Україна розраховує на Казахстан у питаннях енергетики та повоєнної відбудови. Таку заяву зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia, повідомляє УНН.
Під час розмови очільник МЗС окреслив ключові напрями співпраці між Україною та Казахстаном, наголосивши на важливості розвитку партнерства у сфері логістики, енергетики та повоєнної відбудови.
Деталі
За словами глави МЗС, Казахстан відіграє дедалі важливішу роль для України як партнер у Центральній Азії. Зокрема, йдеться про розвиток нових транспортних маршрутів та залучення інвестицій для відновлення української економіки після війни.
Сибіга також звернув увагу на стратегічне значення Казахстану для глобальної енергетичної безпеки.
Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці
– зазначив міністр.
Що міністр закордонних справ сказав про спільне минуле України та Казахстану
Окремо очільник МЗС порушив тему історичної пам’яті та спільного досвіду України й Казахстану, пов’язаного з політикою репресій та придушення національної ідентичності.
За словами Сибіги, стратегічна мета росії полягає у продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
Стратегічна мета росії — завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації
– наголосив він.
Міністр також підкреслив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації й голодомори.
Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови й культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не маємо права допустити, щоб це повторилося знову
– резюмував глава МЗС.
Нагадаємо
У квітні 2026 року стало відомо, що Казахстан відмовився від планів збудувати три ТЕЦ спільно з рф. Спочатку проєкти будівництва трьох ТЕЦ планувалося реалізувати за участю росії. Але терміни та умови неодноразово переглядали, оскільки російська сторона не підтвердила умови пільгового фінансування коштом російського державного кредиту.