Фото: з вільного доступу ЄК представить план, який передбачає поетапне обмеження або виключення китайського обладнання з критичної інфраструктури країн Євросоюзу.
Європейська комісія планує запропонувати країнам ЄС обов’язковий план поетапної відмови від китайського обладнання у критичній інфраструктурі. Ініціатива фактично може закрити компаніям на кшталт Huawei та ZTE доступ до європейських телекомунікаційних мереж, систем сонячної енергетики та обладнання безпеки.
Про це повідомляє Financial Times з посиланням на високопосадовців ЄС.
За словами джерел видання, пропозиція з кібербезпеки, яку Єврокомісія має представити у вівторок, 20 січня, передбачає переведення нинішнього добровільного режиму обмежень у статус обов’язкових правил. Йдеться про виключення або суттєве обмеження доступу так званих ''високоризикових постачальників'' до ключових секторів європейської економіки.
Ініціатива є частиною оновленої безпекової стратегії ЄС та спрямована на зменшення стратегічної залежності як від великих американських технологічних корпорацій, так і від китайських постачальників, яких у Брюсселі підозрюють у потенційному зборі конфіденційних даних.
Попередні рекомендації Єврокомісії виконувалися державами-членами нерівномірно, і низка країн досі активно використовує китайські технології. Зокрема, минулого літа Іспанія уклала контракт на 12 млн євро з Huawei на постачання систем зберігання записів прослуховування, здійснюваного правоохоронними органами та розвідувальними службами.
За даними видання, точні строки відмови від китайського обладнання залежатимуть від оцінки ризиків конкретного постачальника та галузі, а також від економічних витрат і наявності альтернативних рішень.
Водночас представники галузі застерігають, що реалізація плану може виявитися складною. Так, понад 90% сонячних панелей, встановлених у ЄС, виробляються в Китаї. Телеком-оператори також попереджають про можливе зростання цін для споживачів у разі жорстких обмежень або прямої заборони.
Після офіційної презентації ініціатива буде обговорюватися з Європарламентом та урядами країн-членів. Очікується опір з боку окремих столиць, оскільки питання національної безпеки традиційно належать до компетенції самих держав.