Європейське видання Politico стверджує, що Європа фактично одностайно відмовила Трампу допомагати гарантувати безпеку Ормузької протоки, заявивши, що це "не її війна". Водночас, як пише американське однойменне видання, усередині самого табору Трампа наростає тривога: частина союзників президента побоюється, що Іран фактично перехопив ініціативу і заганяє США в затяжний конфлікт без чіткого виходу. Блокування протоки вже штовхнуло ціну на нафту вище $100 за барель, а разом із нею – і внутрішньополітичний тиск на Білий дім напередодні проміжних виборів. Таким чином, Трамп опинився в лещатах: союзники за океаном відмовляють у підтримці, а свої вдома застерігають від ескалації, яка може обійтися надто дорого.
"Це не війна Європи", – ЄС заявляє Вашингтону в різкій відповіді щодо Ірану, навіть попри зростання цін на нафту, пише європейське видання Politico.
Послання Європи Дональду Трампу в понеділок було чітким: ми не допомагатимемо вам забезпечувати безпеку Ормузької протоки, пише Politico.
Міністри закордонних справ 27 країн ЄС зібралися в Брюсселі, щоб обговорити заклик американського президента до європейських країн допомогти убезпечити цю вузьку водну артерію – життєво важливий нафтовий маршрут, який Іран значною мірою перекрив у відповідь на удари США та Ізраїлю з повітря.
Як зазначає Politico, серед озвучених ідей – розширення мандата військово-морської місії ЄС Aspides, щоб дозволити відправлення європейських військових кораблів для патрулювання протоки між Перською затокою та Оманською затокою.
Втім, зауважує видання, після годин закритих переговорів про війну в Ірані європейські дипломати чітко дали зрозуміти: вони вважають, що це проблема Америки, і саме їй її вирішувати.
"Європа не зацікавлена у війні без визначеного кінця, – заявила в понеділок увечері після зустрічі головна дипломатка ЄС Кая Каллас. – Це не війна Європи, але інтереси Європи безпосередньо поставлені на карту".
Хоча серед міністрів було "чітке бажання посилити" військово-морську місію ЄС на Близькому Сході, "готовності змінювати мандат не було", – розповіла Каллас, маючи на увазі відправлення військових кораблів у протоку.
"Розширювати цей мандат так, щоб він охоплював Ормузьку протоку… держави-члени не були готові, – повторила вона. – Ніхто не хоче активно входити в цю війну".
Майте повагу
Трамп заявив Financial Times на вихідних, що це буде "дуже погано для майбутнього НАТО", якщо європейські країни не відгукнуться на його заклик про допомогу. У соцмережах він написав, що контактує із сімома країнами щодо забезпечення безпеки протоки, не назвавши самих країн.
А в понеділок Трамп сказав журналістам, що впевнений: Франція допоможе США. "Я думаю, він допоможе. Тобто я вам скажу, я говорив із ним учора", – повідомив американський президент, натякнувши на свого французького колегу Емманюеля Макрона. Трамп також заявив, що "незадоволений" реакцією Великої Британії і "дуже здивований" заявою прем’єр-міністра Кіра Стармера, що той не дозволить втягнути країну в "ширшу війну" навколо Ірану.
Politico нагадує, що Трамп наполягав, що "США ніхто не потрібен" і що "США найсильніша країна у світі". Видання вважає, що його прохання про допомогу було перевіркою солідарності, щоб побачити, як відреагують європейські країни, на тлі перекриття протоки Іраном, яке підштовхує вгору ціни на нафту.
"Я роками казав, що якщо вони нам колись знадобляться, їх поруч не буде", – заявив президент США.
Європейські столиці явно не хочуть втручатися – і хотіли б, зауважує Politico, щоб Трамп припинив просити.
"Американці обрали цей шлях разом з ізраїльтянами", – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, додавши, що головна відповідальність Німеччини полягає в захисті території НАТО. "Ми не починали цю війну", – наголосив Пісторіус.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також висміяв ідею втягування Берліна в конфлікт, який почався після того, як США та Ізраїль 28 лютого завдали ударів по Тегерану і вбили верховного лідера Ірану. "НАТО – це оборонний альянс, а не інтервенціоністський. І саме тому НАТО там зовсім не місце", – заявив Мерц. "Сподіваюся, що в межах альянсу ми ставитимемося одне до одного з належною повагою", – додав Фрідріх Мерц, очевидно, дорікнувши Трампу за його закиди.
Заступник прем’єр-міністра Люксембургу Ксав’є Беттель пішов іще далі, наголосивши, що його країна не піддасться "шантажу" з Вашингтона. "Не просіть нас надсилати війська", – сказав Беттель журналістам у Брюсселі.
Не війна Європи
Посол США при НАТО Метью Вітакер у понеділок знову озвучив заклик Трампа до союзників підтримати війну проти Ірану, з огляду на те, що вони імпортують лише обмежені обсяги нафти з регіону Перської затоки.
"Зрештою, забезпечення безпеки Ормузької протоки відповідає їхнім інтересам", – заявив він. За словами Вітакера, Трамп "абсолютно має рацію, коли каже, що наші союзники повинні прийти, повинні допомогти нам і підтримати наші зусилля".
Politico нагадує, що Ормузька протока, через яку транспортується близько п’ятої частини світової нафти, фактично залишається закритою через іранські погрози судноплавству. Це минулого тижня підняло ціну бареля нафти понад позначку у $100.
Проте повноцінна місія НАТО в Ірані наразі залишається малоймовірною, повідомили Politico чотири дипломати НАТО, зокрема тому, що вона навряд чи отримає необхідну одностайну підтримку союзників, а також тому, що дала б небагато порівняно з швидшою двосторонньою підтримкою, яку союзники могли б надати США.
Поки що США формально не зверталися до країн НАТО по підтримку в рамках механізмів альянсу, пояснили двоє дипломатів. Але "деяких союзників не вдасться втягнути туди, – сказав один із них. – До того ж це не є прямою зоною відповідальності НАТО".
Цю тезу в понеділок неодноразово підкреслювали Каллас та інші високопосадовці. "Європа не є частиною цієї війни. Ми не починали цю війну, – сказала вона. – І політичні цілі тут незрозумілі".
Politico звертає увагу, що в четвер лідери ЄС проведуть саміт, і ранній проєкт висновків, який є в розпорядженні Politico, датований 13 березня, над яким працювали національні дипломати і який ще зазнає кількох редакцій, свідчить, що лідери закличуть до "деескалації та максимальної стриманості" щодо Ірану та ширшого регіону.
Союзники Трампа в США вважають, що війна проти Ірану вислизає з його рук
Прихильники Трампа, які підтримували його обіцянку уникати нових воєн на Близькому Сході, побоюються, що атаки Ірану на судноплавство штовхають США до ескалації і, можливо, навіть до введення наземних військ, пише вже американське видання Politico.
Коли наприкінці минулого місяця США почали запускати по Ірану ракети "Томагавк", багато союзників президента Дональда Трампа сподівалися, що це буде швидка, точкова операція, подібна до торішнього удару по іранських ядерних об’єктах або усунення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро в січні.
Попри занепокоєння, їх заспокоювала думка, що нечітко окреслені цілі Трампа дають йому гнучкість оголосити перемогу тоді, коли він сам вважатиме за потрібне.
Тепер, зауважує Politico, більш ніж через два тижні кампанії частина цих союзників вважає, що президент більше не контролює, як і коли закінчиться війна. Вони побоюються, що атаки Ірану на нафтові танкери в Ормузькій протоці, які розхитали світові нафтові ринки і загрожують ширшими економічними потрясіннями, заганяють Трампа в ситуацію, де ескалація конфлікту, потенційно навіть із введенням американських сухопутних військ, стає єдиним способом переконливо заявити про перемогу.
"Ми, безумовно, добряче надерли Ірану зад на полі бою, але значною мірою тепер карти в них", – сказав один із наближених до Білого дому співрозмовників. "Вони вирішують, як довго ми будемо втягнуті у цю війну, і вони вирішують, чи введемо ми наземні війська. І мені не здається, що цього можна уникнути, якщо ми хочемо зберегти обличчя", – запевнив він.
Частина союзників Трампа побоюється, що забезпечення вільного проходу нафти через Ормузьку протоку може вимагати взяття під контроль частини іранського узбережжя, а це майже напевно означатиме введення американських військ на іранську територію.
"Умови змінилися, – сказав другий співрозмовник, обізнаний з американською операцією в Ірані. – Варіанти виходу більше не працюють, тому що Іран нав’язує асиметричні дії".
Ця динаміка посилює тривогу серед союзників президента з табору "Америка насамперед", які побоюються, що він рухається саме до такого типу війни на Близькому Сході без визначеного кінця, проти якого давно виступав. Оскільки Іран здатен порушити глобальні поставки нафти й підняти ціни на бензин на заправках, деякі республіканці бояться, що конфлікт незабаром стане політичною проблемою для Білого дому, який і без того зіткнувся з невдоволенням виборців через дорожнечу пального напередодні проміжних виборів.
Від початку конфлікту ціни на нафту різко зросли – з менш ніж $70 за барель приблизно до $100 за барель, тоді як середня національна ціна бензину піднялася до $3,70 за галон, тобто приблизно на 25% за місяць, за даними агентства AAA.
"Для Білого дому тепер єдиним легким днем був учорашній, – додав обізнаний співрозмовник. – Їм треба думати про те, щоб усе не розвалилося".
Помічники Білого дому й далі стверджують, що війна не просто йде за планом, а є "величезним успіхом": кількість іранських ударів балістичними ракетами зменшилася на 90%, а атак дронами – на 95%. За їхніми словами, операція триватиме доти, доки президент не вирішить, що його цілей досягнуто.
"Завдяки детальному процесу планування вся адміністрація була й залишається готовою до будь-яких потенційних дій терористичного іранського режиму, – заявила речниця Білого дому Анна Келлі. – Президент Трамп чудово розумів, що Іран спробує перекрити свободу навігації та вільний потік енергоносіїв, і він уже вжив заходів для знищення понад 30 мінувальних суден".
"Президент також чітко дав зрозуміти, що будь-які перебої в енергопостачанні мають тимчасовий характер і в довгостроковій перспективі принесуть величезну користь нашій країні та світовій економіці", – додала вона.
Як зазначає Politico, занепокоєння союзників лише посилилося після перекидання США додаткових сил у регіон, зокрема десантного корабля USS Tripoli, на борту якого перебуває 31-й експедиційний підрозділ морської піхоти. Це розміщення означає, що приблизно 2 тис. морських піхотинців та їхня авіація опинилися в безпосередній близькості до зони бойових дій і здатні захоплювати порти, захищати судноплавні шляхи та проводити обмежені наземні операції.
Останніми днями Трамп коливався в оцінках траєкторії війни: часом припускав, що бойові дії можуть незабаром завершитися, але водночас попереджав, що США готові до ескалації, якщо Іран і далі атакуватиме судноплавство в Ормузькій протоці.
У понеділок ціни на нафту опустилися нижче $95 за барель після того, як Трамп заявив, що незабаром оголосить, які країни погодилися допомогти забезпечити безпеку протоки.
Деякі з найгучніших союзників Трампа з табору "Америка насамперед" закликають Білий дім не поспішати із переходом до наземної війни, стверджуючи, що США все ще мають кілька способів посилити тиск на Іран без висадки військ на берег. Водночас вони визнають, що з кожним новим кроком ескалації, на який йдуть США, простір для альтернатив у президента звужується.
Дотепер кампанія зосереджувалася на авіаційних і ракетних ударах по іранських військових об’єктах та керівництву – стратегії, покликаній послабити здатність Тегерана відповідати без введення великої кількості американських військ.
Союзник Трампа Джек Пособєц, виступаючи в понеділок уранці на шоу колишнього головного стратега Білого дому Стіва Беннона, перелічив низку способів, якими США ще можуть посилити тиск без введення наземних військ – зупиняти нафтові танкери, проводити кібератаки, бити по іранських фінансових активах і спиратися на флоти союзників, таких як Ізраїль.
"Це також підвищує рівень ескалації, але не обов’язково потребує введення наземних військ, – сказав Пособєц. – Є люди, які глибоко й серйозно підбурюють… президента до введення наземних військ, тому що розуміють: щойно він це зробить, розростання місії зайде так далеко, що це може вибухнути повномасштабною війною, і вони дуже цього хочуть".
Деякі союзники Трампа кажуть, що масштаб початкових ударів США, внаслідок яких загинули верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, а також десятки старших командирів і членів його родини, – міг ускладнити для режиму можливість відступити.
"Ви вбили одного, а наступний буде ще радикальнішим. Ви вбили його батька і його дружину, – сказав третій співрозмовник, близький до Білого дому, маючи на увазі сина покійного лідера, нового верховного лідера Ірану Моджтабу Хаменеї. – Як думаєте, він буде більш чи менш розсудливим?"
Співрозмовник додав, що введення наземних військ не є "інстинктом" Трампа, і припустив, що такий крок обвалив би рейтинг схвалення Трампа до рівня колишнього президента Річарда Ніксона після скандалу Вотергейт. Рейтинг схвалення Трампа тримається близько 40%, знизившись з понад 50% на початку його терміну; рейтинг Ніксона на момент відставки становив близько 25%.
"Він уже бачив цю історію, – сказав співрозмовник, – і, думаю, знає, як це виглядає політично".
Джерела: європейське видання Politico та американське видання Politico