джерело t.me/umerov_rustem Переговірники, орієнтовані на Єрмака, менш зацікавлені в угоді.
Ключовим моментом мирних перемовин стала вимога москви передати частину Донецької області, яка перебуває під контролем Києва, хоча кремль воює не за землю, а за те, щоб підкорити міжнародні звʼязки та суверенітет українців. Україна, росія та США працювали з початку року над ініційованим Америкою компромісом, який передбачав би створення на Донбасі демілітаризованої "вільної економічної зони", можливо, під егідою "Ради миру" Дональда Трампа.
Скоріш за все, такий сценарій не пройде перевірку американським законодавством, особливо якщо вимагатиме фактичного визнання російської окупації. Незрозуміло, чи розуміє це Стів Віткофф, головний переговірник США.
Але, як пишуть журналісти The Economist, розбіжності помітні й у складі української делегації.
"Одне крило, зосереджене навколо пана Буданова, вважає, що інтересам України найкраще служить швидка угода під керівництвом Америки, і побоюється, що вікно можливостей може скоро закритися. Але інше крило, яке, очевидно, все ще перебуває під впливом суперечливого колишнього керівника офісу президента Андрія Єрмака, який пішов у відставку через корупційний скандал, набагато менш зацікавлене у цьому. Зеленський, судячи з усього, балансує між двома групами, водночас маючи власні ідеї", — йдеться у матеріалі.
У статті також вказується, що з початку року Україна та росія поступово наближаються до угоди. Там наголосили, що зустріч у Парижі дала Києву віру, що його інтереси починають чути американські переговірники Віткофф та Кушнер. З'явилися обриси сильнішої угоди про гарантії безпеки, а також змінився склад переговірників: Київ та москва відправили більш прагматичних гравців. Водночас Кирило Буданов, глава офісу президента та колишній керівник розвідки, справив враження як фактичний новий голова української делегації. Одне джерело, близьке до команди України, навіть оцінило шанси на прорив у Женеві як "50 на 50".