Фото: vu.ua План передбачає створення контингенту чисельністю від 10 000 до 40 000 військовослужбовців з країн ЄС та Великої Британії, який може бути розгорнутий лише після досягнення домовленості про припинення вогню з росією.
Європейські лідери, зокрема Франція та Велика Британія, планують створити миротворчу коаліцію для розгортання в Україні, однак ініціатива поки що залишається переважно символічною і має низку серйозних обмежень.
Про це пише Foreign Policy.
План передбачає створення контингенту чисельністю від 10 000 до 40 000 військовослужбовців з країн ЄС та Великої Британії, який може бути розгорнутий лише після досягнення домовленості про припинення вогню з росією. Основними рушіями ідеї виступають Париж і Лондон: Велика Британія прагне відновити свій вплив у Європі після Brexit, а Франція — втілює концепцію "стратегічної автономії". Також ЄС загалом прагне відігравати активнішу роль у мирному врегулюванні, зважаючи на домінування США в переговорах.
Однак низка факторів ставить під сумнів реальну реалізацію ініціативи. По-перше, зібрати навіть мінімальний склад у 10 тисяч військових складно — ключові країни НАТО, такі як Німеччина, Італія, Іспанія та Польща, не готові долучитися. По-друге, Європа не має достатніх логістичних, транспортних і інфраструктурних ресурсів для підтримки великої операції без участі США. Крім того, країни не бажають наражати свої війська на ризик, розміщуючи їх поблизу лінії фронту, і не мають достатніх резервів для тривалої ротації.
Внутрішньополітичні чинники також відіграють роль. Хоча 58% британців підтримують участь армії в миротворчих місіях, у Франції — попри загальну підтримку ідеї — більшість не готова до відправки військових у зону потенційного конфлікту. Більше того, 73% французів не вважають США надійним союзником.
Критики називають ініціативу "політичним театром", зазначаючи, що навіть пропозиція про 64 000 миротворців є нереалістичною — для забезпечення такої чисельності потрібно понад чверть мільйона осіб. Країни Балтії та Скандинавії виступають проти переміщення сил НАТО з їхніх територій в Україну, вважаючи це критичним ризиком для стримування росії на східному фланзі Альянсу.
Аналітики наголошують, що без чіткого мандату та командування з боку США місія залишиться символічною. Вони пропонують переосмислити її функції: не як бойову присутність, а як систему повітряного, протиракетного та контрдронного захисту в безпечних регіонах — зокрема, у Львові.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у випадку відправки миротворців після досягнення мирної угоди, іноземні війська не перебуватимуть на передовій, а розміщуватимуться в регіонах із низьким рівнем загрози.
Водночас новопризначений канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що відправка німецьких військових в Україну зараз не обговорюється, оскільки до реального припинення вогню ще далеко.