В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.
Потенціал зростання тваринництва в Україні насамперед пов’язаний із доступом на закордонні ринки. За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, українські тваринники можуть виробити набагато більше, ніж потребує внутрішнє споживання. Але потрібно буде збільшувати експорт. Основний ринок — Європейський Союз, тож продукція має бути отримана за принципами сталого розвитку та благополуччя тварин.
З наступного року ці принципи будуть реалізовуватися на законодавчому рівні. Адже з 1 січня 2026 року вступає в дію Наказ №224 від 08.02.2021 р. «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання». Документ містить загальні підходи до благополуччя сільськогосподарських тварин і спеціальні вимоги для бройлерів, курей-несучок, свиней, телят. Нові вимоги щодо забою набувають чинності з березня 2026 року.
Загалом же питання благополуччя регулюється законом України про ветеринарну медицину №2498, що втратить чинність із 1 березня 2026 року. Його замінить закон України про ветеринарну медицину №1206.
Сергій Карпенко, директор Асоціації птахівників України
Загальна сума інвестицій для всієї нашої птахівничої галузі, яєчного та м'ясного напряму для переходу на європейські стандарти благополуччя складе не менше 17 млрд грн. І йдеться лише про пташники. Також необхідні інвестиції у зони дорощування птиці, забійні цехи, сортувальне обладнання, складські приміщення, комбікормові заводи. Тож цю суму можна помножити на два.
Сергій Карпенко, директор Асоціації птахівників України
Програма відшкодування вартості будівництва та реконструкції птахівничих приміщень показала свою ефективність. Малим виробникам, сфокусованим на внутрішній ринок, втілити нові вимоги до благополуччя тварин без підтримки буде важко. Але птахофабрикам потрібно вже зараз звертати увагу на альтернативні системи утримання птиці.
Оксана Юрченко, президентка асоціації «Свинарі України»
Якісні умови та корми, комфортна температура, достатнє освітлення — у це вже давно інвестують, щоб сьогодні мати найвищі показники, найвищі стандарти з продуктивності.
Ганна Лавренюк, генеральна директорка «Асоціації виробників молока»
Лише незначна частина господарств, які перебувають у зоні ризику, змогла релокуватися. Проте за останні три роки виробники молока продемонстрували рекордні плюс 20% із нарощування продуктивності корів, обсяг постачань молока на переробку зріс на 6%.
Ганна Лавренюк, генеральна директорка «Асоціації виробників молока»
Вагома частка наших господарств навіть в умовах війни вже інвестували і працюють над тим, аби відповідати вимогам благополуччя. Але величезна кількість підприємств, особливо маленьких, мікро-, у прифронтових зонах мають труднощі, обмежену можливість залучення фінансів.