – необхідні для розвідувальної діяльності, яких Україна наразі має лише кілька одиниць.
Найкращий захист – це власний рій
І навіть якщо ці логістичні проблеми можна подолати, безпілотники-перехоплювачі мають свої обмеження. "Ми вже використовуємо їх, і ми розширюємо їх застосування. Але вони не можуть замінити все. Ми повинні розуміти, що протиповітряна оборона – це складна система", – розповідає The Telegraph Юрій Ігнат, речник ВПС.
"По-перше, у них не дуже великий радіус дії – лише кілька десятків кілометрів. По-друге, потрібно збільшувати глибину території, яку вони покривають. Вони працюють тільки локально. І вони не завжди можуть літати, в погану погоду, туман і так далі", – зазначив він.
Ось чому українські літаки МіГ-29 і F-16 залишаються ключовими для виконання завдань ППО; чому звичайні системи, від найсучасніших ракет Patriot до базових гармат німецьких зенітно-ракетних комплексів "Гепард", продовжують розгортатися; і чому низькотехнологічні команди з кулеметом на вантажівці досі здійснюють майже половину всіх перехоплень.
Як зазначає The Telegraph, допомога не обмежується дронами. Нещодавно Британія оголосила, що надсилає Україні 350 ракет ASRAAM класу "повітря-повітря", адаптованих інженерами Королівських військово-повітряних сил (RAF) для стрільби з кузова імпровізованої вантажівки.
Електронна війна – глушіння і контр-глушіння радіочастот і сигналів GPS – залишається полем бою, що швидко розвивається. Однією з інновацій стало те, що російські оператори придумали, як використовувати внутрішню мобільну мережу України для навігації безпілотників. Наступним кроком України є розробка способів їх відключення.
Поза межами України
Як слушно зауважує The Telegraph, це не лише українська проблема. Країни НАТО намагаються знайти відповідь на масову повітряну загрозу, небачену з часів нальотів 1000 бомбардувальників під час Другої світової війни. Деякі з них вже витратили мільярди, але з неоднозначними результатами.
У Великій Британії ведеться робота над експериментальною лазерною гарматою DragonFire, яка, як стверджує уряд, коштує 10 фунтів стерлінгів за постріл і може вразити будь-яку видиму ціль. Королівський військово-морський флот планує встановити її щонайменше на чотирьох військових кораблях до 2027 року.
Як працює DragonFire
У квітні Міністерство оборони оголосило, що британські солдати успішно знищили рій з 100 дронів під час випробувань зброї спрямованої енергії під назвою RapidDestroyer – величезної металевої коробки, яка використовує високочастотні радіохвилі для підсмажування електроніки БПЛА за ціною 10 пенсів за постріл.
Як підкреслює The Telegraph, початкові витрати на такі системи високі, і вони могли б стати ласим шматком для ворога. Але оскільки вартість пострілу дуже низька, з часом вони можуть виявитися економічно ефективними, особливо проти масових атак.
"Пентагон купив лише чотири одиниці зброї спрямованої енергії приблизно за $66 млн. Для їх запуску не потрібна купа боєприпасів", – каже науковий співробітник Університету Джорджа Мейсона Закарі Калленборн. Він наголошує, що їм потрібна лише енергія. Тож з часом ця висока вартість знижується. Проблема в тому, що станеться, якщо ваш супротивник просто виведе його з ладу?
Публікація по темі: Просто і дешево. В умовах радіоелектронної війни в Україні кількість малих безпілотників переходить у якість – Breaking Defense
Як зазначає видання, виробники зброї, як і автовиробники, мають тенденцію надавати дещо оптимістичну статистику ефективності своєї продукції. Знищення рою зі 100 безпілотників є правдоподібним, каже Калленборн, але якими були умови навколишнього середовища під час випробування? Наскільки великими чи броньованими були дрони? Під якими кутами вони наближалися? Всі ці чинники можуть ускладнити реальні операції.
Торік керівник відділу закупівель армії США Даг Буш повідомив сенатському комітету з питань збройних сил, що польові випробування 50-кіловатного лазера, встановленого на транспортному засобі на Близькому Сході, виявили проблеми з його заряджанням і ураженням цілей на дальності, без пилу чи інших перешкод, що розсіюють промінь.
Звідси, вважає The Telegraph, випливає важливість безпілотника-перехоплювача.
У 1940 році Вінстон Черчилль високо оцінив хоробрість "Небагатьох", які зустрічали хвилі рейдерів Люфтваффе. Сьогодні, в епоху автоматизованої війни, захист неба може звестися до багатьох, якщо не незліченних, літаючих роботів і їхніх операторів.
"Багато в чому це повертає нас до битви за Британію і Бліцу, з тією різницею, що замість людей в жертву приносяться гроші, – пояснює Пліхта. – Як і тоді, йдеться про збільшення дальності і кількості, щоб мати достатню кількість цих літаків в потрібному місці і в потрібний час, щоб зупинити напад.
Поки не буде знайдено кращого рішення, здається, найкращим захистом від ворожого рою безпілотників буде власний рій безпілотників, – завершує публікацію The Telegraph.
Джерело: The Telegraph