Том Купер опублікував черговий тижневий огляд Дональда Гілла про основні події на фронті російсько-української війни. Минулого тижня бойові дії тривали вздовж усієї лінії фронту: росія повільно просувалася в кількох секторах, проте продовжує зазнавати значних втрат у техніці та особовому складі. Подекуди українським силам вдається витісняти росіян із захоплених ними територій. Водночас Україна завдає відчутних ударів по російській військовій інфраструктурі далеко в тилу – від заводів мікроелектроніки до систем ППО в Криму. На цьому тлі дедалі виразнішою стає технологічна перевага України у сфері дронових операцій та систем управління полем бою. Саме ця перевага, пише Дональд Гілл, а не лише чисельність піхоти, визначатиме перебіг війни в найближчі роки.
Вступ Тома Купера: Після 2,5 тижня в Індії я повернувся додому – якраз вчасно, щоб допомогти підготувати черговий випуск тижневого огляду Дональда Гілла. Мені потрібен певний час, щоб надолужити перебіг подій у війні в Україні, тому поки що утримаюся від розлогих коментарів. Тож одразу переходимо до тижневика Дона і дивимося, що там відбувається.
Куп'янськ. росія повільно просувається у бік Піщаного. Коротке і довге відео про те, як 33-тя бригада зачищає підстанцію на східному боці Ківшарівки. Ураження різних російських цілей в тилу російських позицій на південний схід від Куп'янська.
Пошкоджено українську буксирувану 152-мм гармату.
За 45 км на схід від Куп'янська дрон Lasar's Group атакував контрбатарейний радар. У дрона закінчився боєкомплект, і пошкоджений радар перемістили на 13 км. Дрон без боєприпасів супроводжував машину, доки не прибув інший дрон і не завершив ураження.
Лиман. Ізюм провів перші шість місяців війни під російською окупацією. Тепер до фронту звідти близько 27 км, і місто заздалегідь вирішило захистити вулиці та частину будівель сітками від дронів.
Слов'янськ. російське просування було повільним і зосереджувалося на організаційній межі між XI корпусом і оперативно-тактичним угрупованням Соледар.
російський військовий кидає бомбу в будинок у Никифорівці.
На схід від Сіверська знищено російську вантажівку з боєприпасами. Атаковано українську вантажівку з клітковим захистом.
Євгеній Ніколаєв, командир підрозділу дронів і людина, що стояла за пропагандистським ресурсом Wargonzo, вбитий дроном під час спроби евакуювати росіян, яким узагалі не слід було приходити в Україну.
Костянтинівка. Двадцять місяців тому Україна провела на цій ділянці ротацію підрозділів, і росія цим скористалася, почавши повільне просування до Костянтинівки, яка тоді була за 21 км. росія продовжує це повільне просування.
Танк T-80, що стояв у відкритому полі в безхмарний день, якимось чином був виявлений і атакований.
Ракетний удар по Костянтинівці.
Кілька тижнів тому наземний дрон 100-ї бригади щойно доставив припаси на передову позицію і на зворотному шляху побачив бійців іншої бригади, які намагалися евакуювати свого пораненого на ручному візку. Після зв'язку через гучномовець пораненого бійця пересадили на наземний дрон і доправили в тил.
Інший дрон евакуює пораненого військового і загиблого бійця. Два FPV влучають у наземний дрон по дорозі на передову. На зворотному шляху дрон наїжджає на міну, і пораненого викидає з платформи. Його знову завантажують, і дрон продовжує рух.
У Костянтинівці знищено український наземний дрон. Хоч це й прикро, але значно краще втратити його, аніж пікап із водієм.
Покровськ. На ділянці через Родинське ворог просочується, але диверсантів усе одно вистежують навіть за 7 км і ліквідовують. Одна з причин, чому росія так наполегливо тисне через Гришине до Новоолександрівки та Мирного, полягає в тому, що дерева й будівлі дають прикриття на цьому маршруті.
Український ракетний удар по західній частині Покровська.
Наземні дрони 25-ї повітрянодесантної бригади доставляють припаси, евакуюють поранених, витримують атаки дронів і після пошкоджень повертаються для відновлення.
Дві російські вантажівки перевантажували боєприпаси, коли ракетний удар MLRS влучив у сусідню будівлю. Частина особового складу впала, інші просто розійшлися.
Новопавлівка. На окремих ділянках цього сектору росія просунулася на 1-2 км.
росія обстрілює Новопавлівку.
Гуляйполе. росіяни зосереджують більше сил у районі Гуляйполя і посилили штурми в цьому секторі. У Гуляйполі були знищені танк, бронемашина і два квадроцикли, а також атакована висаджена піхота.
У Новогригорівці велися бої. росіян також атакують на південь від Новогригорівки.
225-й штурмовий полк зупинив російський штурм у Святопетрівці.
92-га бригада евакуює двох поранених військових наземним дроном.
Запоріжжя. Україна зачищає Приморське і продовжує тиснути на південь.
Окуповані території. В Криму уражено три Панцирі, п'ять радарів, а також атаковано пускову установку Іскандера.
Дрон Lasar's Group атакував і пошкодив контрбатарейний радар у Луганську. Екіпаж опустив радар і поїхав. Коли у дрона закінчився боєкомплект, він сів на машину і передавав координати цілі, доки не прибув новий дрон, щоб завершити справу.
У Криму втрати радарів і систем ППО стали настільки великими, що росія розглядає зміну керівництва 31-ї дивізії ППО.
Біля Токмака атаковано два локомотиви у складі поїзда. СБУ також уразила 19 елементів ППО, склад боєприпасів, склади, чотири майстерні з виробництва дронів та інші цілі.
У серпні 2024 року українські сили вели бої біля жіночої виправної колонії № 11 у Малій Локні Курської області.
росія утримувала українських жінок-в'язнів у виправній колонії № 11 у Малій Локні Курської області, доки українське вторгнення не змусило провести евакуацію. Жінок змушували роздягатися й співати російський гімн, вивчати вірші про СРСР і співати пісні часів Другої світової війни. Охоронці застосовували електрошокери й собак, а жінки-охоронниці подекуди були жорстокішими за чоловіків. Їх змушували виконувати фізичні вправи без їжі й не дозволяли сидіти вдень. У колонії також утримували російських ув'язнених і українських чоловіків. Охоронці та адміністрація колонії носили балаклави, щоб приховати обличчя.
Минулого тижня в окупованому Донецьку вибухнув автомобіль, імовірно, з тілом колишнього начальника колонії № 11 всередині.
росія. 155 російських мільярдерів із сукупним статком 696,5 млрд доларів тепер мають більше грошей, ніж решта населення росії, на яку припадає 587 млрд доларів.
Після падіння до 82,10 долара через американсько-ізраїльські удари по Ірану ціна бареля нафти зросла до 96,54 долара.
Український розвідувальний дрон зафіксував як сім ракет Storm Shadow уразили завод електроніки в Брянську, за 110 км від кордону. Супутникові знімки засвідчили серйозні руйнування. Другий за величиною завод мікроелектроніки виробляв компоненти для систем ППО "Панцир" і С-500, а також крилатих ракет "Калібр". Загинули шестеро працівників, ще 42 зазнали поранень. Це була важлива ціль, якій завдали серйозної шкоди. Два тижні тому директор заводу заявив: "Наразі ми є другим за величиною виробником мікроелектроніки в росії. Ви маєте розуміти, що якби ми раптом зникли сьогодні, низка [російських] військових виробів просто перестала б існувати."
Уражено нафтобазу в Тихорецькому районі Краснодарського краю. Також пошкоджено Афіпський нафтопереробний завод.
За останні три тижні сталося шість атак на хімічні підприємства, зокрема удар по хімзаводу "КуйбишевАзот" і повторна атака на АТ "Метафракс".
На Косогорському металургійному заводі сталася пожежа.
429-та бригада уразила п'ять Панцирів у районі Бєлгорода.
Пошкоджено залізничний пором "Славянін" і пором "Авангард".
Україна заявляє, що росія постачає Ірану компоненти для дронів.
Оскільки сусіди росії зупинили залізничне сполучення з нею, Москва надає Калінінграду 65 млн доларів субсидій на морські перевезення.
Інтернет у Москві вимкнений уже понад тиждень з міркувань безпеки. Зросли продажі пейджерів, паперових карт, рацій і стаціонарних телефонних ліній. Втрати бізнесу можуть сягати 12,5 млн доларів на день.
Жителі Москви пристосовуються до нових умов.
Преміальний сервіс таксі в Москві заборонили за відмову передавати силовим структурам дані про пасажирів. Іноземні водії становили 60-70% робочої сили, але тепер їм також заборонено працювати в таксі. Самі автомобілі при цьому не повинні бути російського виробництва, хоча вони коштують дорожче й відповідно приносять менше доходу. У міру того як конкуренція зникає, а монополії підвищують тарифи, пасажири й водії дедалі частіше домовляються про поїздки та ціни через Telegram. Пасажири платять менше, а водії заробляють більше – фактично відтворюється нелегальний ринок таксі 1990-х.
Підрозділ 29155 відповідальний за невдалу спробу перевороту в Чорногорії, убивства та вибухи. Десятки його оперативників вдалося ідентифікувати, бо видані їм паспорти були частиною суцільної числової послідовності. Через ці провали було створено Центр 795 – приватна компанія під прикриттям Калашникова і Ростеха. Йому доручили ширший спектр місій, але замість тисяч співробітників він мав близько 500 агентів. Найчутливіший підрозділ працював із людськими агентами за кордоном і був укомплектований переважно ветеранами підрозділу 29155, чиї провали й призвели до створення Центру 795. Один із таких кураторів подорожував під власним іменем і спілкувався із сербським агентом через Google Translate. ФБР відстежувало ці розмови після отримання судового ордера. У березні 2025 року цього куратора заарештували в Колумбії.
Центр 795 створили наприкінці 2022 року. Уже за кілька місяців західні спецслужби та журналісти мали його організаційні схеми й інші брифінгові матеріали. Один зі співробітників подав на Центр 795 до суду в росії, заявивши про незаконне звільнення, і відкриті судові записи показують, що він виграв справу.
Озброєння. Польська та українська компанії створюють спільне підприємство для виробництва самохідних 155-мм гармат "Богдана". Польська компанія володітиме 51% цього підприємства. Це дасть змогу продавати "Богдану" іншим країнам, чого неможливо зробити зі зброєю, виробленою в Україні. Низька собівартість виробництва забезпечує конкурентну ціну, що може стати вирішальним чинником для частини покупців, які прагнуть замінити гаубиці радянської епохи.
Ще трохи статистики щодо українських наземних дронів: нині їх виробляють десятки компаній, і якщо у 2024 році було виготовлено 2 000 одиниць, то у 2025-му – 15 000. Наземні дрони забезпечують 80% логістики 3-ї штурмової бригади і покривають 90% постачання в районі Покровська. Вони можуть щодня розміновувати 7 000 квадратних метрів, а також мінувати, встановлювати перешкоди й доставляти на позиції засоби РЕБ та спостереження.
Показовий символ майбутнього цієї війни: обидві сторони розробляють наземні дрони для запуску FPV. Це українська система. Також розробляється новий дрон, щоб на одному наземному носії можна було розміщувати більше апаратів.
Україна розробляє, випробовує в умовах війни й модифікує системи озброєння швидше, ніж держави, що працюють у мирних умовах. Цілком можливо, що за 1-2 роки вона матиме лазер, здатний знищувати дрони Shahed, тоді як США, попри всі свої ресурси, імовірно, знадобиться близько п'яти років, щоб розгорнути таку зброю.
Fire Point почала з використання списаних двигунів для ракет Flamingo. Це дозволило пришвидшити початкове виробництво, але недоліком було те, що двигуни були найефективнішими на висоті 6 000-10 000 метрів, тоді як Flamingo мав летіти на висоті 50 метрів. Компанія каже, що тепер завершила розробку власного двигуна, призначеного для польоту на малих висотах. Безпосереднє виробництво двигуна має розпочатися на початку 2027 року. Наразі Fire Point виробляє 80 із 82 деталей для двигунів дронів FP1 і FP2.
Статистика дронів. Було уражено 105 200 російських цілей. Із них 4 200 становили позиції російських дронарів. Такі позиції розташовані ближче до лінії фронту, щоб збільшити дальність роботи, але через це вони більш вразливі й зазнають більших втрат.
росія виробляє 19 000 FPV-дронів на день і створює нові підрозділи дронів. До 1 квітня вона планує мати 101 000 військовослужбовців, які працюватимуть із дронами.
Україна формує взводи, спеціально призначені для перехоплення російських дронів. Завдання розвідки, удару і перехоплення потребують різних навичок, а спеціалізація підвищить ефективність. Їх оснащуватимуть електронними антидроновими рушницями, засобами РЕБ, сіткометами та іншим обладнанням. Команди перехоплення Шахедів уже існують, але нові підрозділи зосередяться на FPV, квадрокоптерах і ударних дронах. російські дронарі вражають українських військових, але їх нелегко виявити, бо вони мінімізують переміщення. Українська логістика страждає значно сильніше, оскільки вона мусить рухатися, а маршрутів для цього небагато.
Еволюція на полі бою. Більшість дронів, які використовувалися на початку війни, були цивільними апаратами, що працювали на частоті 2,4 ГГц для керування дроном і 5,8 ГГц для відеосигналу. російські засоби РЕБ легко їх виявляли й глушили, і Україна могла робити те саме з російськими дронами. Щоб уникнути глушіння, Україна перейшла на нестандартні нижчі частоти, змусивши росіян сканувати ширший спектр для виявлення сигналів і їхнього придушення. Ручні пристрої виявлення для піхоти також довелося розширити за діапазоном.
Також були впроваджені інші методи уникнення глушіння, зокрема перестрибування між частотами, резервні канали зв'язку, навігація й наведення на основі ШІ та оптоволоконні кабелі, які першими почали використовувати росіяни. Для подолання глушіння застосовували сигнали вищої потужності, а спрямовані антени зменшували прийом сигналу з боку ворожих засобів РЕБ.
У цій російській таблиці з ведення війни дронами перелічено апарати з частотами від 230 МГц до 6 000 МГц, або 6,0 ГГц.
росіяни адаптувалися до виявлення і придушення сигналів нижчих частот, тож уже минулого літа Україна почала використовувати передавачі й антени, що працюють на вищих частотах 6,7 або 7,2 ГГц. Частина російського обладнання могла відстежувати ці частоти після оновлення програмного забезпечення, але інші системи просто не здатні працювати в такому діапазоні.
Робота на вищих частотах мала і свої недоліки. Для наднизьких частот використовують антени довжиною 23 або 45 км, а сигнали проходять великі відстані й здатні проникати крізь певні типи рельєфу. Такі сигнали можна передавати навіть підводним човнам. Що вищою стає частота, то меншою є дальність і тим легше рельєф блокує сигнал. Через це між передавачем і приймачем потрібна пряма видимість, а для збільшення дальності потрібні ретранслятори. З іншого боку, на вищих частотах можна передавати більше даних, і там є більше каналів, якими можуть користуватися свої дрони, тоді як ворожі засоби глушіння мусять шукати й перекривати ширший набір частот.
Але радіоелектронна боротьба ніколи не є статичною. Вона постійно еволюціонує, рухається вперед і відступає назад. На кожен засіб протидії знаходиться контрзасіб. росія виявила українські дрони, що працювали на ще вищих частотах 8,5 ГГц, а українські FPV уже використовують частоти 10-12 ГГц зі спрямованими антенами в діапазоні 9,5-12 ГГц. росія мусить не лише адаптувати своє обладнання до цього вищого діапазону, а й і далі відстежувати та глушити частоти низького і середнього діапазонів.
Український відеопередавач FPV на 10-12 ГГц
Передавачі для цих частот дорожчі й потребують більше енергії, а антена на вищих частотах має бути надзвичайно точною. Ціна є важливим чинником у цій війні на виснаження. Випробувальний прилад на 6 ГГц коштує втричі дорожче, ніж прилад на 1,2 ГГц. Високочастотні антени можуть додавати до 350 доларів до вартості дрона.
Підрозділи РЕБ не можуть глушити всі частоти постійно. Хоч вони й поширені, але обмежені дальністю, тому засоби РЕБ треба розгортати вздовж усієї лінії бою, і вони мусять контролювати дедалі ширший спектр частот. Щойно вони виявляють частоту, яку використовує противник, вони можуть спробувати її заглушити, але операція може виявитися безуспішною через спрямовані антени, потужніший передавач дрона, перестрибування частот або цілу низку інших контрзаходів.
Оскільки Україна тепер може працювати в ширшому спектрі частот, вона здатна одночасно використовувати більше дронів у тому самому просторі. Це потребує великої кількості людей і дуже чіткої координації, щоб різні підрозділи не працювали на однакових частотах.
Цю координацію забезпечує система Mission Control, яка об'єднує планування, виконання і звітність для всіх операцій дронів у масштабах усієї країни. Вона відстежує, які саме частоти росія глушить у різних місцях, і дозволяє підрозділам дронів розводити та координувати операції в одному бойовому просторі. Сама система Mission Control є частиною системи управління полем бою DELTA, яка координує сенсори та бойові системи в повітряному, наземному, морському, кібер- і космічному доменах.
Усі дані й планування, що ведуться на рівні батальйону, можуть відстежуватися і на рівні бригади, корпусу та армії. Це дає командирам інформацію на додачу до людських каналів. Вони можуть бачити, які дрони, які тактики і які підрозділи є ефективними, а також масштабувати успіхи й виправляти провали.
Можливість з'єднати дані по всій армії створює ризик для безпеки, і Україна знижує його за принципом найменших привілеїв. Командири бригад можуть бачити лише дані рівня бригади, а командири корпусів – лише дані рівня корпусу. Якщо система команди дронів потрапить до рук ворога, росіяни побачать тільки ті дані, які бачив пілот. Доступу до всієї системи вони не отримають.
Україна щойно додала до системи DELTA радарний інструмент, який дозволяє військовим відстежувати й візуалізувати повітряні загрози у своїй зоні, він може працювати без підключення до інтернету. Наступний модуль, який планують додати до DELTA, буде зосереджений на артилерійських і мінометних підрозділах. Усе це було розроблено на хмарній інфраструктурі, яку створило НАТО, а Альянс надав 40 млн доларів для оснащення України супутниковим комунікаційним обладнанням, захищеними цифровими сервісами та підтримкою для DELTA й інших систем управління.
Україна й надалі шукатиме способи зберегти життєздатність дронових операцій, а росія продовжить адаптуватися і шукати протидію цим розробкам. Україна, зі свого боку, зрештою відповідатиме на російські адаптації. Такі еволюції дають Україні короткі періоди переваги, але системи командування й управління дозволяють їй проходити цикл спостереження, орієнтації, ухвалення рішень і дії (OODA) швидше за росію. росія обрала для своїх військ іншу модель і ніколи не зможе відтворити те, що робить Україна, з таким самим ступенем успіху. Це означає, що цикл OODA України завжди буде коротшим за російський, що дозволяє їй розуміти ситуацію на полі бою і діяти на основі цього розуміння, поки росія ще тільки збирає дані. Це величезна перевага.
Піхота на передовій буде потрібна завжди, але якщо Україна зможе зменшити кількість військових на передньому краї і скоротити час, упродовж якого вони перебувають під ворожим спостереженням і вогнем, то її втрати можна буде суттєво знизити. Саме для цього Україна нарощує використання повітряних і наземних дронів. Вона замінює щільність піхоти на передовій екіпажами дронів у тилу.
Колись обмежувальним чинником було виробництво дронів, але тепер це дедалі менша проблема. У 2023 році Україна виготовила 800 000 дронів. У 2024 році – 2 млн, а у 2025-му – 5 млн, з яких 4,5 млн були FPV-дронами. У 2026 році планують виробити 7 млн. Щораз важливішою проблемою стає нестача людей для пілотування й обслуговування дронів у режимі 24/7. Це одне з питань, яке доведеться вирішувати міністру оборони.
Конструкції дронів змінюються, спектр частот, на яких вони працюють, розширюється, інструменти управління інформацією розвиваються, обсяги виробництва обладнання зростають, а доктрина й тактика еволюціонують відповідно до можливостей і умов поля бою. Майбутні зміни визначатимуть ШІ, антидронові технології та інші чинники. Якщо Україна зможе мінімізувати підставлення своїх військових під удар, вона зменшить власні втрати. Водночас Україна розширює зону ураження і виснажує російську логістику. Доти, доки росія продовжує наступати, вона зазнаватиме великих втрат, а наступати їй доводиться.