Більше конкретики. Деталі про переговори Е5 щодо стримування російської агресії – Associated Press

На тлі переговорів України і США та візиту американської делегації до москви поза увагою ЗМІ цього тижня відбулися важливі для України зустріч командувачів армій європейських країн, а згодом і зустріч міністрів оборони європейської групи E5 – Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції та Польщі. На них обговорювалися конкретні кроки для створення європейських сил стримування в Україні після мирної угоди. А також необхідні політичні та адміністративні кроки, які повинні зробити ЄС, НАТО та країни Європи, для посилення оборони України та європейської безпеки загалом.

Цього вівторка в Парижі військові командувачі армій з усієї Європи та з-за її меж взяли участь у переговорах щодо можливих контурів міжнародних сил безпеки для України – ідея, яку Франція і Велика Британія просувають для стримування будь-якої майбутньої російської агресії проти свого сусіда, якщо москва і Київ домовляться припинити бойові дії, інформує Associated Press.

Учасники очікують, що дискусії за зачиненими дверима будуть масштабними й широкими, дадуть змогу визначити, які країни можуть бути готові приєднатися до коаліції охочих на підтримку України, але не зобов'язуватимуть їх на цьому етапі надавати конкретну кількість військ, обладнання чи іншу допомогу.

AP зауважує, що зусилля Франції та Великої Британії, спрямовані на те, щоб заспокоїти Україну і допомогти захистити її від будь-якої нової російської агресії, якщо вона погодиться на припинення вогню, відбуваються в той час, коли Київ перебуває під сильним тиском з боку президента США Дональда Трампа, який вимагає від нього участі в мирних переговорах.

Президент Франції Еммануель Макрон взяв участь у частині паризької зустрічі командувачів арміями 34-х країн та інших військових представників, зокрема тих, хто мав взяти участь дистанційно з Японії, Південної Кореї, Австралії і Нової Зеландії. Макрон заявив, що настав час "перейти від концепції до плану", щоб визначити надійні гарантії безпеки, і наполягав на тому, що французько-британський план має йти разом з альянсом НАТО і його можливостями. Втім деталей в офісі не розкрили.

Головнокомандувач армії Словенії генерал-лейтенант Роберт Главаш зазначив, що його країна, член НАТО та Європейського Союзу, готова долучитися до цих зусиль. Але він сказав, що сподівається на більш чітку картину того, як можуть працювати міжнародні сили для України після припинення вогню, якими можуть бути їхні місії, які країни хочуть бути їхньою частиною, і чи матимуть вони мандат від ООН або іншого органу.

AP зазначає, що західні та українські офіційні особи заявили, що остаточного плану військових дій ще не існує. "США – найпотужніший у військовому відношенні член НАТО – не були запрошені на паризькі переговори, оскільки європейські країни хотіли продемонструвати, що вони здатні взяти на себе значну частину роботи із захисту України після того, як перемир'я вступить у силу", – сказав виданню французький військовий чиновник.

Для українських посадовців, за словами агенції, ключовими питаннями є те, як така коаліція відреагує на порушення росією перемир'я в майбутньому, чи зможе вона дати військову відповідь на великий російський наступ і як швидко.

Як стверджує AP, президент України Володимир Зеленський привітав цю пропозицію, але висловив скептицизм, заявивши в лютому в інтерв'ю агентству AP, що іноземні війська самі по собі не будуть достатньою гарантією безпеки для його країни, і що такий план має бути підкріплений зброєю зі США та Європи, а також підтримкою Києва в розвитку власної оборонної промисловості.

"Дипломати обговорюють, військові обговорюють, але ми досі не маємо реальних пропозицій", – зазначив виданню високопоставлений український чиновник. Переговори "вже не на першій стадії, ми багато зробили на першій стадії, але ми все ще не маємо реального твердого підходу".

Які засоби стримування?

Оскільки Трамп, схоже, відкинув ідею американських гарантій безпеки, а інші американські чиновники заявили, що це ляже на плечі Європи, французько-британський план передбачає створення сил, оснащених достатньою військовою міццю, щоб утримати росію від повторного нападу на Україну, пише АР.

Французький військовий чиновник сказав, що сили можуть включати важке озброєння і запаси зброї, які можуть бути перекинуті протягом декількох годин або днів для допомоги в обороні України. Західний чиновник у Києві, пропонуючи ще одну ідею, заявив, що вони можуть включати прямі й негайні удари по російських об'єктах у разі порушення.

Подробиці з'являлися потроху протягом останніх тижнів, коли між західними дипломатичними й військовими представниками в Україні та інших європейських столицях тривали технічні дискусії.

Контури плану

За інформацією AP, минулого місяця деякі західні чиновники говорили про невеликі "сили заспокоєння", в яких домінує Європа, чисельністю менше 30 000 військовослужбовців, а не про амбітну армію миротворців, розміщену вздовж 600-мильної (1000-кілометрової) лінії фронту.

Але інші офіційні особи заявили, що ці цифри ще обговорюються. За однією з версій, війська будуть розміщені далеко від лінії фронту на ключових об'єктах інфраструктури, таких як атомні електростанції, за підтримки західної військово-повітряної і військово-морської авіації. Моніторинг лінії фронту здійснюватиметься здебільшого дистанційно, за допомогою безпілотників та інших технологій. Військово-повітряні сили, зокрема американські, що базуються за межами України, можливо, у Польщі чи Румунії, перебуватимуть у резерві для стримування порушень і відкриття повітряного простору України для комерційних польотів.

Військово-морські сили країн Альянсу також могли б відігравати певну роль у розмінуванні Чорного моря і патрулюванні з метою забезпечення безпеки міжнародних вод. За словами АР, ідея полягає в тому, щоб об'єднати сили й засоби, які ці країни готові надати для того, щоб мати можливість запропонувати гарантії безпеки, аби переконатися, що мирна угода є "надійною і такою, що піддається перевірці", з метою отримати певну підтримку з боку США.

Обережний український оптимізм

Деякі західні посадовці застерігають, зауважує AP, що мирний план складатиметься з кількох етапів і що пізніше до коаліції може приєднатися ширше коло країн. Першим кроком могло б стати місячне замороження, запропоноване Зеленським та європейськими лідерами як захід зміцнення довіри.

Українські посадовці заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо коаліції охочих, визнавши, що у них мало інших варіантів, оскільки НАТО не обговорюється.

Джерело: Associated Press

Спільна заява із зустрічі міністрів оборони Європейської групи п'яти (E5) в Парижі 12 березня 2025 року

"Безпека Європи переживає переломний момент. Баланс нашого світу переосмислюється в такій мірі, якої не бачили багато десятиліть. Ми, міністри оборони Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії, які зібралися в Парижі, стверджуємо, що мир в Україні та оборона Європи є найбільш нагальними потребами нашого часу. Ми визнаємо, що наша безпека не окрема, а спільна, і що наша остаточна сила залежить від нашої непохитної відданості одне одному", – йдеться у заяві.

Загалом заява містить заходи з посилення європейської підтримки мирних зусиль в Україні та з консолідації спільного підходу до європейської оборони.

Щодо посилення європейської підтримки миру в Україні підписанти вважають за потрібне:

• продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе сьогодні й стримувати російську агресію в майбутньому;
• досягти швидкого прогресу в оборонно-промисловому співробітництві з Україною, включаючи проєктування, розробку, виробництво, спільні закупівлі та підтримку;
• утримувати лідерство в коаліціях сил і засобів, які залишаються важливим форумом для розбудови потенціалу та модернізації Збройних сил України;
• виступати за постійну роль США у підтримці України разом зі значним внеском Європи, координованим через Українську оборонну контактну групу, з метою посилення оперативної сумісності, сприяння єдності зусиль і уникнення дублювання;
• посилити роль європейських членів Альянсу і НАТО у виконанні нагальних потреб України, координуючи посилену підтримку через Програму НАТО з надання допомоги й тренувань з питань безпеки для України (NSATU), у тісній координації з Місією ЄС з військової допомоги (EUMAM);
• заохочувати Україну використовувати наявне фінансування, зокрема кредити G7 (ініціатива ERA), надаючи пріоритет військовим потребам, а також продовжувати отримувати доступ до майбутнього європейського фінансування (особливо в рамках Інструменту підтримки України – USI), яке буде мобілізоване на підтримку України;
• працювати над створенням гарантій безпеки для забезпечення тривалого миру в Україні.

Консолідувати спільний підхід до європейської оборони в рамках НАТО і ЄС група Е5 збирається у такий спосіб:

• зберігати трансатлантичний зв'язок міцним, водночас значно збільшуючи європейський внесок у стримування і оборону;
• зберігати відданість НАТО як наріжному каменю колективної оборони й продовжувати військову адаптацію, зокрема шляхом збільшення витрат на сили й засоби та використання багатонаціональних закупівельних ініціатив і інструментів, таких як План дій з оборонного виробництва. У цьому відношенні участь США є надзвичайно важливою;
• працювати разом над забезпеченням того, щоб конкретні ініціативи з цих питань були належно відображені в результатах саміту в Гаазі в червні 2025 року і попереднього засідання міністрів оборони країн НАТО;
• зміцнювати європейську оборонно-промислову базу, працюючи над:
  1. прискоренням процесів закупівель шляхом обміну передовим досвідом і адаптації європейської правової бази, де це необхідно, наприклад для полегшення і прискорення спільних закупівельних ініціатив;
  2. подоланням штучних бар'єрів у фінансуванні, наприклад шляхом перегляду європейських нормативно-правових актів та фінансових механізмів, які дискримінують військові цілі;
  3. впорядкуванням методів і процедур закупівель, використання, де це можливо, європейського промислового інструментарію (особливо існуючих інструментів ЄС, таких як EDF, EDIRPA і майбутній EDIP) і спільного підходу до співпраці з третіми країнами, де це доречно;
• залишатися відкритими для співпраці у вищезазначених сферах з партнерами за межами ЄС, які можуть зробити свій внесок у наші зусилля;
• оцінити закони, правила і директиви ЄС і, де це можливо, національні закони, правила і директиви, які не відповідають сучасним геополітичним вимогам і перешкоджають або уповільнюють оборонну готовність на європейському рівні, з метою спрощення процесів розробки й закупівель;
• оптимізувати вимоги до сил і засобів шляхом:

1. гармонізації вимог до сил і засобів та специфікацій, посилення оперативної сумісності шляхом впровадження стандартів НАТО;
2. сприяння узгодженості та взаємодоповнюваності між відповідними процесами розвитку сил і засобів ЄС і НАТО;
3. скорочення процесів кваліфікації і сертифікації за рахунок обміну відповідними даними й гармонізації нормативних актів;

• досягти прогресу у фінансуванні сил і засобів подвійного призначення, зокрема шляхом адаптації практики кредитування і прискорення військової мобільності;
• виступати за спільне просування пріоритетних сфер спроможностей у відповідних рамках співпраці на європейському рівні на основі вимог, визначених національними оборонними відомствами, таких як удари на великі відстані та протиповітряна оборона;
• очолити процес значного збільшення європейських оборонних витрат за допомогою різноманітних фінансових інструментів і нормативних актів ЄС.

"Ми переконані, що завдяки цим основним напрямкам зусиль ми зміцнимо Європу, ЄС і НАТО та створимо передумови для підтримання миру силою. Наші країни мають намір скористатися уроками поточних конфліктів та історії, які показують, що Європа повинна активізуватися і зробити більше для гарантування нашої безпеки. Сьогодні ми, як ніколи, сповнені рішучості захищати, пліч-о-пліч, нашу колективну безпеку і забезпечувати мир на нашому континенті завтра", – наголошується у заяві.