У практиці міжнародної торгівлі зерновими затримки з відвантаженням товару або поставкою судна трапляються регулярно. Саме тому типові контракти Gafta містять так звану extension clause — застереження про продовження строку поставки. Формально механізм виглядає простим, однак на практиці він часто стає джерелом спорів у арбітражах Gafta, особливо коли продавець на CIF або С&F оформлює декілька коносаментів на різні частини вантажу.
Англійський соліситор та український адвокат Данило Христич, який спеціалізується на товарних арбітражах, звертає увагу: extension за Gafta контрактами CIF та C&F — це не автоматичне продовження строку, а право продавця, яке реалізується виключно шляхом своєчасного повідомлення. За типовими формами Gafta (зокрема 48, 49, 64, 100) строк поставки може бути продовжений максимум на вісім днів, а розмір знижки залежить від кількості днів такого продовження.
Щоб скористатися extension, продавець повинен надіслати повідомлення не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку поставки. Конкретну кількість днів вказувати не потрібно — автоматично діє максимальний восьмиденний період.
Ключове запитання, яке часто виникає у спорах: чи застосовується знижка до всього контрактного обсягу, чи лише до тієї частини вантажу, що була відвантажена поза межами початкового строку? З погляду формальної логіки позиція продавців виглядає привабливо: якщо основний обсяг був відвантажений вчасно, чому знижка має поширюватися на весь контракт?
Проте практика арбітражів Gafta свідчить про інше. За загальним правилом, якщо продавець скористався extension clause, знижка застосовується до всієї контрактної вартості, навіть якщо фактично лише частина вантажу була відвантажена із запізненням.
Важливо пам’ятати й про ще один ризик: за англійським правом часткові поставки заборонені, якщо контракт прямо їх не дозволяє. Видача кількох коносаментів на один контрактний вантаж може бути кваліфікована як істотне порушення, що дає покупцю право відмовитися від товару та вимагати відшкодування збитків в арбітражі Gafta.
Водночас у спорах важливе значення мають конкретні фактичні обставини. Данило Христич зазначає, що ситуація може змінитися лише за наявності чітких підстав: «Якщо покупець без застережень прийняв та оплатив першу частину вантажу за окремим пакетом коносаментів, це може розцінюватися як мовчазна згода на часткові поставки. У такому разі знижка дійсно може застосовуватися лише до допоставленого обсягу. Але це радше виняток, ніж правило».
Окремо слід звернути увагу на наслідки невідвантаження навіть у продовжений строк. Якщо продавець активував extension clause, але не здійснив поставку в межах додаткових восьми днів, датою дефолту вважається вже продовжений строк, а не початковий період поставки. Це безпосередньо впливає на розрахунок збитків, які в арбітражі Gafta зазвичай визначаються як різниця між контрактною та ринковою ціною на дату дефолту, вже з урахуванням відповідної знижки.
Саме тому питання extension clause та оформлення коносаментів потребує уважного правового аналізу ще на етапі виконання контракту, а не лише тоді, коли спір уже неминучий.