Начальник штабу оборони Великої Британії, маршал авіації сер Річард Найтон та начальник штабу оборони Німеччини, генерал Карстен Бройер оприлюднили власні "моральні" аргументи для громадян обох країн на користь переозброєння, щоб підготуватися до війни з росією. У колонці в британській The Guardian вони пишуть: "Переозброєння – це не войовничість, а відповідальна дія держав, які прагнуть захистити своїх громадян і зберегти мир. Сила стримує агресію. Слабкість її провокує".
Наша безпека наразі більш непевна, ніж упродовж останніх десятиліть. Але завдяки спільним зусиллям і демонстрації сили Велика Британія, Німеччина та решта Європи можуть зберегти мир.
Сьогодні ми пишемо не лише як військові керівники двох країн Європи з найбільшими оборонними бюджетами, а як голоси Європи, яка зараз має зіткнутися з неприємною правдою про свою безпеку. На початку нашої кар'єри Європа виходила з тіні Холодної війни. Уряди всіх політичних кольорів вирішили скористатися так званими "дивідендами миру" – інвестувати у державні послуги та скоротити видатки на оборону. На той час це було зрозумілим вибором. Тепер очевидно, що загрози, з якими ми стикаємося, вимагають кардинальних змін у підходах до оборони та безпеки. Європейські лідери разом із військовими та цивільними посадовцями щойно обговорили необхідні кроки на щорічній Мюнхенській безпековій конференції.
Як військові керівники, ми щодня бачимо у розвідданих та відкритих джерелах, як військова присутність росії помітно змістилася на захід. Її збройні сили переозброюються та навчаються на війні в Україні, реорганізуються так, що може зрости ризик конфлікту з країнами НАТО. Це реальність, до якої ми маємо бути готовими. Ми не можемо залишатися самозаспокоєними. Нарощування військової потужності москви у поєднанні з її готовністю вести війну на нашому континенті, про що болісно свідчить ситуація в Україні, становить підвищений ризик, який вимагає нашої колективної уваги.
На саміті в Гаазі торік лідери НАТО зобов'язалися до 2035 року витрачати 5% ВВП на оборону та безпеку. Це відображає нашу нову реальність у сфері безпеки і вимагає від усіх членів Північноатлантичного альянсу ухвалення важких рішень та визначення пріоритетів у сфері державних витрат.
Як глави оборонних відомств двох найбільших європейських гарантів безпеки, ми маємо обов'язок пояснити, що стоїть на кону, щоб люди могли зрозуміти, чому наші уряди взяли на себе зобов'язання щодо найбільшого тривалого збільшення видатків на оборону з часів закінчення Холодної війни. Саме тому важливо, щоб ми інформували про загрозу. Громадяни повинні розуміти, які складні рішення доводиться ухвалювати урядам для посилення стримування.
Історія вчить нас, що стримування не діє, коли супротивники бачать розбрат і слабкість. Якщо росія сприймає Європу так, вона може наважитися поширити свою агресію за межі України. Ми знаємо, що наміри москви виходять за межі поточного конфлікту. Але добра новина полягає в тому, що Європа є потужною. НАТО є найуспішнішим військовим альянсом в історії, і сьогодні його військова міць є неперевершеною. Ми маємо сучасні можливості на суші, на морі, у повітрі, у кіберпросторі та у сфері ядерного стримування. І ми вже давно адаптуємося до нової реальності безпеки: через формування нової моделі європейської безпеки, що базується на взаємодії, готовності та співпраці.
Це починається з поглиблення співпраці між Великою Британією та Німеччиною. Наша історична угода Trinity House 2024 року відкриває шлях до безпрецедентної співпраці, яка принесе користь як нашій безпеці, так й економіці.
Бойова готовність має означати сильну європейську оборонну промисловість. Україна показує нам, що промислова база є ключовою для підтримки і, зрештою, перемоги у будь-якій великій війні. Збільшення витрат на оборону в наших країнах доводить, що ми ставимося до цього серйозно, адже ми не можемо стримувати, якщо не можемо виробляти. Наша промисловість має бути здатною до стабільного виробництва – виготовлення боєприпасів, систем і платформ, необхідних нашим збройним силам, темпами, яких вимагають сучасні конфлікти.
Велика Британія будує щонайменше шість заводів із виробництва боєприпасів, що забезпечить постійну готовність до підтримання їхніх запасів. Німеччина на постійній основі розгортає бойову бригаду на східному фланзі та внесла зміни до своєї Конституції, щоб забезпечити майже необмежене фінансування оборони. Розпочато закупівлю кількох тисяч броньованих машин; паралельно розширюються промислові потужності.
Крім того, ініціатива Європейського Союзу "Безпека для Європи" (Safe) передбачає 150 млрд євро на зміцнення оборонної промислової бази Європи.
Ця ініціатива має моральний вимір. Переозброєння – це не войовничість, а відповідальна дія держав, які прагнуть захистити своїх громадян і зберегти мир. Сила стримує агресію. Слабкість її провокує.
Нарешті, складність загроз вимагає підходу, що охоплює все суспільство, та чесної загальноєвропейської дискусії з громадськістю про те, що оборона не може бути прерогативою лише військовослужбовців. Це завдання кожного з нас.
Оборона, що охоплює все суспільство, вимагає стійкої інфраструктури, досліджень і розробок у сфері високих технологій з боку приватного сектору, а також національних інституцій, готових функціонувати в умовах зростаючих загроз. Шлях, що лежить попереду, вимагає мужності та чесної розмови з нашими громадянами. Безпека Європи є нашою спільною відповідальністю, і ми маємо намір виконувати її разом.
Коли Європа діє спільно, ми – грізна сила. І ми діємо спільно, це не лише Велика Британія та Німеччина.
Уряди Британії та Німеччини під тиском через збільшення оборонних видатків
The Guardian, де військові лідери Британії та Німеччини опублікували свою колонку, наголошує: дебати про європейську безпеку, майже через чотири роки після повномасштабного вторгнення путіна в Україну та на тлі зростаючої невизначеності щодо обсягу підтримки США для НАТО після повернення Дональда Трампа до Білого дому, відбуваються в той час, коли уряди Німеччини та Великої Британії прагнуть збалансувати видатки після періоду інвестування так званих "дивідендів миру" в державні послуги.
Видання нагадує, що лідери НАТО на минулорічному саміті в Гаазі зобов'язалися до 2035 року витрачати 5% ВВП на оборону та безпеку.
Згідно з дослідженнями, зазначає The Guardian, такий крок сприятиме зростанню британської економіки в короткостроковій перспективі, але у лівому крилі Лейбористської партії все ще існує опозиція до збільшення витрат на оборону за рахунок видатків на охорону здоров'я та боротьбу з бідністю. Ця дискусія ще більш поляризована в Німеччині, де опозицію до збільшення витрат на оборону висловлює ліве крило політичного спектру і, певною мірою, ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини".
The Guardian наголошує, що виборці у Великій Британії та Німеччині виявляють відчутне небажання приймати економічні труднощі в обмін на переозброєння, навіть попри те, що більшість у обох країнах вважає: у найближчі п'ять років спалах Третьої світової війни є імовірнішим, ніж те, що цього не станеться.
У Великій Британії опитування, проведене цього місяця компанією YouGov, показало, що меншість респондентів підтримує підвищення податків (25%) або скорочення витрат (24%) для фінансування збільшення видатків на збройні сили, зокрема серед тих, хто вважає, що нарощування військової потужності Сполученого Королівства є вкрай важливим.
Згідно з опитуванням, проведеним цього місяця для Politico, німецькі та французькі виборці також менш схильні, ніж торік, підтримувати збільшення оборонних бюджетів, якщо це вимагатиме компромісів з іншими інвестиціями.
Попри налаштованість виборців, лідери країн наголошують на важливості інвестицій в оборонну промисловість та збільшення видатків на оборону.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив у вихідні, що країна має нагальну потребу в тісніших оборонних відносинах з Європою, що охоплюють закупівлі та виробництво, щоби Британія була у центрі потужнішої європейської оборонної структури.
Під час свого виступу у перший день конференції в Мюнхені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц окреслив загрозу, яку росія становить для Європи, попередивши, що "свобода більше не може вважатися сама собою зрозумілою". "Вона перебуває під загрозою. Нам потрібно буде проявити твердість і рішучість, щоб відстояти цю свободу", – заявив він.
Мерц також повідомив, що провів попередні переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо можливості приєднання до французької ядерної парасольки, підкресливши свій заклик до Європи розробити сильнішу самостійну стратегію безпеки.
Джерела: Колонка керівників оборонних відомств Німеччини та Британії та стаття The Guardian