В умовах повномасштабної війни та стрімких глобальних змін українська аграрна галузь продемонструвала неймовірну здатність до адаптації. Цікавим феноменом при цьому став ринок цибулі — продукту, який традиційно не привертав уваги аналітиків серед експортних культур. Однак сьогодні саме цей «буденний» овоч демонструє значний потенціал для виробників.
Український цибулевий ринок пережив кардинальну трансформацію: змінилася географія вирощування, з'явилися нові виробники, відбулася технологічна адаптація до змінених кліматичних умов. При цьому українська цибуля зберегла суттєву цінову перевагу порівняно з європейською, що створює унікальне вікно можливостей для експорту. Аналіз поточної ситуації свідчить, що ми стаємо свідками формування нового перспективного напрямку українського агроекспорту, який може принести значні валютні надходження вже в найближчій перспективі.
Зміни в географії та проблеми у вирощуванні цибулі
До початку повномасштабної війни близько 60% усієї цибулі в Україні вирощувалося на півдні — в Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та частково Одеській областях. Фермери в цих регіонах роками відпрацьовували технології та отримували стабільну врожайність на рівні 60-80 т/га.
Через окупацію частини південних областей відбулася масштабна релокація вирощування цибулі до центральних та західних регіонів України. Близько 30-35% культури сьогодні культивується в центральній частині країни.
Цікаво, що до 2022 року західні регіони України майже не вирощували цибулю. Місцеві фермери орієнтувалися на більш традиційні для себе капусту, моркву, буряк. Серед аграріїв панувала думка, що в умовах та на ґрунтах західних областей цибуля «не дуже родить», особливо у вирощуванні без поливу.