Науковий співробітник Туранського дослідницького центру та професор міжнародних відносин Європейського університету в Тбілісі Еміль Авдаліані переконує, що США набирають вагу на Південному Кавказі й витісняють звідти росію. Він вважає, що США через Вірменію та Азербайджан намагаються суходолом відрізати Іран від "зовнішнього" світу. Єдина проблема: Джей Ді Венс пообіцяв, що Вірменія зможе купувати графічні процесори NVIDIA. З огляду на те, що росія багато речей імпортує, зокрема через Вірменію, такі чипи можуть легко потрапити до рук агресора.
Візит віцепрезидента Венса до Вірменії та Азербайджану 9–11 лютого 2026 року свідчить про зміну балансу сил у регіоні не на користь росії. Це був перший візит такого високого рівня з боку США до Вірменії. Поїздка підкреслила дві речі: байдужість Вашигтона до заявлених росією зон впливу та слабкість кремля. Вона також показала: хоча адміністрація Трампа прагне поліпшити відносини з росією, США не бояться входити в регіон, який кремль любить називати своїм "близьким зарубіжжям".
Візит віцепрезидента спричинив гірку реакцію російської державної газети "Коммерсант". "Є розчарування, фрустрація і відчуття безпорадності. Адже саме в цьому регіоні позиції росії за останні роки помітно погіршилися. Основна причина очевидна: надмірна заклопотаність українським конфліктом зв'язує руки в усіх інших сферах", – написала газета про приїзд Венса на Південний Кавказ.
Не слід переоцінювати амбіції США. Вони не планують військової присутності в регіоні. Цілі є скоріш економічними, ніж геополітичними, хоча, як добре знає росія, одне може призвести до іншого.
США прагнуть розширити свою присутність у традиційних для росії регіонах впливу. Вони просуваються в таких сферах, як мирне ядерне співробітництво. Передусім Вірменія та США підписали так звану Угоду 123 про ядерне співробітництво, яка передбачає або заміну радянської атомної електростанції "Мецамор", або будівництво модульних реакторів на додачу до Мецаморської АЕС – технології, у якій США є світовим лідером. Вашингтон відкрив шлях до інвестицій у цю сферу обсягом до 9 млрд доларів.
Рішення уряду Вірменії стало ударом по позиціях "Росатома". Ядерна сфера була дним із ключових інструментів проєкції сили росії на пострадянському просторі. Державна компанія "Росатом" підписала низку угод з країнами Центральної Азії, Близького Сходу та Африки. Компанія має глобальні амбіції та активно бореться за контракт з Вірменією.
Єреван усе ще може знайти баланс між москвою і Вашингтоном. Очікується, що Вірменія підпише окрему угоду з російською компанією принаймні щодо частини своєї ядерної інфраструктури – про це йшлося на зустрічі російських і вірменських чиновників на початку лютого.
В іншій угоді з Вашингтоном Вірменія також зобов'язалася придбати безпілотники V-BAT американського виробництва на суму 11 млн доларів. Обидві сторони домовилися розширити співпрацю в галузі штучного інтелекту та інновацій у сфері напівпровідників. Віцепрезидент США заявив, що Вірменія зможе купувати графічні процесори NVIDIA.
Наступна зупинка – Азербайджан, де Венс підписав Хартію про стратегічне партнерство між двома країнами. Двосторонні переговори стосувалися партнерства в нафтогазовій галузі та постачання електроенергії через "Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання" (TRIPP) – орендований США транспортний коридор, який має на меті з'єднати Туреччину з Каспійським морем. Це стало підсумком інтенсивних дискусій між Баку і Вашингтоном щодо військової безпеки та торгівлі.
Шлях Трампа до міжнародного миру та процвітання (TRIPP)
США усвідомлюють, що Вірменія та Азербайджан утворюють суцільний фланг на північному кордоні Ірану. У період напружених відносин між Сполученими Штатами та Ісламською Республікою союз Вірменії та Азербайджану з Вашингтоном може стати додатковим чинником тиску на Тегеран: аналітики OSINT зафіксували понад 20 великих військово-транспортних літаків США, які прилітали до цих двох країн у період до 9 лютого.
"Шлях Трампа" є ще одним викликом для Ірану. Тегеран прагне зберегти коридор Арас у робочому стані: цей маршрут огинає Вірменію з півдня і дозволяє Азербайджану з'єднатися зі своїм ексклавом Нахічевань. Якщо "Шлях Трампа" буде реалізовано у запропонованому вигляді, Іран втратить доходи від транзиту і, що важливіше, потужний геополітичний інструмент у відносинах з Азербайджаном, адже він зможе перекривати транзит, якщо захоче. Візит Венса став додатковим сигналом того, що Вашингтон серйозно ставиться до цього проєкту, хоча обговорення "Шляху Трампа" було менш активним, ніж багато хто очікував.
Більше уваги було приділено наближенню Вірменії та Азербайджану до остаточного підписання всеосяжної мирної угоди – логічного кроку після саміту, який відбувся у Вашингтоні в серпні. Тут американська сторона також стала ключовим учасником мирного процесу, відсунувши на другий план росію. Вашингтон став пріоритетним гравцем, враховуючи, що і Вірменія, і Азербайджан мають серйозні претензії до політики кремля, а зусилля з нормалізації відносин останнім часом сповільнюються.
росія намагається знайти відповідь. До початку другого терміну Дональда Трампа взаємодія США з Південним Кавказом була зосереджена на просуванні демократії і прав людини та, певною мірою, на геополітичному значенні регіону. росія реагувала, намагаючись зірвати ініціативи Вашингтона за допомогою військових дій – наприклад, вторгненням у Грузію у 2008 році.
Під час другого терміну Трампа формується тонший підхід. Він значною мірою базується на транзакційному принципі. Його супроводжують інвестиції США у важливі галузі та прямий політичний діалог.
Звісно, щоб мати комплексну стратегію щодо Південного Кавказу, США потрібно буде залучити до співпраці і Грузію після замороження відносин у результаті виборів 2024 року, які адміністрація Байдена різко критикувала. Примітно, що Венс поспілкувався з грузинськими чиновниками під час церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор у Мілані. Урядуща партія заявила, що короткі переговори були позитивними.
Проте наразі головний висновок очевидний. США набирають силу на Південному Кавказі, а росія намагається знайти відповідь.
Джерело: CEPA