Європейська редакція Politico вважає, що після переговорів у Женеві Володимир Зеленський має важкий вибір між невигідною мирною угодою Трампа та надією на європейську підтримку. Проте Європа, попри гучні заяви про підтримку України, досі не спромоглася навіть використати заморожені російські активи для допомоги Києву. Питання залишається відкритим: чи зможуть європейські союзники замінити американську підтримку, якщо вони не готові ні воювати, ні надавати достатню військову допомогу?
Незважаючи на святкування "значного прогресу" в переговорах у Женеві, європейські країни все ще занадто слабкі або занадто боязкі, щоб врятувати Україну, навіть за допомогою позики за рахунок заморожених російських активів, пише європейська редакція Politico.
Європейські чиновники привітали себе після того, як перемовини в Женеві показали, що Дональд Трамп вислухає їхні занепокоєння щодо нав'язування Україні невигідної мирної угоди. "Хоча робота ще не завершена, тепер є міцна основа для просування вперед", – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, вітаючи "значний прогрес", досягнутий завдяки "сильній європейській присутності" на переговорах.
Безумовно, зауважує Politico, це був "прогрес" для провідних радників ЄС і Великої Британії, яких запросили взяти участь у недільній зустрічі в Швейцарії після того, як їх проігнорували з оригінальним 28-пунктним планом США. Цей план, на думку європейців, був настільки упередженим, що підштовхнув би росію до подальших атак.
Втім, наголошує видання, святкування швидко зіткнулися з реальністю. У понеділок кремль відхилив контрпропозицію Європи щодо припинення війни, а старший радник президента росії з питань зовнішньої політики заявив, що вона "конструктивно нам зовсім не підходить".
Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок ввечері, що американські та українські чиновники домовилися про скорочений текст, який враховує деякі занепокоєння Києва, хоча "чутливі" питання все ще залишаються для обговорення з Трампом. За словами високопоставленого американського посадовця, у вівторок міністр армії США Ден Дрісколл зустрічається з російськими чиновниками в Абу-Дабі, щоб обговорити мирну угоду.
Зараз для України, на думку Politico, існує ризик, що путін розверне американського президента до своєї початкової позиції: 28-пунктної угоди про припинення вогню, яка викликала бурхливу реакцію серед посадовців у Брюсселі. Цей план змушуватиме Київ віддати москві великі території, відмовитися від вступу до НАТО і скоротити чисельність армії з майже 1 мільйона до 600 000 військовослужбовців.
Якщо це станеться, наголошує видання, Зеленський опиниться перед важким вибором: або прийняти підготовлену Трампом і путіним пропозицію, або ризикнути майбутнім своєї країни в надії, що одного дня він отримає достатню допомогу від своїх європейських друзів.
Це ті самі друзі, зауважує Politico, які після майже чотирьох років війни не надсилають йому свої війська, не надають зброю, яку він просить, і навіть не конфіскують заморожені російські активи з їхніх банків, щоб допомогти йому самому закупити необхідні ресурси.
Небажання битися
На думку деяких американських республіканців, європейці, які виступають проти угоди Трампа та компромісів, яких вона вимагатиме, обманюють себе. "А яка альтернатива?" – запитує голова організації Republicans Overseas у Великій Британії Грег Свенсон.
"Можна говорити красиві слова, можна відвідувати всі ці дипломатичні зустрічі і можна відправляти всіх своїх найкращих людей до Женеви, але єдиний спосіб перемогти путіна – це воювати, і ніхто з них не готовий цього робити, – сказав Свенсон Politico. – Тож це все лише слова. Все звучить чудово, коли ви говорите про демократію і захист України, але вони просто не готові цього робити".
Втім, як зауважує видання, європейські політики та посадовці не погоджуються із цим, вказуючи на величезні суми грошей та зброю, які їхні уряди надіслали до Києва з початку, а також на економічні виклики, пов'язані зі скороченням торгівлі з росією, особливо імпортом викопного палива.
Відтоді, як США відмовилися від своєї підтримки, Європа помітно активізувалася, щоб заповнити цю прогалину.
Politico зазначає, що первинна пропозиція Трампа викликала паніку серед посадовців і дипломатів у Брюсселі та за його межами, оскільки вони знали, що Зеленський не може розраховувати на те, що Європа самостійно зробить достатньо для допомоги Україні.
Видання нагадує, що місяць тому лідери ЄС зібралися на саміті в Брюсселі та з оптимізмом прогнозували, що вони досягнуть історичної угоди про використання 140 мільярдів євро заморожених російських активів як "репараційного кредиту". Цей крок необхідний, щоб забезпечити Києву фінансову стабільність принаймні на найближчі два роки. Проте через несподівані заперечення з боку Бельгії цей план провалився, що стало серйозною дипломатичною та політичною помилкою.
Жодного прориву в питанні активів
Зараз активно проходять переговори між посадовцями Європейської комісії та урядами країн ЄС, особливо Бельгії. Втім, за словами кількох посадовців, прориву поки що не відбулося.
Деякі дипломати сподіваються, що тиск з боку Трампа змусить Бельгію та інші країни ЄС, які мають застереження щодо плану використання заморожених активів, приєднатися до нього. Однією з ідей, яка не була відкинута, є використання частини активів разом із спільними облігаціями Євросоюзу або потенційними прямими фінансовими внесками від урядів країн ЄС.
Однак деякі дипломати ЄС побоюються, що вся ідея репараційного кредиту Україні з використанням заморожених активів розвалиться, якщо остаточний "мирний план" міститиме посилання на використання цих самих коштів.
Як нагадує Politico, початковий план передбачав використання активів для інвестицій в Україну, причому половина виручки мала надходити до США, що європейці визнали "скандальним". Але після скасування санкцій проти росії Euroclear – бельгійський фінансовий депозитарій, що зберігає заморожені активи – може бути змушений переказати гроші назад до москви.
Це може змусити платників податків Євросоюзу повернути гроші, що, ймовірно, стане важким тягарем для урядів ЄС, які найближчими тижнями розглядатимуть можливість підтримки ідеї надання позики.
Крім того, є питання збереження миру. Раніше цього року президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер очолили зусилля з мобілізації підтримки для міжнародних миротворчих сил з країн-добровольців, які б утворили "коаліцію охочих". Роком раніше Макрон навіть висунув ідею розміщення військ ще до закінчення конфлікту.
Він більше про це не говорить, зауважує Politico.
Про те, наскільки складною буде будь-яка розмова у Франції про відправку військ до України, свідчить палкий заклик нового головнокомандувача французьких збройних сил Фаб'єна Мандона. Він закликав мерів міст підготувати громадян до можливої війни з росією. За інформацією Politico, його слова викликали бурхливу реакцію і засудження з боку основних політичних партій. Мандон попередив, що якщо Франція "не готова прийняти втрату своїх дітей, економічні страждання через те, що пріоритет буде надано оборонному виробництву, то ми опинимося в небезпеці". Макрон спробував заспокоїти суперечки і заявив, що слова Мандона були вирвані з контексту.
У Німеччині міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін "вже робить особливий внесок у східний фланг", розмістивши в Литві боєздатну бригаду. "Весь Балтійський регіон є ключовою територією, на якій зосередиться Бундесвер. Я вважаю, що це також є достатньою і далекосяжною підтримкою для України", – заявив він.
Українці хотіли б більш глибокого залучення на своїй території, але західноєвропейці побоюються великих втрат, пов'язаних з відправкою військ на передову.
"Принаймні Трамп чесний у цьому питанні, – каже Свенсон. – Ми могли б перемогти росію. Я думаю, ми перемогли б їх швидко, за умови, що не було б ядерної зброї. Ми перемогли б росію, але загинуло б багато людей".
Джерело: Politico