Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку. Щоб мати якісну сировинну базу, борошномели готові переходити від спотових закупівель до довготривалих відносин із сільгоспвиробниками та напрацювати такі умови, щоб аграріям за визначеними культурами і заданими показниками якості зерна було вигідно працювати з переробниками в довгу.
Орієнтир на 27% продовольчої пшениці
Як розповів менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна», експерт з торгової якості зерна Олег Оніщенко під час всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», в процесі проєкту дослідження цьогорічного врожаю «Карта якості» було оброблено понад 400 зразків м’якої пшениці. За результатами проведених аналізів продовольчої пшениці, цього року буде близько 27,3% від зібраних обсягів.
Останні два роки частка зерна продовольчої якості в урожаї пшениці коливається в межах 25-27%, а показники вмісту білка та клейковини знижуються.
Олег Оніщенко, менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна»
Якщо розподілити за класами, то ми побачимо, що 1 класу торік було 0%, а цього року — 1%, 2 класу — 5,6%, стало 7,5%, 3 клас — 19,7%, а стало 18,8%. І практично у нас пшениці, яка напряму задовольняє за цими показниками продовольчі потреби, — 27,3%. Торік багато пшениці падало на нижчий клас через показники натури та вмісту сажкових зерен. Цього року такого немає, тому на 2% підвищилася частка продовольчого зерна.
Олег Оніщенко, менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна»
Економічні та соціальні проблеми показують, що фермеру нецікаво вирощувати сильні та цінні сорти пшениці, які потребують грамотного підживлення добривами. Фермерів потрібно якось зацікавити, щоб їм було зрозуміло, що вирощувати, і це їм було вигідно.
Надія Бочал, заступниця директора з питань якості ТОВ «Столичний млин»
Натура зерна цього року вища, ніж торік, що покращує якість переробленої продукції борошномелів. Також важливим показником є клейковина. Для виробництва покращеного борошна нам потрібна пшениця із клейковиною 23%. Крім того, для переробників дуже важливий показник вологості зерна. Цього року воно сухе, основна маса — від 9 до 12,5%. Це добре для аграріїв, адже не потрібно витрачати додатково кошти на сушіння зерна, але для переробників є проблема з його зволоженням.
Андрій Буштрук, представник компанії «Буштрук»
Сьогодні компанія імпортує борошно з твердих сортів пшениці за ціною 45-47 грн/кг, вітчизняна переробка пропонує 20 грн/кг. Якщо буде якісне борошно, то можна знизити собівартість кінцевого продукту і, відповідно, ціна на полицях магазинів теж знизиться. Все залежить від пропозиції на ринку зерна.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
Контрактне вирощування — перспективний для аграріїв напрям, котрий набуде популярності лише за вигідних для виробників умов. Така модель зацікавить багатьох сільгоспвиробників, якщо вони бачитимуть прибутковість та розуміння правильної стратегії, баланс зваженості ризиків. Важливо, щоб це був симбіоз, де буде взаєморозуміння. Переробник має чітко пояснити свої умови, з яким дефіцитом якої продукції він стикається, а також запропонувати таку систему співпраці для виробника, щоб він вирахував, як можна заробити.
Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань «ТАС Агро»
Ми бачимо, що протеїн з року в рік знижується, і основною причиною такої тенденції є зменшення виробниками витрат на виробництво пшениці. А саме — скорочення внесення п’яти головних мікроелементів: азоту, сірки, магнію, марганцю та цинку. Ми порахували, але знову ж таки все залежить від регіону: щоб збільшити відсоток продовольчої пшениці, потрібно додатково витратити від 15 до 30 $/га.
Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань «ТАС Агро»
Нам не потрібно запозичати досвід, маємо хороший приклад цукрових заводів, які роблять усе можливе, щоб виробників цукрового буряку навколо них стало більше. Діють різного роду програми фінансування від переробника. Тому, думаю, щоб переробники пшениці, борошномели могли стимулювати аграріїв, самих переробників під ці програми має стимулювати держава.
Віктор Шеремета, віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, власник ФГ «Геркулес»
Згадую ще 20-річний досвід роботи з цукровими підприємствами, коли вони роздавали сільгоспвиробникам насіння, добрива, укладали контракти. І за зазначеною технологією аграрії вирощували цукрові буряки та постачали на переробку. Це була взаємовигідна співпраця. Тому це може бути правильним підходом і для борошномельної галузі.