В Україні вже працює кілька десятків легальних крафтових дистилерів — це понад 30 винокурень. І хоча у виробників досі виникають певні складнощі, за останні місяці галузь почала формуватися більш системно.
У межах партнерства в освітньо-грантовому проєкті для крафтових виробників CraftUP Ukraine, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів, відбулася розмова з головою спілки «Асоціація крафтових дистилерів України» Катериною Камишевою про законодавство для крафтових виробників дистилятів, можливості галузі, проблеми, з якими найчастіше стикаються крафтярі, та невикористаний потенціал локальних напоїв.
Катерино, розкажіть, хто сьогодні може вважатися крафтовим дистилером в Україні — і чи діють для цього якісь кількісні або якісні критерії, передбачені на законодавчому рівні? Наприклад, виробництво якогось певного обсягу напоїв на місяць чи інший показник?
Катерина Лавренова: Сьогодні в Україні вже існує законодавчо визначена категорія малого виробника спиртових дистилятів. Відповідні зміни внесені до профільного законодавства, і вперше держава офіційно виділила невеликі дистилерії в окрему групу.
Згідно із законом, малий виробник спиртових дистилятів — це суб’єкт господарювання, який виробляє дистиляти з власної або придбаної сировини, здійснює повний технологічний цикл, має обмежений річний обсяг виробництва, дотримується вимог ліцензування та податкового контролю і не пов’язаний з іншими виробниками спиртових дистилятів
Закон також встановлює чіткі кількісні параметри. Обсяг реалізації не може перевищувати 10 000 декалітрів на рік, а виробничі потужності обмежені 20 000 декалітрами у перерахунку на стовідсотковий спирт. Обов’язковою є наявність повного технологічного циклу та зареєстрованих у державному реєстрі місць зберігання дистилятів.
Важливо, що закон оперує саме терміном «малий виробник спиртових дистилятів», а не «крафтовий виробник». Поняття крафту залишається ринковим і світоглядним, а не юридичним.
На мою думку, крафтовий дистилер — це ширше явище. Йдеться про невеликі партії, ручні або напівручні процеси, роботу з локальною сировиною, авторські рецептури, прозору модель виробництва і створення продукту з високою доданою вартістю. Тобто малий виробник визначається законом, а крафтовий дистилер визначається підходом до виробництва і способом позиціонування продукту.
Попри появу законодавчого статусу, регуляторне навантаження для малих виробників залишається значним і у багатьох аспектах наближеним до вимог для великих підприємств. Саме тому Асоціація крафтових дистилерів України виступає за подальше вдосконалення нормативної бази з урахуванням європейської практики підтримки малих дистилерій.
У планах — створення окремого закону про малих виробників алкогольних напоїв, який має спростити регулювання, забезпечити пропорційні вимоги та дати реальні інструменти розвитку для малого крафтового сектору.