Відомий історик та дослідник війни Філліпс О’Брайен в своєму традиційному тижневому огляді війни росії проти України висвітлює три теми: атентат на російського генерала в Москві, звуження активності росіян до Курської області та незначної ділянки Покровськ-Курахове, а також великі втрати північних корейців в Курській області.
Головною подією цього тижня з точки зору висвітлення в пресі став заявлений Україною удар по високопоставленому російському офіцеру в Москві. Дивним було те, що ця подія привернула величезну увагу, і люди, схоже, вважали, що вона ознаменувала собою великий поворотний момент, тоді як насправді такі напади були абсолютно типовими протягом всієї війни.
Крім того, результати на полі бою зосереджуються на все меншій і меншій території (насамперед під Покровськом і Кураховим), що саме по собі цікавіше, ніж фактично невеликі території, які переходять з рук в руки. Крім того, було багато повідомлень про те, що північнокорейці були введені в бій в Курській області. Про все це нижче.
Україна вкотре завдала удару по високопоставленому російському офіцеру. Чому це в когось викликало дивну реакцію?
У вівторок вранці минулого тижня, коли старший російський генерал Ігор Кирилов готувався сісти в машину, його підірвали за допомогою припаркованого поруч мопеда, начиненого вибухівкою.
Було знято відео, яке, як повідомляється, зафіксувало цей напад. Ви можете переглянути ключові моменти, якщо бажаєте.
А ось короткий опис біографії Кирилова, щоб ви могли зрозуміти, наскільки високою була його посада в командуванні російськими військами хімічної зброї (а хімічна зброя зараз регулярно застосовується в цій війні).
54-річний Кирилов був начальником російських військ радіаційного, біологічного та хімічного захисту. Завданням цих спецпідрозділів є захист військових від застосування противником ядерної, хімічної або біологічної зброї та забезпечення операцій у зараженому середовищі.
Він перебував під санкціями кількох країн, у тому числі Великої Британії та Канади, за свої дії у війні Москви в Україні. У понеділок Служба безпеки України відкрила проти нього кримінальне провадження, звинувативши Кирилова в керівництві застосуванням забороненої хімічної зброї.
Цей напад вражає не тим, що він був незаконним (це не так), не тим, що він був ескалацією (це не так), а тим, що люди вирішили підняти ці питання саме так, як вони це зробили. На жаль, подібні атаки були звичним явищем протягом цієї війни і багатьох інших у ХХ і ХХІ століттях, і шокує те, що люди поводяться так, ніби вони здивовані.
По-перше, з моменту російського повномасштабного вторгнення обидві сторони націлилися на вищих військових і політичних діячів протилежної сторони. Дійсно, саме російське повномасштабне вторгнення, здавалося, мало на меті "обезголовлення" уряду Зеленського. Відтоді росіяни регулярно намагалися вбити Зеленського. Існують описи низки різних спроб росіян вбити Зеленського в Києві та навколо нього.
Однак, можливо, найбільш відкрито росіяни намагалися вбити Зеленського кілька місяців тому, завдавши ракетного удару по Одесі, коли український президент відвідував це місто в компанії прем'єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса.
(До речі, в результаті цієї атаки загинуло 5 цивільних осіб, що, здається, не отримує жодних коментарів в наші дні – ознака моральної бідності світу, в якому ми живемо).
І ці російські атаки досягли навіть старших офіцерів. Очевидно, що росіяни намагалися вбити голову української військової розвідки Кирила Буданова протягом усієї війни. Одного разу вони підмішали отруту в його харчовий ланцюг, і в підсумку отруїли дружину Буданова.Українці також з ентузіазмом полювали на російських офіцерів у росії і, як здається, вбили кількох із них. Командир російського підводного човна Станіслав Ржицький був убитий під час пробіжки поблизу Краснодара в липні 2023 року.
Станіслав Ржицький, на фото, яке він розмістив у соціальних мережах, що могло призвести до його смерті.
російські підводні човни, до речі, використовуються для запуску багатьох ракет, які регулярно атакують українські міста. У цьому випадку Ржицький міг стати причиною власної загибелі, оскільки він любив публікувати маршрути своїх пробіжок у спортивному додатку, що дозволило українській розвідці відстежувати його пересування.
Українці також обирали мішенню для своїх атак високопоставлених військових і політичних діячів в окупованій Україні.
Отже, вбивства або замахи на вбивство офіцерів і навіть вищих політичних лідерів були звичайною справою в цій війні. Це, однак, не завадило людям висловлювати найдивніші судження щодо атаки на Кирилова. Зокрема, спецпредставник Трампа щодо України генерал Келлог виступив на телеканалі Fox News і розкритикував атаку, заявивши, що вона не лише не була "розумною", але й могла бути незаконною та призвести до ескалації конфлікту. Ви можете подивитися його виступ тут.
Важко сказати, що з цим робити. Цілеспрямовані вбивства вищих військових офіцерів були політикою США з часів американської революції. Можливо, це було центральним елементом американського способу ведення війни.
Два приклади.
У квітні 1943 року США атакували літак легендарного японського адмірала Ямамото. Використовуючи результати дешифрування, вони змогли визначити, коли і де він буде здійснювати політ, і, діючи на крайній межі своєї дальності, американські літаки P-38, що діяли з Гуадалканалу, збили літак Ямамото над островом Буганвіль.
Одна з останніх фотографій Ямамото перед тим, як США вбили його під час цілеспрямованої атаки.
Щоб дати вам уявлення про мотивацію США, фактичний план, в результаті якого було вбито Ямамото, називався "Операція Помста".
Однак США обирали мішенню і вбивали навіть старших офіцерів, з якими країна не перебуває у стані війни. Можливо, найвідомішим нещодавнім випадком було вбивство іранського генерала Касема Сулеймані у 2020 році.
Залишки автомобіля, в якому перебував Сулеймані, після американської атаки.
Сулеймані був, мабуть, найважливішим офіцером в іранській армії – набагато важливішим, ніж Кирилов. І США атакували його (за президентства Трампа), коли він здійснював візит до Іраку –зовні дружньої до США країни. Більше того, Трамп вийшов і відкрито взяв на себе відповідальність за напад на Сулеймані, святкуючи його як велику перемогу. Ось як він описав це в публічній заяві.
Минулої ночі за моєю вказівкою військові США успішно виконали бездоганно точний удар, в результаті якого було вбито терориста номер один у світі Касема Сулеймані.
Сулеймані планував неминучі зловісні напади на американських дипломатів і військовослужбовців, але ми спіймали його на місці злочину і ліквідували.
Під моїм керівництвом політика Америки однозначна: терористам, які завдають шкоди або мають намір завдати шкоди будь-якому американцю, ми знайдемо вас, ми вас ліквідуємо. Ми завжди будемо захищати наших дипломатів, військовослужбовців, всіх американців і наших союзників.
Я можу продовжувати і продовжувати.
Отже, атака на Кирилова була типовою для цієї війни, типовою для багатьох воєн, і абсолютно відповідала політиці США. Говорити інакше, відверто кажучи, дивно. Більше того, реакція на нього пішла за звичайною істеричною схемою, яку ми бачили досі.
По-перше, всі ці викручування рук, як, наприклад, у Келлога. Багато хто задавався питанням, чи може росія тепер "ескалувати" у відповідь. Одна газета навіть запитувала, чи не може росія, шок, жах, зараз напасти на Зеленського. Таке враження, що люди не мають жодного уявлення про те, що вони бачили останні 3 роки.
І насправді, поки що ескалації не було, тому що російська ескалація досягла тієї точки, коли путін мало що може зробити.
Щодо наслідків операції – важко сказати. Безумовно, не може бути заспокійливим для вищих російських офіцерів бачити, як одного з них вбивають (у багатьох відношеннях досить легко) на вулицях Москви. Те, що такого офіцера так мало охороняли (один охоронець). Дійсно, реальний вплив цього може призвести до певних сумнівів щодо путінського режиму.
Однак це не є чимось винятковим. Війна – це досить жахлива річ, якщо ви ще цього не зрозуміли.
Покровськ та Курахове. Варто звернути увагу на те, наскільки обмеженою є територія російських операцій
Минулих вихідних в оновленні я звернув увагу на деякі публікації про бої навколо Покровська, які були напрочуд послідовними протягом п'яти місяців. Згідно з ними, Покровськ завжди був готовий до падіння через поєднання української некомпетентності та російської успішної адаптації і публікація трохи більше тижня тому, могла бути написана у серпні або вересні (і були такі публікації). Ви можете знайти її за цим посиланням.
Що ж, цього тижня російський наступ на Покровськ сповільнився навіть порівняно з "льодовиковим" темпом тижневої давнини, тож публікації, про які ми писали тиждень тому, були тихо відкладені на полицю. Ось найсвіжіша карта Deep State, яка показує район найзапекліших боїв – з таким масштабом, щоб ви могли бачити дуже малі відстані (близько 3 миль до дюйма).
А ось така сама карта була минулої неділі.
Дійсно, найбільше російські війська просунулися в районі Курахового, що є переконливим свідченням того, що наступний раунд або повідомлення будуть стосуватися катастрофічних наслідків втрати цього нібито стратегічного міста для України.
російські атаки, якщо і були, то менш успішними протягом останнього тижня, безумовно, в напрямку Покровська. Deep State навіть не відчула потреби оновити свою карту за кілька днів. Варто звернути увагу на те, наскільки обмеженою є територія російських операцій. Вони стискаються до меншої території (від Покровська до Курахового), а інша зона найбільших російських атак знаходиться в Курській області про це далі.
Цілком зрозуміло, що ми бачимо (і бачимо вже кілька місяців). путін намагається забрати на Донбасі все, що може, до того, як Трамп вступить на посаду, і після значного поштовху в листопаді насправді демонструє менший успіх. Він також намагається повернути всю Курську область, оскільки це ускладнить будь-яку спробу Трампа заморозити війну на нинішньому рівні.
Таким чином, путін фактично витрачає людей і техніку на ці невеликі просування з неприйнятною швидкістю. Наприклад, 20 грудня українці повідомили про найвищі щоденні втрати російських солдатів за весь час війни – 2200 осіб.
росія не може так довго генерувати солдатів, щоб покрити такі втрати. Їй доведеться або знизити рівень втрат, або її армія скоротиться. Те ж саме стосується і значної частини їхньої техніки. російська військова економіка насправді має серйозні проблеми і намагається не відставати. Наприклад, найбільше поповнення транспортних засобів відбулося за рахунок старих запасів, які були відремонтовані. Є ознаки того, що вони починають зменшуватись. Якщо розповіді про невблаганну і невідворотну російську армію в 2024 році були неправдою, то розповіді про потужну російську військову економіку були так само перебільшені. Приємно бачити певний баланс у висвітленні подій, як це було зроблено в статті журналу Economist, опублікованій цього тижня.
Історія залишається такою, якою вона була. росія не така вже й сильна, і її можна перемогти. Однак Україна не може зробити це самостійно – вона може зробити це тільки якщо ми їй допоможемо. На жаль, ця допомога не надається.
Курська область і північні корейці. Лінія фронту міцна
Однією з причин, чому путін відчайдушно використовує північнокорейські війська в Курській області, є те, що він має справу з втратами, які він не може витримати, покладаючись лише на російські сили. Він не робив би цього, якби не було необхідності. Він також відчайдушно намагається повернути Курську область до інавгурації Трампа, оскільки все більше схоже на те, що Трамп спробує заморозити поле бою на нинішніх лініях, щоб дозволити путіну зберегти все, що він завоював.
Цього тижня надійшли повідомлення про те, що північнокорейці, безумовно, ведуть бойові дії і зазнають величезних втрат. Вони ніяк не могли бути готовими, наприклад, до війни з домінуванням БПЛА, з якою їм довелося б зіткнутися. Вони були б просто не в змозі впоратися з цим, а за повідомленнями, вони були скошені при спробі просунутися вперед. Ось фотографія загиблих північнокорейців, яку оприлюднила українська розвідка.
Варто зазначити, що лінія фронту під Курськом є ще більш міцною, ніж навколо Покровська. За останні 3 тижні Deep State внесла лише дуже незначні зміни. Все, що ми можемо сказати, це те, що північнокорейським військам краще підготуватися до російського рівня втрат, оскільки путін зробить все можливе, щоб спробувати повернути Курську область до того, як Трамп вступить на посаду.
Джерело