У довоєнному 2021 році іноземцям видали близько 22 тисяч дозволів на працевлаштування. 
Shubham Verma / unsplash.com
Український ринок праці поступово повертається до практики залучення іноземних працівників на тлі посилення кадрового дефіциту. Якщо 2021 року іноземцям видали близько 22 тисяч дозволів на працевлаштування, то вже 2023-го цей показник скоротився більш ніж у чотири рази. Однак пізніше почалося зростання: за підсумками 2025 року в країні оформили 9,6 тисячі таких дозволів. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Економічної правди".
Зазначається, що особливо гостро брак кадрів відчувається в Києві. Лише за перші три місяці 2026 року в столиці видали приблизно 790 дозволів на роботу для іноземців. Серед залучених фахівців – громадяни як азіатських, так і європейських держав.
Читайте також: Робота для 50+: які галузі готові наймати старших фахівців
При цьому масштаби трудової міграції залишаються вкрай незначними. Навіть за мінімальної оцінки населення на підконтрольній території у 22-25 мільйонів осіб частка іноземних працівників, які отримали дозволи 2025 року, становить близько 0,04%.
Виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова підкреслила виданню, що йдеться не про заміщення українців іноземною робочою силою, а про спробу зберегти функціонування підприємств.
"Якщо говорити про іноземних працівників, то йдеться не про заміну українців. Йдеться про збереження працездатності підприємств", – зазначила Глазкова.
Повідомляється, що найсерйозніший дефіцит працівників фіксується в будівництві, промисловості, транспортній галузі, логістиці, сільському господарстві та переробці. Бізнесу насамперед не вистачає представників робітничих професій – зварювальників, електриків та інших технічних фахівців.
У компаніях також зазначають, що залучення іноземців не можна назвати дешевим рішенням. За словами Глазкової, витрати на оформлення і переїзд одного співробітника становлять від 30 до 120 тис. грн, а сама процедура може затягуватися на місяці.
"Вартість оформлення і переведення одного співробітника становить від 30 до 120 тисяч гривень", – повідомила Глазкова.
За її словами, це "дорого і довго". Наприклад, СБУ може перевіряти такого співробітника до 90 днів.
Додатковою проблемою залишається те, що частина мігрантів розглядає Україну як тимчасовий етап перед переїздом до Євросоюзу. У OLX розповіли, що деякі іноземці після отримання документів залишають країну і прямують далі в Європу.
"Сьогодні Україна для трудових мігрантів з-за кордону фактично є транзитним пунктом. Отримавши посвідку на проживання, вони якимось чином виїжджають далі", – наголосила керівниця напрямів OLX "Робота і послуги" Марія Абдулліна.
Незважаючи на складнощі, бізнес продовжує розглядати іноземних працівників як один зі способів подолання кадрової кризи. Причиною називають стійке зростання зарплат і погіршення демографічної ситуації. За оцінкою Абдулліної, середні зарплати в Україні щорічно збільшуються приблизно на 20%, а в найбільш дефіцитних сферах – до 40%.
Як пише видання, компанії вже готуються адаптуватися до нових умов ринку праці: планують активніше навчати жінок, людей, старших за 50 років, ветеранів, а також інвестувати в підготовку студентів і залучати підлітків до роботи в рамках закону. При цьому іноземна робоча сила буде затребувана насамперед там, де внутрішнього кадрового ресурсу недостатньо – у важких фізичних професіях.
Представники бізнесу запевняють, що масового витіснення українських працівників іноземцями очікувати не варто. Роботодавці звертатимуться до трудових мігрантів тільки в разі неможливості знайти співробітників усередині країни.
Експерти також наголошують на необхідності повноцінної міграційної політики. Серед ключових напрямів – мовні курси, доступне житло, можливість легально змінювати місце роботи та програми возз'єднання сімей. Без таких механізмів Україна навряд чи зможе стати привабливою країною для трудових мігрантів у довгостроковій перспективі.
інфографіка / epravda.com.ua
Як раніше повідомляли Dengi.ua, українські міста наймають мігрантів з Індії на будівництва через гостру нестачу кадрів.
Крім того, як писали Dengi.ua, в Україні станом на середину травня 2026 року зареєстровано майже 22 тисячі ФОП з іноземним громадянством.