Українське тваринництво перебуває на етапі масштабної трансформації. У березні 2026 року набув чинності Закон №4718-IX, який синхронізує ветеринарне законодавство України з нормами Європейського Союзу. Відтепер антибіотики не можна застосовувати як інструмент підвищення продуктивності для стимуляції росту. Їх використання можливе лише за ветеринарними показами.
Впродовж тривалого часу антибіотики сприймалися як доступна «профілактика» у тваринництві. Нова реальність змінює правила гри: виграють ті виробники, які швидше адаптуються до нових вимог.
Це питання має і глобальний масштаб. За оцінками міжнародних досліджень, близько 73% усіх антимікробних препаратів у світі використовуються саме у тваринництві, а їхній загальний обсяг сягає приблизно 76 тис. т на рік. В Україні, за даними FAO, 64% фермерських господарств застосовують антибіотики, найчастіше у молочному скотарстві, свинарстві та птахівництві.
Що новий український закон означає на практиці?
- Для фермерів — сигнал переглянути підходи до здоров’я тварин і більше уваги приділяти годівлі, мікрофлорі та зміцненню імунітету.
- Для споживачів — вищий рівень безпечності тваринницької продукції.
- Для української галузі — можливість інтегруватися в європейський ринок із понад 450 мільйонами споживачів.
Це фундаментальні зміни для індустрії, які підсвітять біотехнологічні кормові рішення — пробіотики, симбіотики, біологічно активні добавки для тварин та інше. Власне, натуральні та водночас ефективні рішення підтримують продуктивність і здоров’я тварин без антибіотиків, відповідаючи нормам нового законодавства. Для розуміння необхідності законодавчих обмежень варто подивитися на природу антибіотиків, які свого часу змінили підхід до лікування.