Які категорії чоловіків з України можуть втратити захист у Європі?
Країни ЄС обговорюють, чи варто позбавити чоловіків призовного віку тимчасового захисту після 2027 року. Зміни можуть торкнутися двох категорій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання Euractiv.
Читайте також: Виїзд за кордон по-новому: для кого спростили правила і що змінилося
Наразі Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) охоплює всіх українців без винятку. Завдяки їй понад чотири мільйони людей, які рятувалися від російського вторгнення, отримали право жити та працювати у країнах Євросоюзу без проходження стандартних процедур надання притулку.
Схему активували після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Зараз вона діє до березня 2027 року – після продовження, узгодженого минулого року.
Що обговорюють у Раді ЄС
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, який опинився у розпорядженні Euractiv, серед варіантів розглядається продовження тимчасового захисту зі звуженням його сфери – зокрема, шляхом "виключення чоловіків призовного віку" або тих, хто залишив Україну нелегально.
Важливо: якщо документ ухвалять, будь-яке таке обмеження торкнеться лише нових заявників – тих, хто ще тільки звертатиметься за захистом.
Чому деякі країни підтримують обмеження
Кілька урядів висловили стурбованість тим, що серед нещодавно прибулих до ЄС зростає частка чоловіків призовного віку. В документі зазначено, що ряд країн вважає: систему варто переглянути "також в інтересах України" – як для підтримки її оборони, так і з огляду на майбутню відбудову.
Норвегія не чекає загальноєвропейського рішення. З березня цього року чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримують там колективного захисту автоматично.
Питання майбутнього схеми обговорять міністри з питань міграції на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ цього тижня. Очікується, що вони нададуть політичні вказівки щодо подальших кроків.
Будь-яке продовження або зміну схеми має офіційно запропонувати Європейська Комісія. Раніше вона рекомендувала країнам готуватися до поступового завершення програми та переходу до більш стабільних правових статусів – однак прогрес у цьому питанні поки нерівномірний.
Тим часом українці, які вже живуть у Європі, постають перед іншими труднощами. РБК-Україна розповідало про приховані витрати в ЄС – від податку на телебачення до щорічних перерахунків за комунальні послуги, які з'їдають до 10% сімейного бюджету.
Нагадаємо, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що масового відтоку студентів за кордон після спрощення виїзду для чоловіків 18-22 років не спостерігається – кількість реєстрацій на НМТ навіть зростає, як повідомляло РБК-Україна.