Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.
За таких умов виробникам потрібні високоврожайні гібриди з відмінними якісними показниками, які водночас стійкі до стресових погодних впливів. Це обов'язкові умови, а далі вже йдуть усі інші нюанси, зазначають у Насіннєвій асоціації України.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України
Селекція — це завжди певний ризик і робота на випередження. Селекціонери постійно шукають не просто продуктивні, а насамперед адаптивні гібриди — ті, що зможуть витримати як сьогоднішні, так і майбутні зміни. Як казав Дарвін, виживає не найсильніший, а той, хто краще за всіх пристосовується.
Микола Шепеля, комерційний менеджер Nuseed
Кукурудзу частково замінюють на сорго, яке витримує посушливі умови та потребує менше вологи у критичних фазах розвитку, хоч культура лишається недооціненою. Соя поступається місцем соняшнику. Щодо соняшнику, найбільше обирають гібриди, стійкі до вовчка G+, олійні з вмістом олії не менше 50%, а також високоолеїнові гібриди з часткою олеїнової кислоти понад 82%, оскільки такі гібриди мають вищу ціну реалізації.
Дмитро Соломонюк, директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group
Завдяки генетиці Leafy (висока облиствленість) та Leafy-Floury (поєднання облиствленості та борошнистого ендосперму зерна) силосні гібриди забезпечують оптимальну якість корму. Важливо, що крохмаль цих гібридів краще розщеплюється в рубці, що сприяє виробництву більших обсягів молока.
Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН
Частка сортів українських заявників, що міститься у Державному реєстрі сортів рослин України, у 2024 році становила трохи більше 44%. З них по окремих культурах: кукурудза — 45,3%, соняшник — 32,9%, овочі — 23,3%, ріпак — 19,1%, буряки кормові та цукрові — 19,2%.
Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН
Це свого роду гачок, на якому підвішене все національне сільське господарство. Заміна насіннєвого матеріалу іноземної селекції на насіння української селекції потребує збільшення обсягів фінансування національних селекційних центрів, наукових установ відповідного профілю та селекціонерів, які нині у переважній більшості забезпечені вкрай недостатньо.