Колумніст британської The Times та експерт Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас змалював невтішну картину можливого некінетичного протистояння США та Європи. Він переконаний, що безрозсудні та дошкульні удари Трампа по різних позиціях Європи можуть зламати спільний європейський опір.
Десять днів, які потрясли світ. Не більшовицька революція 1917 року, а геополітичний землетрус, який розпочався 28 лютого з того, що в Овальному кабінеті били в лоб лідера дружньої країни, а закінчився тим, що міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський публічно обмінявся колючими репліками зі своїм американським колегою Марко Рубіо.
Ця сварка створила підґрунтя для наступних десяти тижнів, і я побоююся ще більш драматичних подій. Забудьте про спроби адміністрації США примусити Україну до покори. Справжній конфлікт зараз відбувається з новою напористою неоголлістською Європою.
Вириваючись з-під вісімдесятирічної американської опіки, європейські лідери випромінюють впевненість. Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц каже, що його країна витратить на оборону "все, що потрібно". Президент Франції Еммануель Макрон публічно виправив Дональда Трампа, який неправдиво заявив, що союзники по НАТО не підтримають США у війні. Міністр закордонних справ Фінляндії заявив, що стратегія США щодо України має бути "з точністю до навпаки" (тиснути на Москву, а не на Київ). Колишній міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс відкрито говорить про "пакт Трампа-путіна".
Європа в широкому розумінні має більше населення, ніж США, і приблизно однаковий ВВП. Але, як сказав би президент Трамп, у європейських лідерів немає козирів. Що станеться, якщо він розкриє їхній блеф? Уявімо, наприклад, що президент США:
- оголошує, що США більше не братимуть участі в засіданнях Північноатлантичної ради й військового комітету НАТО;
- наказує повернути додому всі війська, тимчасово дислоковані в Польщі та країнах Балтії, і всю ядерну зброю, що базується в Європі;
- призупиняє всю військову логістичну підтримку й заморожує доступ до своїх запасів боєприпасів і запасних частин;
- призупиняє обмін розвідданими з усіма європейськими союзниками…
- і ядерну угоду з Великою Британією;
- знімає всі санкції з росії;
- накладає санкції на європейські банки та фірми, які він вважає причетними до "розпалювання війни";
- приймає лінію Кремля в таких питаннях, як Боснія, Косово та права російської мови в країнах Балтії;
- запроваджує плаваючі тарифи на експорт з країн Європейського Союзу;
- оголошує схему "просування демократії", яка спрямовує грошові кошти та допомогу через соціальні мережі ультраправим партіям по всій Європі.
Юридичні та практичні труднощі будуть численними. Але кожен з цих десяти кроків цілком вписується в рамки істерики Трампа. Вони означають приреченість. Оборона Європи буде підірвана за одну ніч. Знадобиться десять років роботи на максимальній швидкості й з необмеженими ресурсами, щоб заповнити прогалину в безпеці, залишену США. І це за умови відсутності саботажу з боку Вашингтона. У ворожій атмосфері це буде майже неможливо. Європа опиниться між російським молотом і американським ковадлом.
Як реагуватимуть європейські лідери? Так, вони можуть запровадити тарифи та санкції. Німеччина теоретично може виселити американські військово-повітряні сили з Рамштайна. Італія могла б зробити те ж саме з військово-морською базою в Неаполі. Але зберегти єдину позицію перед обличчям цього знущання буде важко. Деякі європейські країни (зокрема, Британія) можуть подумати, що навіть погані трансатлантичні відносини краще, ніж їх відсутність. Я припускаю, що європейський опір розколеться протягом цих десяти тижнів.
І що далі? Умови капітуляції жахливі. США збережуть за собою злітно-посадкову смугу №1 (Британія) та інші військові об'єкти, корисні для Близького Сходу та Африки. Вони вимагатимуть винятків із законів ЄС про конкуренцію, авторські права та конфіденційність. росія отримає свободу дій у сусідніх країнах, яку вона хоче.
США в кінцевому підсумку також опиняться у великому програші. Сильні, щасливі союзники, пов'язані узами дружби, краще, ніж слабкі, ображені, керовані страхом. Ці щасливі дні здаються такими давніми.
Джерело: CEPA