Старший співробітник Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас зауважує, що німецькі спецслужби кардинально змінюють свою риторику стосовно росії. На його думку, всі попередні канцлери обмежували здатність спецслужб називати все своїми іменами, щоб не псувати стосунки з росіянами. Тепер вони можуть відкрито говорити про агресивність і злочини росії та просять створити законодавчу базу, яка дозволила б ефективніше боротися з росіянами. Чи зможуть британські спецслужби так само ефективно протистояти Китаю?
Політичне втручання роками гальмувало роботу німецьких спецслужб і системи безпеки. Вже ні. Проникнуті опозицією, паралізовані юридичними барʼєрами та підвладні політичному диктату, німецькі розвідслужби десятиліттями вважалися в кращому разі марними, а в гіршому – відверто шкідливими. Памʼятаю, як британський розвідник у Берліні часів Холодної війни у 1980-х роках жартував: "Якщо хочете, щоб Горбачов швидко про щось дізнався, скажіть німцям під грифом суворої таємниці: наступного ранку це буде в нього на столі в Кремлі".
Причин для цього було багато. Німці з історичних міркувань мають алергію на прослуховування і стеження, коли це робить власна держава, тобто. А от операції з нагляду, що проводяться росією і Китаєм у Німеччині, – це інша річ. Канцлери, такі як Гельмут Коль, Герхард Шредер, Ангела Меркель і Олаф Шольц, не хотіли, щоб незручні істини про російські підривні дії заважали їхнім дипломатичним амбіціям або викликали занепокоєння громадськості.
Усе це мало менше значення, коли європейську безпеку загалом вели американці (за підтримки своїх британських підручних). Тепер значення цього суттєво більше. росія глибоко вкоренилася в Німеччині: в політичних ультраправих і ультралівих колах, серед сентиментальних русофілів, а також у "жадібному центрі": бізнесах, що марять великими, зручними угодами з великим східним сусідом. Тож було особливо важливо, що під час спільного щорічного брифінгу парламентському наглядовому комітету 13 жовтня керівники трьох німецьких спецслужб безпрецедентно жорстко окреслили загрозу, яку становить Кремль.
"Федеральна канцелярія спустила собак, – каже Наталі Фогель, добре поінформована берлінська оглядачка. – У цьому немає нічого нового, але вони стримувалися роками. Тепер у них є повноваження називати речі своїми іменами".
Найбільше враження справив новий глава зовнішньої розвідки (Bundesnachrichtendienst або BND) Мартін Єґер. Колишній посол в Україні, одружений з письменницею чеського походження: його сімейне та професійне минуле значно відрізняється від його попередників. Його головний меседж: протистояння з росією є системним. Це не територіальний конфлікт в Україні, а відображення намірів Кремля розколоти НАТО та підірвати європейські демократії. росія вже розмила межу між миром і війною, сказав він парламентарям. Вона цілком здатна на військове зіткнення з НАТО, і не лише у 2029 році, а й раніше. Він також зазначив, що базові німецькі цінності, такі як толерантність і стриманість, не працюють у відносинах з таким супротивником, як Кремль. Така поведінка сприймається як слабкість.
У подібному тоні виступив і його внутрішньополітичний візаві – очільник Федерального відомства з охорони конституції (Bundesamt für Verfassungsschutz, BfV) Сінан Селен, назвавши росію "агресивною, наступальною та дедалі ескалаційнішою". Вона перетинає вкрай небезпечні межі, тестує реакції та надсилає залякувальні сигнали. Мартіна Розенберґ із Служби військової контррозвідки (Militärischer Abschirmdienst, MAD) заявила, що росія активно намагається проникнути до збройних сил Німеччини.
Недостатньо просто спостерігати і описувати ці загрози. Служби мають боротися з ними – активно та комплексно, наголосили Єґер і його колеги. Він просив (точніше сказати – вимагав) створити правову базу, яка дозволить його службі робити більше і йти на більший ризик.
Тим часом, поки Німеччина готується до бою, Велика Британія опинилася зі спущеними штанами. Гучний шпигунський процес розсипався на тлі звинувачень у політичному втручанні. Здається, уряд відмовився надати прокурорам чітку заяву, якої ті потребували, що Китай становить загрозу національній безпеці. Контррозвідники, які побудували справу (йдеться про ймовірне шпигунство в парламенті), цілком слушно розлючені, але безпорадні.
Докладніше: Китайські шпигуни вийшли сухими з води в Британії. Як розгорталася справа – The Times
Тепер вони знають, як почувалися їхні німецькі колеги протягом багатьох років. Скільки ще часу мине, перш ніж німці почнуть жартувати: якщо хочете, щоб Сі Цзіньпін швидко про щось дізнався, скажіть це британцям під грифом "цілком таємно"?
Джерело: CEPA