Фото: Reuters Науковці наголошують, що екстремальні погодні явища значною мірою посилені глобальним потеплінням.
Цього літа Європа зазнала економічних втрат щонайменше на 43 млрд євро через спеку, посухи та повені. Науковці попереджають, що наслідки кліматичних катастроф у майбутньому лише посилюватимуться.
Про це повідомляє The Guardian.
За оцінками економістів, удар від цьогорічного літа склав 0,26% ВВП ЄС у 2024 році. Якщо тенденція збережеться, то до 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро.
Найвідчутніші втрати зафіксовані у країнах Середземномор’я — на Кіпрі, у Греції, Мальті та Болгарії, де короткострокові економічні збитки перевищили 1% доданої вартості. За ними йдуть Іспанія, Італія та Португалія.
Дослідники з Університету Мангейма та Європейського центробанку підкреслюють, що навіть ці цифри є консервативними, адже не враховують рекордні лісові пожежі на півдні Європи та сукупний вплив кількох катастроф одночасно.
Науковці наголошують, що екстремальні погодні явища значною мірою посилені глобальним потеплінням. Зокрема, ймовірність умов для пожеж зросла у 40 разів в Іспанії та Португалії, а в Греції та Туреччині — у 10 разів.
"Справжні витрати екстремальної погоди проявляються поступово, оскільки такі події впливають на життя і доходи через широкий спектр каналів", — пояснює економістка Університету Мангейма Сехріш Усман.
Дослідження враховує не лише прямі, а й непрямі наслідки: скорочення робочих годин через спеку, зупинки транспорту під час повеней, перебої у виробництві через зруйновані ланцюжки постачань.
Економіст Нацбанку Бельгії Герт Бейненс нагадує, що подібні "приховані" втрати часто недооцінюються: "Ігнорування таких ефектів може занижувати загальні збитки до 30%".
2025 рік уже встановив кліматичний рекорд: у Західній Європі зафіксовано найспекотніший червень в історії спостережень. За даними агентства Copernicus, середня температура перевищила норму 1991–2020 років майже на 3°C.