Марина Грицик із Чернігівщини разом із чоловіком та мамою у своєму господарстві вирощують ВРХ, свиней, курей та виробляють крафтову продукцію. Так було не завжди, зайнятися сільським господарством родину спонукала війна.
Дівчина до повномасштабного вторгнення жила в Чернігові, займалася кінним спортом, брала участь у змаганнях, працювала в кінному театрі на Київщині. Там Марина Грицик познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який працював каскадером, і за декілька років подружжя вирішило почати свою справу. Організували кінну школу, де навчали дорослих і дітей їзді верхи.
Марина Грицик, власниця домашнього господарства, сироварка
Ми купили одну корову породи голштин. Кормової бази у нас достатньо, влітку тварину випасали на лузі, на зиму заготовляли сіно. Для сім’ї з трьох людей молока було багато, тому вирішили почати виробництво сирів. Спочатку обсяги були невеликими, продукцію ми пропонували знайомим і друзям. Коли зрозуміли, що попит є, так зване «сарафанне радіо» спрацювало, однієї корови стало замало, і ми взяли ще одну. Наразі маємо 9 молочних корів різних порід.
Марина Грицик, власниця домашнього господарства, сироварка
Раніше ми вирощували більше птиці. Але порахували, що потрібно багато електроенергії, щоби облаштувати відповідне приміщення з досвічуванням, наприклад, для курей-бройлерів, а тариф за 1 кВт у нас, як для комерції, дуже дорогий. Тому ми вирішили, що утримувати навіть 20 курей — невигідно. Зробили ставку на свинарство. Крім того, від переробки молока дуже багато залишається сироватки, яку свині добре споживають, і виходить якісна м’ясна продукція.
Марина Грицик, власниця домашнього господарства, сироварка
Сири я виробляю щодня, з 200 л молока виходить приблизно 20 кг сиру на день. Але в усіх сирів різна витримка, частина молока йде на м’які та витяжні, частина — на тверді сири, масло, а також для випоювання телят.
Марина Грицик, власниця домашнього господарства, сироварка
Ми би дуже хотіли створити крафтовий магазин у Чернігові, який би працював щодня, а не лише у вихідні, і у нас навіть є приміщення, але це поки що лише ідея. Хочемо продавати не тільки сири, молоко, м’ясо, а і крафтовий хліб, мед, аби покупці, які до нас приходитимуть, мали вибір і, головне, розуміли, що вся продукція домашня, натуральна та корисна.
Марина Грицик, власниця домашнього господарства, сироварка
Своїх коней ми врятували з бійні. Раніше вони були плідниками Ягільницького кінного заводу, що на Тернопільщині, але після банкрутства підприємства всіх коней збиралися відправити на бійню. Ми вирішили частину тварин забрати до себе, інші люди також викуповували, таким чином ми дали їм шанс на достойне життя.