Під час війни сільськогосподарська земля показує себе як прибутковий та низькокризовий актив, який продовжує працювати та створювати додану вартість навіть під час кризи.
Відкритий ринок землі показує нові горизонти як для власника земельної ділянки так і для бажаючих купити землю. Зараз усе відбувається простіше, тому купити та продати можна в будь-який момент і за чітким та зрозумілим механізмом. Деякі аграрії купують землю, а деякі запевняють, що для них вигідна оренда. Але тут їм не доводиться довго вибирати, адже: не купиш ти — купить твій конкурент.
І тут виникає важливе запитання: то кому ж все-таки вигідніший ринок землі: пайовикам, фермерам чи державі?
Пайовик — він може вільно розпоряджатись своєю землею. Ніхто не може змусити землевласника продавати земельну ділянку, йому лише надали таку опцію.
Фермер — він зацікавлений купити землю без оренди, або ж оренда вже закінчується (1-3 роки). Своя земля фермерам дозволяє міцніше стояти на ногах завдяки підвищенню капіталізації їхнього бізнесу.
Держава — ринок землі не становить загрози національній безпеці. А коли Україна виробляє більше сільгосппродукції, вона більше експортує. А це означає більше валютної виручки та більше грошей у держбюджеті.