Жінок за кермо трактора, а мігрантів на збирання врожаю: як українські аграрії борються з нестачею робочих рук

Через війну агросектор України втратив багато фахівців. Жінок за кермо трактора, а мігрантів на збирання врожаю: як українські аграрії борються з нестачею робочих рук Julia Koblitz / unsplash.com

Українські аграрії, як і підприємства інших галузей, стикаються з дефіцитом робочих рук, пов'язаних із війною та мобілізацією. Для вирішення цієї проблеми експерти радять шукати нових співробітників серед жінок, пенсіонерів, студентів та трудових мігрантів, а також автоматизувати виробництво.

Про це пише «Куркуль» із посиланням на представників агрокомпаній, які поділились власним досвідом.

Так, за словами керівника компанії Ukravit Віталія Ільченка, автоматизація процесів, могла б компенсувати нестачу людей. Адже, у такому разі, потреба у фахівцях мінімальна – налагодження процесів та контроль. Для такої роботи можуть підійти жінки та ветерани війни, оскільки вона не потребує грубої фізичної сили.

Читайте також: На відомому порталі пошуку роботи з'явиться опція «бронювання співробітників»

«Звичайно, цей шлях вимагає значних фінансових вкладень, тому держава має надавати під такі ініціативи довгострокові кредити для підприємств, які готові інвестувати у цей напрямок. За таких умов Україна може стати однією з перших країн, яка увійде до ери індустріалізації 4.0», — розповів Віталій Ільченко.

Іншим способом компенсувати дефіцит кадрів можна, беручи на роботу людей пенсійного віку.

«Намагаємось диверсифікувати нестачу кадрів — залучаємо нових людей або переформатуємо/перенавчаємо існуючих працівників, знаходимо варіанти, ким їх замінити. Наприклад, розглядаємо залучення людей пенсійного віку, де вони фізично справляються із функціональними обов'язками», — зазначив Артур Марцис, директор департаменту управління персоналом «ТАС Агро».

А ось у компанії LNZ Group залучають до роботи випускників університетів.

«Ми готові навчати і приймати на роботу студентів, які дійсно готові працювати, і надаємо можливості для їх професійного зростання. Щодо тривалості адаптації у компанії: перший рік – адаптація, другий рік – закріплення, третій рік – отримання результатів», – наголосили в LNZ Group.

Як повідомляє видання, ще одним варіантом є залучення трудових мігрантів із країн Азії та Африки. Оскільки умови, які пропонують в Україні, для них є привабливими і до війни деякі агрокомпанії вже практикували цей варіант.

Раніше ми писали про те, що мобілізація є одним із факторів збільшення дефіциту кваліфікованих кадрів у банках та небанківських фінансових установах.

Останні новини

Фірма, власник якої засуджений до 7 років, виграла тендер на півмільярда: деталі

"Пожмашина", яка увійшла до ТОП-10 закупівель минулого тижня, поставить Державній службі України з надзвичайних ситуацій пожежні автоцистерни. ...

Пропонують 5000 грн та безкоштовний газ: Нафтогаз попередив про нову схему шахраїв

Шахраї розповсюджують неправдиву рекламу від імені Групи Нафтогаз. ...

Україна отримає понад $450 млн від Світового банку: куди підуть гроші

Кошти будуть надані в межах проєкту THRIVE, який спрямований на допомогу в реформуванні системи охорони здоров'я та посиленні...

Банки розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетики на 8,3 млрд грн

Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 390 мВт. ...