Макрон. Париж Президент переконаний, що доля Франції – очолити Європу, однак багато його ідей викликали розбіжності, а його відносини з путіним і Сі не мали великого впливу.
На інавгурації путіна був присутній посол Франції П'єр Леві тоді, як інші європейські країни проігнорували подію.
Про це йдеться в матеріалі щоденної газета The Times.
Таке рішення французького президента послати Леві на церемонію, коли Франція намагається виглядати жорсткою щодо путіна, більше схоже на "двозначність, ніж на стратегію".
"Ніхто не заперечує, що путін є главою держави і президентом росії, тому немає причин не поїхати на цю церемонію", – сказала попередній посол Франції в москві Сільві Берманн.
Вона додала, що в іншому разі немає сенсу тримати посольство".
Перебуваючи при владі, Еммануель Макрон застосовує деструктивний підхід до зовнішньої політики, висуваючи одну ініціативу за іншою, часто ставлячи в глухий кут своїх союзників. Його турбує Європа, чиє майбутнє процвітання і безпека, на його думку, більше не гарантовані у світі, де дедалі більше домінують США і Китай – особливо якщо Дональд Трамп повернеться в Білий дім у листопаді, пише видання.
"Макрон хоче бути Черчиллем", – сказав французький генерал у відставці Мішель Яковлефф.
І додав, що він впевнений, що хотів би увійти в історію як людина, яка розбудила Європу.
Німеччина за Олафа Шольце повернулася обличчям до самої себе. Британія теж здається французам тінню себе колишньої.
"Те, що раніше було європейським стратегічним трикутником із Німеччини, Великої Британії та Франції, тепер залишилося тільки Францією", – додав Яковлефф.
За його словами, в Європі утворився вакуум стратегічного мислення, і, заповнюючи його, Макрон встановлює правила.
Французький президент, безумовно, не відчуває нестачі в ідеях. Але його рішення можуть викликати суперечки: однією з найсуперечливіших стала пропозиція відправки західних військ в Україну. Схоже, що ця пропозиція була викликана розчаруванням від того, що поки Путін погрожує ядерною війною, Захід стримує себе і каже, чого вони не будуть робити, боячись спровокувати російського диктатора.
Як черговий переворот Макрон нещодавно припустив, що Франція, яка наразі є єдиною країною ЄС з ядерною зброєю, може додати "європейський вимір" до своїх ядерних сил, роль яких досі зводилася до "захисту життєво важливих інтересів Франції". Поки незрозуміло, що саме це потягне за собою, хоча Макрон дав зрозуміти, що його палець, як і раніше, лежатиме на ядерній кнопці.
Такі пропозиції були несподіваними, адже ще в перші місяці війни в Україні Макрон наполягав на тому, що Захід повинен побудувати для Путіна "пандус на вихід" і постаратися не принизити його. Виступаючи з незвичайною заявою, він визнав, що йому варто було б більше уваги приділяти минулим попередженням ЄС і східних членів НАТО про загрозу з боку рф. Висловлюючи свою думку, Макрон слідує давній традиції французьких лідерів, переконаних у тому, що саме Франції судилося очолити Європу.
Однак Макрон пішов набагато далі за своїх попередників – і часто ризикує підірвати власну політику, виставляючи її на суд нічого не підозрюючого світу та покладаючись на власну харизму, щоб завоювати підтримку, замість того, щоб спершу дійти згоди в кулуарах.