Відомий історик і дослідник війни Тімоті Снайдер вважає, що Трамп використовує війну з Іраном як інструмент для маніпуляцій довкола американських виборів. Стверджуючи, що веде бойові дії у відповідь на іранське втручання у вибори, він приховує очевидний факт: те саме втручання працювало на його користь і було розслідуване ще за Байдена. Тим часом, повернувшись до влади, Трамп цілеспрямовано знищив інституції, покликані захищати виборчий процес, і відчинив двері для іноземних пропагандистських операцій. Війна – це не відповідь на загрозу демократії, а прикриття для її знищення зсередини, запевняє Тімоті Снайдер.
Брехати – це мистецтво, а Трамп – митець. Але це митець із дедалі меншими здібностями, і тепер він вирішив застосувати своє мистецтво до війни – теми, яка йому подобається, але про яку він нічого не знає, крім того, що вона йому подобається.
Трамп, здається, не знає, яку брехню хоче розповісти. Брехня завжди паразитує на правді в тому сенсі, що, аби сказати неправду, потрібно мати уявлення про те, що є правдою. Але зараз ми перебуваємо в ситуації, коли Трамп знає лише власні задоволення.
Якщо ми приймемо, що нічого не є правдою, то опинимося серед амбітних і справжніх диктаторів, які мають гарні історії та монополію на ЗМІ. Але навіть якщо брехня працює в політиці, правда про світ не зникає: вбиті цивільні залишаються мертвими, збиті літаки розбиваються, дії призводять до непередбачуваних реакцій. Постправдиві фашисти заблукають у просторах невігластва й опиняться в пастці.
Але якщо ми не відвернемося від таких людей у головному питанні – про правду, вони все одно блефуватимуть. Майже незалежно від того, наскільки великою буде катастрофа, вони відновлять свою владу на основі напівправди, яку ми повторювали, звірств, які ми ігнорували, суперечностей, які ми пропускали, виправдань, які ми знаходили для себе.
У цій війні будь-які розмови про "національні інтереси" є таким виправданням. Нічого такого на кону немає.
Є лише особисті інтереси або особисте задоволення. Основна правда полягає в тому, що Трампу подобається те, що він робить. Трамп здавався сп'янілим у дні після викрадення Мадуро. Він, схоже, отримував велике задоволення і відчував, що "йде на хвилі". Звичайно, це магічне мислення. У реальному світі не існує такого поняття, як "йти на хвилі".
Суперечності потрібно називати. П'янке відчуття Трампа базується на одній із них.
Інституції, що діяли у Венесуелі, як розвідувальні, так і військові, будувалися протягом поколінь на засадах, які Трамп і його адміністрація відкидають: що кар'єрні державні службовці мають значення; що уряд працює; що наука говорить правду; що дослідження мають цінність; що вчені-іммігранти виконують цінну роботу; що довгострокове планування працює; і, зрештою, що факти є фактами. Трамп і його люди ніколи не змогли б побудувати такі інституції. Вони можуть лише експлуатувати їхнє існування. І, експлуатуючи їх, послаблюють.
Американська сила використовується для руйнування порядку, який створила Америка. Існує закон війни, і, порушуючи його та висміюючи, ми робимо світ небезпечнішим, а себе в ньому – вразливішими. Постійне вигадування ворогів, яких приємно атакувати, послаблює здатність Сполучених Штатів захищатися від реальних ворогів. Ракети, що запускаються на Близькому Сході з невизначеною метою, не можуть бути використані у важливих конфліктах, таких як війна в Україні. Три американські винищувачі, які збили наші союзники, могли б бути корисними в якийсь момент. (І трохи турбує те, що Кувейт може збити три американські F-15 за один день).
Війна на Близькому Сході створює ризик тероризму у Сполучених Штатах. Але ми закрили відповідні установи й перевели відповідний персонал на роботу в імміграційну службу.
Трамп бреше про цю війну: його брехні не тільки суперечать одна одній, але й суперечать самі собі. Йдеться про ядерну програму, якої не існує? Або про зміну режиму, яку ми не продумали? Або про уявну іранську загрозу виборам?
Трамп стверджував, що він уже знищив ядерну програму Ірану і що зараз він її знищує. Це не просто суперечність. Це створює реальну небезпеку.
Кінцевим результатом цієї війни буде поширення ядерної зброї по всьому світу. Попри те, що CBS News повідомляє своїм глядачам, Іран не має ядерної зброї. Він погодився відмовитися від своєї програми за Обами, а потім Трамп розірвав угоду. Саме країни, які атакують Іран – Ізраїль і США – мають ядерний арсенал. Це підтверджує урок, який росія продемонструвала під час повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році: країни, що мають ядерну зброю, можуть вільно розпочинати агресивні війни. Єдиний висновок, який можуть зробити інші, – це те, що ядерна зброя потрібна для стримування таких атак.
Трамп заявив, що метою війни є водночас надання іранському народу можливості самостійно керувати країною і створення ситуації, в якій чинний режим погодиться на переговори. Це не просто суперечливе твердження. Воно призвело до справжніх звірств.
За кілька тижнів до початку війни Трамп закликав іранський народ повстати. А коли той повстав, режим вбив тисячі, а ймовірно, десятки тисяч людей. Серед них були найвідважніші іранці – люди, які могли б допомогти створити більш гуманну форму правління. Але тепер вони мертві, і з їхньою смертю зменшуються шанси на таку трансформацію.
Трамп також стверджував, що метою цієї війни була реакція на втручання Ірану в американські вибори. Цілком очевидно, що ця заява має на меті виправдати зрив ("федералізацію") виборів у США в листопаді. Все це настільки несказанно передбачувано, що ми всі будемо винні, якщо це спрацює.
Більше про націоналізацію виборів в США: Трамп хоче "націоналізувати" вибори. Штати попереджають про федеральне втручання
Але, щоб цього не сталося, ми маємо починати з простих, невеликих істин, які іноді губляться в бурхливих репортажах про війну та вибори.
Іноземні держави справді намагаються впливати на громадську думку в США під час виборів. росія і Китай постійно проводять операції у соцмережах на користь Дональда Трампа. У 2020 році іранці провели операцію з впливу на вибори. Вона очевидно мала на меті придушити голосування за демократів і сприяти Дональду Трампу. Міністерство юстиції за адміністрації Байдена притягнуло до відповідальності іранців, які порушили американське законодавство, намагаючись забезпечити перемогу Трампа. Немає жодних ознак того, що іранські операції з впливу мали якийсь вплив.
Повернувшись до влади в січні 2025 року, Трамп полегшив проведення іноземних операцій з впливу, ймовірно, тому що знає: він майже завжди є їхнім імовірним бенефіціаром. Державні органи, покликані відстежувати такі операції, були закриті, а дослідники, які їх вивчають, зазнали нападок і втратили фінансування. Його союзники у соцмережах також скасували обмеження, покликані перешкоджати іноземним акторам проводити пропагандистські кампанії всередині США.
І ось ми бачимо низку величезних суперечностей. Ми воюємо з Іраном, каже Трамп, через втручання Ірану у вибори. Але це було на користь Трампа. І за адміністрації Байдена це переслідували. А Трамп, знову перебуваючи на посаді, навмисно полегшив іноземне втручання у вибори. І тепер Трамп стверджує, що іноземне втручання у вибори, яке було на користь Трампа і яке він дозволив, настільки спрямоване проти нього, що він мусить вести війну за кордоном, щоб зупинити це, а потім поширити цю війну аж до американських виборчих урн. Це абсолютно безглуздо.
Імператор голий і стоїть перед дзеркалом, запитуючи, хто найгарніший з усіх. Відповідь може бути несподіваною. Війна може створити можливості для брехуна, але вона також може викрити вбогість брехні. Трамп, здається, думає, що може говорити що завгодно, але насправді він дає своїм опонентам ще більше можливостей для формування коаліцій у всіх сферах, де він так очевидно зраджує всіх заради себе.
Чи йдеться у цій війні про ядерну зброю, зміну режиму чи втручання у вибори? Звісно, ні про що з цього; йдеться про те, щоб почуватися добре і залишатися при владі. Це війна проти правди, але правда може перемогти – якщо знайде друзів.
Джерело