Британська газета The Times стверджує, що адміністрація Трампа офіційно зробила підтримку європейських правопопулістських рухів частиною своєї зовнішньої політики. Стратегія національної безпеки США тепер описує центристські уряди ЄС у термінах, які раніше застосовувалися до СРСР, закликаючи до підтримки "суверенних" сил та розвалу Європейського Союзу. Європейські посадовці занепокоєні, що можуть зіткнутися з політичним втручанням на кшталт холодної війни одразу з двох боків – росії на сході та США на заході. А з огляду на стрічку X Маска та колонки в медіа кампанія, спрямована на розвал ЄС, уже почалася.
Вечірки з росіянами та різка критика центристських урядів можуть перерости у втручання в стилі холодної війни на всьому континенті, пише британська газета The Times.
На віддалених схилах гір за 50 миль на схід від Риму, монастир Трісульті стоїть мов пам'ятник складності створення європейської версії руху "Зробимо Америку знову великою".
Саме в цьому 700-річному картезіанському монастирі на горі Ротонарія Стів Беннон, ідеолог "Америка понад усе" та колишній головний стратег президента Трампа, намагався створити "школу гладіаторів" для національно-консервативних борців у культурних війнах з усієї Європи. Академія юдео-християнського Заходу, як її називали, незабаром загрузла в судових позовах і спробах виселення з боку італійського міністерства культури.
Проте зараз основна ідея "розвитку опору" уявній ліберальній гегемонії в Європі офіційно стала одним із стовпів американської зовнішньої політики.
Стратегія національної безпеки США описує європейські центристські уряди в термінах, які попередні адміністрації зазвичай застосовували до СРСР та східного блоку: Європейський Союз у "підриває політичну свободу та суверенітет", опозиційні рухи "придушуються", свобода слова "цензурується", а національна ідентичність "знищується".
Повідомлення свідчать, вважає The Times, що довша "внутрішня" версія документа включає цілі розвалити ЄС та підтримати "партії, рухи та інтелектуальні й культурні постаті, які прагнуть суверенітету та збереження/відновлення традиційного європейського способу життя".
Все це змусило деяких європейських посадовців задуматися, чи не доведеться їхнім країнам зіткнутися з кампаніями політичної підривної діяльності на кшталт часів холодної війни відразу на двох фронтах: з росією на сході та США на заході.
Як зазначає The Times, одним яскравим прикладом цього явища є поїздка до США цього тижня делегації з близько 20 депутатів та функціонерів радикально правої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD). Їх очолює Маркус Фронмайєр, речник AfD із зовнішньополітичних питань, який також підтримує добрі стосунки з Москвою і колись був описаний у "злитому" стратегічному документі Кремля як такий, що перебуває "під [нашим] абсолютним контролем".
У п'ятницю 34-річний Фронмайєр, який заперечує звинувачення у тому, що перебуває під російським впливом, буде почесним гостем на гала-вечері клубу молодих республіканців у Нью-Йорку, де йому вручать нагороду пам'яті Аллена Даллеса, завзятого борця холодної війни та засновника-директора ЦРУ.
Маркус Фронмайєр (у центрі) з іншими членами AfD у січні, фото REUTERS
У Вашингтоні він та його колега-депутат від AfD Анна Ратерт мали зустрітися з конгресменкою-республіканкою Анною Пауліною Луною, палкою союзницею Трампа, яка запросила російського посла на свій різдвяний прийом у середу.
Минулого місяця Луна також прийняла Наомі Зайбт, молоду знаменитість соціальних мереж з німецьких ультраправих, і запропонувала допомогти їй отримати політичний притулок у США.
"Необхідно розширювати міжнародну співпрацю між консервативними силами в Північній Америці та Європі", – заявив Фронмайєр. – В ідеалі ми встановимо фіксовані формати для діалогу та спільні стратегії для таких речей, як публічні комунікації та розробка політичних ініціатив".
Вирішальним питанням буде те, зазначає The Times, наскільки далеко адміністрація Трампа готова зайти в цьому підході: чи обмежиться вона налагодженням зв'язків та гучними словами похвали й осуду, чи може сягнути за більш вагомими інструментами, починаючи від торговельної політики до методів політичного втручання, які Даллес запровадив у ЦРУ.
Один добре поінформований член аналітичного центру у Вашингтоні припустив, що стратегія вступає в нову фазу після того, як різкі напади, такі як лютнева промова віце-президента Джей Ді Венса в Мюнхені, були визнані недостатньо ефективними. "Це буде процес навчання та ітерації", – пояснив аналітик.
Американські праві вказують, що європейські ліві центристи мають давню традицію надсилати активістів для підтримки виборчих кампаній Демократичної партії в США, тож Трамп та республіканці вважають, що просто відповідають на втручання тією ж монетою. Вони також заявили, що великі західноєвропейські країни, такі як Британія та Німеччина, зазнають особливого тиску через відчуття, що вони поділяють глибокі історичні "спільні зв'язки та спільні цінності" зі США.
"Не думаю, що можна зрозуміти, наскільки американська прихильність до Європи керується почуттями. Це не стосується Фінляндії, Естонії чи Північної Македонії", – пояснив представник аналітичного центру.
Один аналітик у Берліні зазначив, що ФБР нещодавно втрутилося в розслідування справи про корупцію на 100 мільярдів доларів в українському уряді, і припустив, що це може бути провісником того, що чекає на решту Європи.
Проте віцепрезидент Американської ради зовнішньої політики, консервативного аналітичного центру у Вашингтоні Ілан Берман зазначив, що не очікує жодної драматичної ескалації. "Найближчим часом ми говоримо про риторику та налагодження зв'язків", – заявив він. Втім, на його думку, можна очікувати ширшого ефекту стримування, і це, ймовірно, вплине на військове співробітництво та економічне партнерство. Він не передбачає каральних дій з боку Вашингтона, але очевидно, вважає Берман, що Білий дім, швидше за все, буде більш відсторонений щодо країн, які бачать або тлумачать західні цінності по-іншому.
The Times переконана, що створити еквівалент MAGA в Європі буде непросто, не в останню чергу тому, що різні правопопулістські рухи ЄС мають конкуруючі інтереси та погляди на багато питань, навіть якщо вони, як правило, поділяють діагноз проблем свого континенту, викладений у стратегії національної безпеки США.
Ці тертя проявилися два тижні тому на саміті у східному польському місті Люблін, який спочатку рекламували як горнило для європейського аналога MAGA, з італійською прем'єр-міністеркою Джорджією Мелоні як зірковою гостею.
Зрештою молодіжний конгрес руху Європейських консерваторів та реформістів так і не дотягнув до цих амбіцій. За словами учасників, Мелоні обмежилася відеозверненням, а склад доповідачів виявився суто польським, звівши подію до свята опозиційної партії "Право і справедливість".
Втім, на думку The Times, зв'язки між MAGA та AfD можуть бути більш показовими. Німецькі праві розвинули мережу контактів з республіканцями з 2022 року, коли депутат Ян Венцель Шмідт та його союзники почали налагоджувати контакти в Конгресі та організували поїздку до маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, який є головною приватною резиденцією Трампа.
34-річний Венцель Шмідт, який мав приєднатися до Фронмайєра в США цього тижня, сказав, що не бачить шансів на "єдиний масовий рух" у Європі подібно до MAGA, а натомість шукає "об'єднання національних сил, які поділяють схожі цілі".
Його кампанія налагодження зв'язків дала результат на Мюнхенській безпековій конференції в лютому, коли Венс відмовився зустрічатися з Олафом Шольцем, тодішнім канцлером Німеччини, і натомість попрямував до кандидатки від AfD Аліси Вайдель.
Аліса Вайдель має надії стати канцлеркою Німеччини © EPA / Filip Singer / ANP
Відтоді Венс та інші високопоставлені особи уряду США неодноразово критикували німецький істеблішмент з таких питань, як свобода слова, економічна стратегія та імміграція, навіть коли сам Трамп та деякі з його інших соратників хвалили Берлін за швидке збільшення військових витрат. Незрозуміло, зауважує The Times, чи дійсно допоможе справі AfD більш агресивний крок з боку Вашингтона, що виходить за межі балаканини.
Фронмайєр сказав, що не хоче бачити, як США використовують "інструменти тиску", щоб допомогти його партії. Однак він додав: "США мають повне право зміцнювати своїх надійних партнерів своїми ресурсами. І ці партнери – вже не уряди під керівництвом Мерца чи Макрона, а політичні сили, які хочуть підтримувати Захід як ідею".
Джерело: The Times