Британське видання The The Telegraph опублікувало ґрунтовну статтю про проблему встановлення миру в російсько-українській війні у варіанті Трампа, а якщо буде точніше продиктовану путіним. На думку видання, якщо США кине Україну в пащу російського ведмедя, то ніщо не врятує Тайвань від Китаю, який вже планує свою "спецоперацію". Європі нічого не залишиться, як зміцнювати оборону і економіку України попри всі негаразди із Трампом.
MAGA вимагає швидкого завершення війни, що загрожує знищити хоробрий опір Києва путіну, вважає британська The Telegraph. Видання звертає увагу на те, що Трамп за один тиждень розв'язав торговельну війну, призвів до обвалу на Волл-стріт і перспектив глобальної рецесії.
Тим часом, зауважує The Telegraph, інший мегаломан також мріє про своє місце в історії, перекроюючи карту Європи. У своєму прагненні до безумовної капітуляції України путін кинув проти Києва все з російського арсеналу, окрім ядерної зброї.
Втім, як наголошує видання, Україна залишається непереможеною, але як довго може тривати цей дивовижний опір? Головне питання: чи зможе Україна вижити після потенційного припинення американської підтримки, і чи зможе Європа підтримувати її, одночасно борючись з економічними наслідками мит?
Відтоді, як адміністрація Трампа публічно висміяла Володимира Зеленського під час прямої трансляції з Овального кабінету, вона постійно посилює тиск на Київ. Минулого місяця з'ясувалося, що Білий дім вимагає контролю не лише над українськими родовищами рідкісноземельних елементів, а й практично над усіма її природними ресурсами, включаючи нафтову, газову та ядерну промисловість.
Як зазначає The Telegraph, тоді як путін не приховує своєї місії перетворити Україну на російську васальну державу, Трамп, очевидно, бачить її як повністю американську дочірню компанію. Це неприйнятний вибір між двома різними видами принизливої капітуляції, зауважує видання, але якщо Кремль і Білий дім сповнені рішучості розділити Україну між собою, хто може їх зупинити?
Примара перемир'я
The Telegraph підкреслює, що досі Зеленський відмовлявся підписувати відмову від економічного суверенітету своєї країни в обмін на розпливчасті обіцянки адміністрації США, яка явно була б рада побачити усунення українського президента з посади. Нічого не є певним відтоді, як американська політика стала галуззю теорії хаосу, а роль лідера вільного світу залишилася вакантною.
Видання переконане, що поки Зеленський залишається біля керма в Києві, не буде української капітуляції ні перед Москвою, ні перед Вашингтоном. Але путін розраховує, що зможе використати потребу Трампа в міжнародному схваленні, щоб здобути дипломатичним шляхом перемоги, яких його війська не змогли досягти на полі бою. Тому "мирні" переговори, які вже тижнями тривають у Саудівській Аравії, розглядаються Кремлем як димова завіса, а не щось серйозне.
The Telegraph вважає, що через те, що супротивники не спілкуються безпосередньо один з одним, а лише через посередників, переважно американських, це дозволяє американській делегації не лише контролювати потік інформації, але й схиляти шальки терезів на користь Москви.
На думку видання, примара перемир'я ще не матеріалізувалася, частково тому, що для двох сторін війни воно означає різні речі. Поки Зеленський розглядає його як безумовне припинення бойових дій, як прелюдію до мирних переговорів, путін вимагає дедалі довший список поступок в обмін на тимчасове припинення вогню.
російський диктатор спочатку отримав схвалення Трампа щодо розумної на перший погляд ідеї припинити атаки на електростанції, хоча ця пропозиція з'явилася лише після того, як українські дрони та ракети завдали серйозної шкоди російським НПЗ. Крім того, сили путіна ще не припинили своїх невпинних атак на енергетичну інфраструктуру України. Далі путін запропонував мораторій на бойові дії у Чорному морі, який також схвалив Трамп. Ця ідея, переконує The Telegraph, явно сприяла російському флоту, який втратив десяток військових кораблів і був змушений залишити свою головну кримську базу в Севастополі.
Видання наголошує, що українці й так вже мали морський коридор для експорту зерна, але росіяни прагнуть обміняти певну свободу для торгівлі в обмін на послаблення санкцій. Тим не менш, Київ погодився на обидві ці недосконалі пропозиції як на кроки до більш всеосяжного припинення вогню. Тоді, наголошує The Telegraph, путін підвищив ставки.
На час перемир'я він вимагав заборонити всі іноземні поставки зброї Україні, що означало б заморожування військового статус-кво, яке діяло б лише для однієї сторони. Тим часом, росія продовжувала б імпортувати людей і матеріали з Північної Кореї, Ірану та інших країн.
Чому путін висунув умову, яка була так очевидно неприйнятною для Києва? Відповідь стала зрозумілою, коли з'явилася наступна російська вимога: усунення Зеленського та його "нацистського" уряду, щоб замінити їх тимчасовою адміністрацією під егідою ООН, після чого мали б відбутися вибори. Представивши Зеленського як перешкоду на шляху до миру, логічним наступним кроком для путіна було вимагати, щоб Захід усунув його.
Цей пропагандистський хід доповнив брехливий наратив, вже популярний сьогодні у крилі MAGA Республіканської партії, що український президент поводився нечесно щодо Гантера Байдена та розслідування щодо росії під час першого терміну Трампа.
Гра на Америку
Незважаючи на безперервну принизливу риторику з боку адміністрації, яка також продемонструвала готовність припинити фінансову та військову допомогу Україні, в США все ще існує сильна підтримка Києва. Фактично, зауважує The Telegraph, згідно з останніми опитуваннями, близько двох третин американців залишаються послідовно на користь постачання зброї з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Крім того, високопоставлені командири в американських військових надали ентузіастичну підтримку своїм українським колегам.
Без різних форм високотехнологічної підтримки НАТО українцям було б важко так довго протистояти російському наступу. путін пожертвував величезною кількістю людей і колосальними обсягами техніки в марній спробі окупувати частини областей Донбасу, які він стверджує, що анексував. Його мета – сісти за переговорний стіл у Ер-Ріяді з доконаним фактом, щоб переконати США, що це дійсно "російські" території.
Регіони, які росія хоче забрати в України
Відсоток територій, які росія контролює в бажаних областях України
The Telegraph зауважує, що на полі бою цього явно не сталося, але в таборі Трампа багато хто вірить, що російські претензії законні. До них належить і Стів Віткофф, партнер президента з гольфу та головний переговірник. "У росії існує думка, що Україна – фальшива країна. Що вони просто "зшили", у цій своєрідній мозаїці, ці регіони", – нещодавно заявив він Такеру Карлсону, ззначивши, що на його думку – це корінна причина цієї війни.
Однак Кремль покладається не стільки на проросійські настрої, щоб підтримувати адміністрацію Трампа в доброму гуморі, скільки на холодний, транзакційний власний інтерес, вважає британське видання.
The Telegraph згадує, що минулого тижня до Вашингтона було відправлено Кирила Дмітрієва з метою переконати президента, що саме Зеленський, а не путін, є перешкодою на шляху до миру.
Як наголошує видання, сам факт, що Дмитрієв може прилетіти до Вашингтона, є дипломатичним успіхом для Москви: за Байдена високопоставлені російські чиновники та бізнесмени були під санкціями, особливо якщо вони були близькими союзниками путіна. Символізм надто очевидний: людей путіна допускають до святая святих, звідки Зеленського вигнали.
У поточному стані справ, на думку The Telegraph, питання полягає в тому, чи українці є стійкішими, ніж може здатися на перший погляд.
Бойовий дух
Як зазначає The Telegraph, вплив російського вторгнення 2022 року на українську економіку був катастрофічним: ВВП знизився на 28,8%, населення скоротилося з 42 млн до 28 млн, а інфляція зросла до понад 25%. У 2023-24 роках інфляція знизилася до 5% завдяки фінансовій допомозі із Заходу, але знову прискорилася наприкінці року. російські бомбардування інфраструктури та зменшення американської допомоги ускладнюють відновлення. Сьогодні ВВП України залишається на 20% нижчим, ніж до вторгнення, а інфляція становить 13,4%. Військові витрати складають 65% державного бюджету.
Попри складнощі, Україна продовжує експортувати зерно та сільськогосподарську продукцію, і хоча спостерігається втома від війни, підтримка президента Зеленського залишається високою. ЗСУ мають менше особового складу та техніки в порівнянні з росією, але в новій сфері безпілотної війни ситуація виглядає більш рівною. Цивільне населення піддається загрозам від іранських дронів, які використовуються росією для атак на українські міста.
Проте українці тримають оборону в цій війні: частково завдяки кращій якості обладнання, наданого НАТО, але головним чином тому, що їхній особовий склад краще підготовлений і більш вмотивований.
Зрештою, наголошує The Telegraph, ЗСУ захищають свою батьківщину, і чисельно менші сили часто перемагали більші армії загарбників. Досі еліта українського війська компенсувала перевагу російської чисельності. Однак без достатньої кількості боєприпасів навіть найвідчайдушнішої хоробрості, на думку британських журналістів, буде недостатньо, щоб врятувати Україну.
Трамп, за словами видання, це знає. Він вже відмовився від ролі Америки як "арсеналу демократії", зберігачем якого пишався Джо Байден, йдучи слідами кожного президента з часів Франкліна Рузвельта. Видання задає слушні запитання: На що натомість сподівається Трамп? Чи стоїть за зближенням путіна й Трампа жахлива стратегічна угода?
The Telegraph зауважує, що є багато прихильників Трампа, як, наприклад, чиновник Пентагону Елбридж Колбі, які хочуть, щоб США зосередилися на стримуванні Китаю. Вони вважають, що путін може погодитися на вигідні угоди зі США й відмовитися від співпраці з Сі Цзіньпіном.
Але якщо США кинуть Україну в пащу російського ведмедя, це покаже Китаю, що Тайвань не може розраховувати на Трампа як на союзника. Тим часом, Народна армія Китаю вже готується до своєї "спеціальної операції" в регіоні.
Скоріше за все, Україна опиниться перед ультиматумом: або підписати мирну угоду, яка була запропонована Трампом, але продиктована путіним, або назавжди втратити підтримку США в розвідці та логістиці, вважає британське видання.
Мир на умовах путіна, переконана The Telegraph, знищить український моральний дух. Деякі з міст, які будуть втрачені, включаючи сам Херсон, вже були звільнені від росіян, часто з великими втратами. Здача великих територій батьківщини без бою залишить українців без надії. Видання наголошує, що в армії, яка відчуває зраду, песимізм поширюється як вогонь. Падіння Зеленського буде лише питанням часу, за чим слідуватиме розчленування його нації.
Отже, резюмує The Telegraph, мир на умовах путіна був би карфагенським та прелюдією до наступного етапу його плану відновлення радянської російської імперії. Польща та Литва бояться російського наміру вторгнутися в "Сувалки", щоб встановити сухопутний коридор з Білорусі до російського ексклаву Калінінград. У такій ситуації балтійські країни були б відрізані від решти Європи.
Хоча вступ Швеції та Фінляндії перетворив Балтійське море на "озеро НАТО", росіяни захочуть перевірити готовність союзників дотримуватися своїх зобов'язань за угодами.
The Telegraph задає слушне питання, а чи турбує Трампа Рига чи Варшава настільки, щоб ризикувати відплатою проти міст у штаті Нью-Йорк чи Індіані? Правда, президент, здається, має симпатію до поляків, але їхня пропозиція 2017 року про базу США ("Форт Трамп") поблизу їхнього східного кордону залишається лише пропозицією.
А що з Європою та "коаліцією охочих"? Досі була хвиля дипломатичної активності, але немає жодного конкретного плану для порятунку України. Європейські політики також тепер стикаються з питанням України, поряд із вирішенням торгової війни Трампа, яка ризикує втягнути країни світу в рецесію.
Як зауважує видання, Європа ще не розробила конкретного плану для порятунку України. Концепція сера Кіра Стармера про відправлення англо-французької бригади для контролю за припиненням вогню, здається, була тихо відкинута: не лише досі немає припинення вогню, але й менше ентузіазму в Білому домі щодо "запасного" плану США.
Навіть план Б – патрулювання українського повітряного простору британськими "Тайфунами" та французькими "Рафалями" – зіштовхується з тими ж запереченнями. Якщо росіяни збили б один або кілька англо-французьких винищувачів над Україною, чи відреагує ВПС США? Хоча наразі вони мають мало, щоб запропонувати Україні у вигляді твердих гарантій безпеки, європейські члени НАТО починають активізовувати свої дії.
Ключовим у цьому процесі є Німеччина. Новообраний канцлер Фрідріх Мерц переконав парламент відмовитися від "боргового гальма", закріпленого в Основному законі ФРН, що дозволяє коаліції, яку він сподівається очолити, позичати сотні мільярдів євро для відновлення німецьких збройних сил та стратегічної інфраструктури.
Хоча його самовизначений термін для формування уряду до Великодня тепер виглядає оптимістично, Мерц вже дав зрозуміти, що готовий, якщо буде потрібно, допомогти створити європейську систему безпеки, яка була б "незалежною" від США. Ця система вимагатиме ядерного стримування, і Мерц може розглядати пропозицію для Німеччини приєднатися до Великої Британії та Франції як третьої європейської ядерної держави – ідею, вперше запропоновану Конрадом Аденауером, засновником його партії, у 1950-х.
На думку The Telegraph, все зараз крутиться навколо питання, як зберегти Україну одночасно і суверенною, і платоспроможною. Парадокс полягає в тому, що найбідніша країна Європи тепер має найбільші, найдосвідченіші та найкраще оснащені збройні сили на континенті, пише The Telegraph. Вкрай важливо для Європи запобігти як колапсу армії України, так і її економіки.
Натомість США, здається, вирішили, що їхні національні інтереси більше не вимагають врахування Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким росія, США та Велика Британія пообіцяли поважати незалежність і суверенітет України в існуючих кордонах.
Отже, наголошує The Telegraph, в найближчому майбутньому європейцям разом з британцями не залишиться вибору, окрім як продовжувати зміцнювати оборону України, навіть ціною відтермінування своїх амбіцій відновити свої збройні сили до рівня, близького до холодної війни.
Перед тим як вручити Трампу "його" Нобелівську премію миру, їм слід пам'ятати випадок Генрі Кіссінджера. Тодішній державний секретар США отримав Нобелівську премію миру 1973 року за переговори про мир у В'єтнамі. Але вона була незабаром порушена. Без військової підтримки США, як знав Кіссінджер, Південь не міг вижити. У 1975 році Сайгон впав, і останніх американців евакуювали.
Зеленський все ще вірить, що можна домовитися про припинення вогню, не завдаючи шкоди Україні. Якщо так, країни-члени НАТО – особливо США – зобов'язані його підтримати. Але справжнє випробування будь-якого припинення вогню повинно полягати в тому, чи залишиться Україна стояти, непохитною і незламною, навіть через рік.
Джерело: The Telegraph